і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію

NewTone: Центр розвитку та підтримки сімейної освіти

Ми поспілкувались з директоркою та засновницею альтернативного закладу NewTone - Байдачною Альоною Василівною. Говорили не лише про школу, а й про стосунки між батьками та дітьми.

Чому все більша кількість батьків обирає альтернативні заклади освіти? Власне, комусь рамки існуючої школи стають затісними, учні втомлюються від постійних домашніх завдань, одноманітне викладання предметів не пробуджує цікавості до навчання, знижується успішність дитини. Адже в альтернативній школі процес навчання відбувається зовсім не так як в традиційному навчальному закладі. Це виклик стандартній системі навчання і кожного разу такі заклади доводять, що альтернативній освіті бути. Редакція «Всеосвіти» продовжує розповідати вам про альтернативні заклади освіти, які працюють на території України. Для нас важливо висвітлити ключові принципи навчання кожної школи. В столиці їх є чимало та повної інформації не так багато. Ці заклади абсолютні різні, а цікавого тут настільки багато, що кожний раз дивуюсь, які інновації є у кожній школі, які цікаві предмети вивчають учні, що вони вміють робити, і що можуть розповісти: а розказують вони такі цікавинки, які ви ніколи не знали та не чули. 

Що ж цікавого та незвичайного вивчають діти в Центрі розвитку та підтримки сімейної освіти NewTone? Детальніше мені про це розповіла директорка закладу Байдачна Альона Василівна.

Центр розвитку знаходиться в новобудові на березі Дніпра – поряд Русанівська Набережна. Тут дуже красиво.

При вході висить табличка, яка дає зрозуміти, що потрібно рухатись у даному напрямку. Мене зустрічає пані Альона та пропонує присісти за столик. На верху шафи стоїть клітка – там два милих папуги, які вступили в нашу розмову. Ймовірно, їм теж кортіло поговорити з нами, тільки вони робили це в своїй манері.

Пані Альоно, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створити школу?

NewTone існує два роки. Створити власну школу нас з Наталею (співзасновниця і подруга) надихнули особисті діти. Хотілося так організувати процес, щоб учні не просто отримували знання, а формували широке бачення світу. Для нас важливо, аби діти мали бажання ходити до школи, щоб їм було цікаво там перебувати, і не просто виконувати певний об’єм роботи, щоб у школі вони могли займатися улюбленими справами.

Розкажіть про головні концепції школи.

Наш заклад передбачає можливість гармонійного розвитку. Крім основних предметів, передбачених Міністерством освіти і науки України, ми пропонуємо нашим школярам такі дисципліни, як шахи, музика, живопис, хор, ліплення з глини, театр та інше. Ми не виділяємо жодну дисципліну на фоні інших.

Гармонійний розвиток в нашому розумінні – це дійсно дати можливість дитині широким спектром осягнути цей світ. Потім проявити себе, відкрити свої можливості, свій потенціал.

Ми намагаємось дітям пояснити, що життя починається не тоді, коли ти закінчив школу, а воно триває ВЖЕ! (усміхається). Приємно спостерігати, як діти створюють власні проекти, пишуть книжечки, самі їх зшивають, ставлять танці, знімають кліпи, колективно вигадують ігри, ведуть дружні та конструктивні розмови та з’ясовують стосунки.

А як щодо конфліктів?

Конфлікти є, як наслідок розвитку, але діти вирішують їх мирно, намагаються висловити свою думку і почути іншого. Ми не втручаємось до того моменту, доки бачимо, що вони здатні самостійно вирішити проблему.

Як Ви гадаєте, чи мають батьки займатися з дітьми до того моменту, коли вона почне відвідувати підготовку?

Важливе питання (усміхається). Сьогодні більшість людей в суспільстві гадає, що дитина має вміти писати та читати ще до того моменту, коли піде в школу. І це добре, коли в малечі є бажання та зацікавлення вивчати букви та цифри. Але гірше, коли батьки, через власні страхи та надмірне хвилювання намагаються прискорити природні процеси розвитку. Часто розплата за це – відсутність бажання вчитися вже з першого класу. Щодо підготовки: вона починається в той момент, коли дитина малюючи, звертає увагу на літери «Що це за буква?». Ми «ловимо» цю зацікавленість і розвиваємо далі.

А якщо трапляється така ситуація, що хтось із дітей не встигає із навчанням, що робити?

В нас по школі «ходить» така історія: якщо зернятко посадити в родючий ґрунт, то воно обов’язково дасть паросток. Якщо щомісяця чи щотижня заглядати і шукати той паросток,  його дуже легко пошкодити. Та у кожної дитини свій темп розвитку. Діток, які повільніше навчаються,  підганяти не потрібно. Із часом, за сприятливих умов, вони «розгорнуть крильця» і проявлять свої таланти. Це вже доведено.

Поки ми розмовляли, у дітей почалася перерва. Вони галасливо бігали по коридору, доганяли один одного, билися мягкими пуфиками. Двоє дівчаток зацікавились складанням фігурок з кольорових магнітних пазлів, і я спостерігала за ними. Поки пані Альона вирішувала справи, дівчатка дозволили і мені спробувати. Пазли миттєво притягувались, можна було сформувати квіточку, будиночок чи ще щось оригінальне. 

 – Отже, на чому ми зупинились?, – запитала пані Альона. 

Як виникла така назва - NewTone?

NewTone – це Новий Тон. Наша назва говорить про наш світогляд. Неможливо створити щось кардинально нове. Але створити інший, власне Новий погляд, можливо завжди. Торкаючись будь-якого шкільного питання, ми рухаємось від конкретної дитини: як не нашкодити, як допомогти, як надихнути, як змотивувати, як захистити…Інколи від занадто високих очікувань батьків. А інколи навіть від власного, дитячого,  гіперперфекціонізму (усміхається).

Наш новий погляд полягає в тому, щоб не просто вчити наших школярів добре відомим істинам. А вчитися, розвиватися разом з ними. Рухатися вперед поряд з ними, не боятися визнавати свої прогалини та помилки. Адже помилок не існує, існує лише досвід. Дітям потрібна підтримка, схвалювання: «Ти хороший, ти добрий», «І тут ми розберемося, якщо тобі потрібно, я буду поруч».

Як відбувається співбесіда із батьками?

Батьки приходять до нас, ми з ними розмовляємо. З’ясовуємо, наскільки наші думки та погляди співпадають. Підкреслюю, що для нас не важливо, наскільки дитина технічно готова до школи. Це все завжди можна надолужити. Ми створюємо сприятливі умови для розвитку дітей, і якщо батькам це подобається, то будь ласка, ми їх завжди чекаємо до «своєї родини» (з посмішко розкрила обійми).

Тому у Вас не просто школа, а Центр розвитку та підтримки сімейної освіти NewTone. 

Так. І з наступного учбового року ми плануємо розпочати Школу батьківства. Де ми разом з батьками наших учнів будемо вчитися основам позитивного мислення та ненасильницького спілкування. В планах – залучення до співпраці цікавих гостей, та коуч-тренерів.

Розкажіть, будь ласка, за предмети. Що діти вивчають?

Ми пояснюємо дітям, що все у світі взаємопов’язано. Отже, і математика, і мова, і історія, і географія – всі дисципліни закликані вивчати світ, пізнавати його розмаїття. Коли погода сприяє, ми багато часу проводимо на вулиці, і таким чином навчаємось. На приклад, міряємо радіус колеса, кроками вимірюємо периметр. Якщо це Читання – беремо каремати, сідаємо і слухаємо розповідь. Якщо це опис рослини, звертаємо увагу на довкілля. Тобто такі предмети можна вивчати не тільки за партою.

Окрім англійської мови, з 2- го класу діти вивчатимуть або німецьку мову, або французьку, на вибір. Особливість викладання німецької мови в тому, що вона викладається англійською (пані Альона помітила мій подив. Я не розумію, що вона має на увазі). Наші діти перекладають німецькі слова англійською. В цьому році з’явився ще один предмет «Людина і світ». Діти обожнюють цей предмет (усміхається).

В першій половині проходять основні заняття, а в другу половину додаткові, так?

Так, основні предмети діти вивчають зранку. В другій половині дня вони займаються творчістю, спортом.

Скільки часу тривають уроки?

Уроки розбиті на пари. Наприклад, пара англійської, і пара математики. По часу вони тривають 2 години.

Є такі батьки, які гадають, що чим більша кількість інтерактивні технології в школі є (інтерактивні дошки, планшети, ноутбуки), тим краще діти засвоюють матеріал. На вашу думку, чи потрібна така «нашпигованість» гаджетами?

Скажу так, добре якщо це є в міру необхідності. Коли в класі 30 дітей, досить зручно викладати матеріал за допомогою великої інтерактивної дошки.

Які головні правила існують у школі, які порушувати не можна?

Основне правило таке: «Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Якщо моя поведінка нікому не заважає, я можу сидіти на вікні, або під партою». В школі діти вчаться чути себе, чути іншого, ефективно взаємодіяти разом.

А як щодо дисципліни на уроці: чи може учень встати і вийти, якщо йому урок не цікавий?

Звичайно, учень може покинути клас, але він має попередити вчителя, з якою метою і куди йде. Ми пояснюємо дітям, що такі вільні пересування – це, передусім їхня відповідальність: пропустив матеріал – відповідати все одно доведеться. Учні розуміють, що вони можуть вийти, попити води, або до вбиральні, наприклад. Якщо хтось раніше закінчує завдання, може відпочити.

Пані Альона повідомляє, що має небагато часу. Тож я їй задаю останнє і найголовніше питання.

Скажіть, будь ласка, що потрібно для гармонійного розвитку дитини? Що найголовніше?

Насамперед, безпечні умови, де дитина може розкритися природнім шляхом. Також -  спокійні батьки, які вірять в потенціал своєї дитини.

Людина так влаштована, що в більшому чи меншому ступені залежить від поглядів батьків. Вони формують її світогляд, закладають основи її страхів та свої, інколи надмірні очікування. Дитина завжди хоче щось їм довести, щоб отримати схвалення, або просто подобатись (усміхається). Як на мене, (а говорю зараз відверто і про етапи свого шляху, як мами) насамперед, батькам потрібно розібратися в собі, задати собі питання «Що я хочу від себе, від власної дитини, що є для мене важливим в житті сьогодні?». Я вважаю, що батьки (образно)  – це сонечко. Це підтримка. Це джерело схвалення та КОНСТРУКТИВНОЇ, доброзичливої критики.

Людина створена Богом за подобою. І за своєю природою вона є творцем. Створивши себе, вона творить всесвіт навколо себе.

Попрощавшись з пані Альоною, я зайшла до класу: тут лежали великі стенди із картону, а на них були наклеєні кольорові малюнки. Учні виконували творче завдання. Помітила на полиці шахи, моя улюблена настільна гра. Також тут багато зошитів, посібників, різних фігурок з пластиліну, а над дошкою висять чудернацькі обличчя. Зараз час обіду, тож вчителі і учні зібралися в одному класі. 

Я безмежно щаслива, що побувала у такому закладі. Я отримала не лише приємні емоції, а й мудрі поради. Сподіваюсь, наше знайомство на цьому не закінчиться, пані Альона каже, що я можу приходити до них будь-коли, навіть якщо захочу просто поговорити. І я не сумніваюсь, що наша зустріч ще відбудеться. 

Фотоматеріал взятий з офіційної сторінки у Facebook 

Посилання на соціальну сторінку у Facebook: https://www.facebook.com/NewTone.school/

1786
10.05.2018 12:01:32

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання