«Досить прикручувати п’яті колеса» — експерт розкритикував запровадження кар’єрних радників у школах

Освітній експерт Віктор Громовий розкритикував запровадження кар’єрних радників у школах, назвавши їх «п’ятим колесом до воза». Відповідний допис освітянин опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Громовий вказав, що запровадження МОН посади кар’єрних радників у школах для учнів 7—12 класів викликає обґрунтовані сумніви щодо ефективності таких нововведень.

Усі ж чудово розуміють, що це буде марною працею, бо рекомендації школи розіб'ються об домінуючий вплив сімейних стратегій, які мають вирішальне значення для дитини. Коли родина безальтернативно диктує логіку вибору професії (через традиції, фінансові можливості чи стереотипи), шкільний консультант перетворюється на номінальну фігуру, чиї інструменти впливу (такі як тестування чи екскурсії «на виробництво») не здатні переважити авторитет чи ресурси батьків, — написав Громовий. 

Експерт вказав на основні сімейні типи профорієнтації, про які розповідала його колега: династичний підхід, прагматичне ставлення як до інвестицій і пасивність.

Якщо в родині є ціла успішна династія, представники якої працюють у певній професії, то рекомендації радника спробувати себе в іншій сфері можуть сприйматися як загроза стабільності родини. Як приклад Громовий навів родини спадкових стоматологів чи адвокатів. Навіть якщо тести покажуть у дитини схильність до інших сфер, вибір буде зроблено на користь сімейної справи, яка гарантовано забезпечить стабільний і високий дохід, а зусилля кар’єрного радника будуть марними.

Деякі сім’ї мають інший підхід, вказує освітянин. Вони ставляться до дитини як до бізнесу й інвестують у неї з чіткими очікуваннями. Логіка радника «обирай те, що до душі» вважається наївною та інфантильною. Радник орієнтується на схильності підлітка, тоді як батьки — на жорсткий розрахунок окупності інвестицій в освіту. Поради педагога ігноруватимуться як неконкурентоспроможні, а батьки переконуватимуть обрати ту професію, яку вони вважають вигідною. Крім того, пропозиції кар’єрного радника можуть наштовхуватися на пасивність родин, яким потрібні не поради, а конкретні готові рішення.

Експерт пояснив, що шкільний радник бачитиме учня у відриві від можливостей його родини, не знатиме про ресурси та спроможності сім’ї, які часто й визначають, чи зможе дитина дозволити собі вивчитися на бажану професію.

Титульне фото: Magnific, Віктор Громовий