Державна субвенція залишається головним джерелом фінансування корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами. Однак виділених грошей не вистачає, щоб забезпечити потреби всіх дітей. До того ж правила використання цих коштів обмежують можливості шкіл і дитсадків. Про це повідомиляє «НУШ» з посиланням на Державну службу якості освіти.
За результатами моніторингу, у громадах, які активно використовують субвенцію, державних коштів вистачає на 50—76% потреби в корекційно-розвиткових заняттях (КРЗ). У громадах із середнім рівнем використання фінансування цей показник становить 18—80%, а з низьким — лише 0—28%.
Проблемою також є затримки з надходженням грошей і невідповідність бюджетного та навчального років. Через це заклади освіти не завжди можуть вчасно розрахуватися з фахівцями, а дітям доводиться скорочувати кількість занять.
Щоб покрити нестачу державних коштів, приблизно 45—50% громад додатково виділяють гроші з місцевих бюджетів. Водночас у сільській місцевості так роблять рідше.
Є й інша проблема — субвенцію дозволено використовувати тільки для виплати зарплат фахівцям. Тому навіть якщо після розрахунків із працівниками залишаються гроші, заклади освіти не можуть витратити їх на обладнання та матеріали для занять.
Занять менше, ніж передбачено програмами
Моніторинг показав, що кількість корекційно-розвиткових занять, які діти фактично відвідують, часто не відповідає тій, яку для них визначили фахівці. Громади планують забезпечити 82–89% рекомендованої кількості КРЗ, однак на практиці показники значно нижчі:
51—66% від запланованої кількості — у громадах із високим рівнем використання субвенції;
8—11% — у громадах із низьким рівнем використання коштів.
Однією з головних причин є нестача кваліфікованих працівників. Зокрема, у школах лише 38,6% фахівців, які проводять такі заняття, мають відповідну освіту. Майже 30% працюють без спеціальної підготовки або курсів підвищення кваліфікації. У дитсадках ситуація також залишається складною: 30,6% фахівців не мають необхідної профільної підготовки.
Найбільше закладам освіти бракує вчителів-дефектологів і вчителів-реабілітологів. Через це частину занять проводять педагоги без спеціальної підготовки або замість них дітям пропонують інші психолого-педагогічні послуги. Ситуацію погіршує і низька зарплата фахівців. Через це школам і дитсадкам складніше знаходити працівників та утримувати їх.
Частина батьків не бере участі в плануванні
Загалом батьки позитивно оцінюють якість корекційно-розвиткових занять, однак не всі добре розуміють, яку саме підтримку має отримувати їхня дитина. Зокрема, 14% батьків школярів і 10% батьків вихованців дитсадків не знають, який рівень підтримки визначили для їхніх дітей. Від цього залежить кількість і формат корекційно-розвиткових занять. Крім того, до 25% батьків не долучаються до обговорення змісту або розкладу занять. Через це складніше виконувати індивідуальні програми розвитку дітей, особливо під час дистанційного навчання.
У більшості закладів освіти працюють команди психолого-педагогічного супроводу. Вони мають стежити за розвитком дитини та за потреби змінювати програму її підтримки. Однак не всі такі команди детально аналізують успіхи дітей і вчасно вносять необхідні зміни. Високо оцінюють їхню роботу 47—76% опитаних.
У ДСЯО зазначають, що система корекційно-розвиткової підтримки загалом працює та допомагає дітям з особливими освітніми потребами. Однак позитивні відгуки батьків не завжди означають, що дитина отримує всі заняття, передбачені індивідуальною програмою розвитку. Наскільки повною буде така допомога, залежить від кількості виділених грошей, наявності кваліфікованих фахівців і рішень місцевої влади.
Титульне фото: Magnific
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
