Чи потрібний урок мистецтва у школах? Про міфи та реальність

Перед вчителями мистецьких дисциплін величезна відповідальність – долучити дітей до світу мистецтва.

Досить неоднозначно в закладах освіти сприймається урок мистецтва. Попри те, що завдяки йому в дітей відкривається простір для вільних взаємин зі світом, водночас існує й безліч міфів та стереотипів щодо цієї дисципліни. Кандидатка педагогічних наук Гайдамака Олена Василівна вирішила спростувати найбільш розповсюджені й відповісти на запитання: Чи дійсно цей предмет у школі може викладати вчитель будь-якої спеціальності? Чи справді урок мистецтва є зайвим і непотрібним у ЗЗСО й забирає час у дитини?


Авторка наголосила на двох міфах, які насамперед стосуються уроку мистецтва у початковій школі.

МІФ 1 Навчати  мистецтву - просто. Цей предмет у школі може викладати вчитель будь-якої спеціальності.

Вже третій рік поспіль впроваджується реформа НУШ. Мистецькі дисципліни представляє інтегрований курс мистецтва, який складається із двох домінантних ліній: музичне мистецтво та образотворче мистецтво.

За словами спікерки, ці домінантні види мистецтва впроваджувались впродовж багатьох десятиліть, і традиційно склалось так, що блок музичного мистецтва асоціюють зі співами. Саме тому навчання співу - це основний вид діяльності на уроках музичного мистецтва.

Діти люблять співати, а завдання вчителя – навчати співу правильно, системно, послідовно й показати, як має звучати вокальний голос і звук.

Пані Олена наголошує: важливо, коли навчання співу відбувається фахово і навчає вчитель, а не технічні засоби. Втім, їх звичайно ж можна використовувати, оскільки вони є допоміжним навчальним інструментом.

Другий вид діяльності, яким займаються на уроках мистецтва – розвиток ритмічного чуття.

Це важливий вид діяльності, який необхідний не тільки на уроках музичного мистецтва, а й у повсякденному житті. Ритм – це координація рухів, а розвиток ритмічного чуття кожній дитині необхідний.

На уроках мистецтва діти мають навчатися, а творення без навчання може призвести до невідомого результату. Саме тому діти повинні опановувати мистецьку грамоту.

Мистецька грамота поділяється на музичну грамоту, образотворчу та хореографічну та опановують її лише у певному виді діяльності.

  • На уроці музичної грамоти школярі опановують важливі елементи, такі як: мелодія, динаміка, темп, ритм, лад. Знайомляться з різними тембрами та музичною формою.

  • Образотворча грамота знайомить школярів із різними лініями, форматом аркуша, формами, кольором  та його властивостями. Вчитель повинен мати мистецько-педагогічний досвід, він має бути прикладом, авторитетом, аби донести інформацію цікаво і дати результат.

Одним із провідних підходів у навчанні  НУШ  Олена Гайдамака визначила інтегроване навчання. Через це мистецька дисципліна перетворилась на інтегрований курс, де діти цілісно знайомляться з мистецтвом.

За словами авторки, навчальний процес будується за принципом тематичної та принципом естетико-мистецтвознавчої інтеграції.

  • Тематичний принцип інтеграції вже понад 20 років впроваджується у закладах освіти та є досить ефективним та має хороші результати.

  • Естетико-мистецтвознавчий ознайомлює дітей із різними поняттями, які однаково звучать у різноманітних видах мистецтва.

МІФ 2 Урок мистецтва – зайвий та непотрібний у загальноосвітній школі й тільки забирає у дитини час.

У статті 12 «Закону України про освіту» зазначено, що для успішної життєдіяльності у кожної сучасної людини потрібно формувати ключові компетентності.

Складовими ключових компетентностей є: уміння висловлювати власну думку, читання з розумінням, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість та ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Олена Гайдамака наголосила на тому, що вчителі повинні формувати ці вміння у школярів, виховувати та розвивати людину, яка була б успішною та самодостатньою.

Одне із ключових умінь - розвиток творчості та ініціативності.

Якщо підтримувати дитячу творчу ініціативу, діти із задоволенням занурюються у процес, насолоджуюються ним, не бояться помилятися, вчаться доробляти роботу до кінця.

Ще одне важливе вміння – критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію. Завдяки йому учні навчаться критично мислити, не боятися висловлювати свою думку, відстоювати та обґрунтовувати її.


Щоб детальніше дізнатись про інші вміння та за допомогою яких методів їх формувати, рекомендуємо переглянути  цікавий та корисний вебінар.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації!

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!