і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію

Як заохотити? Підвищити зарплату!

МОН повідомляє про зміни умов праці для вчителів та вчительок української мови, які працюють в школах національних меншин. Що саме зміниться і чим спричинені такі трансформації?

У МОН розробили спеціальні рекомендації, що регламентують яке саме устаткування та у якій кількості обов’язково має бути у кабінетах української мови в школах національних меншин. Цьогоріч з державного бюджету виділено 46 млн грн для того, аби місцева влада обладнала такі кабінети усім необхідним.

Пані Гриневич зазначила, що у бюджет також закладено понад 350 млн грн на підвищення кваліфікації освітян, у тому числі й учителів та вчительок української мови, які викладатимуть у школах нацменшин.

 Передумови виникнення потреби змін у цьому освітньому секторі 

Раніше, у вересні 2017 року Президент України підписав закон «Про освіту», згідно з яким, єдиною мовою навчання стає українська. Згідно зі статтею 7 закону «Про освіту», діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.

Але, як вчитимуться діти у школах національних меншин, у яких викладання усіх предметів відбувалось іншими мовами? На цьому підґрунті розпалився справжній міжнародний конфлікт, учасниками якого також стали Румунія, Угорщина та Польща. Уряди цих країн обурюють такі зміни в українському законодавстві, адже, на їхню думку, вищезазначений закон порушує права національних меншин в Україні.

Що стосується правового поля цього питання, то законом право нацменшин на навчання рідною мовою регламентується таким чином:

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини.

Тобто тільки паралельно із державною мовою і виключно під час дошкільної та початкової освіти. Виняток зроблений для корінних народів України (здебільшого, йдеться лише про кримських татар), яким дозволяється навчання рідною мовою, поряд із державною, також у середній та старшій школі. При цьому і нацменшинам, і корінним народам гарантується право на вивчення рідної мови в закладах середньої освіти. Але вивчення мови та навчання нею – це різні речі.

Закон початково передбачав «перехідний період», що триватиме до 2020 року на таких умовах:

Особи, які належать до корінних народів, національних меншин України та розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

 У ватрі міжнародного конфлікту 

Очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто

Петер Сійярто, Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини, наполягає на тому, щоб Україна тимчасово зупинила дію закону «Про освіту» та надала правові гарантії стосовно дотримання прав угорців. Будапешт вбачає в нормах документу дискримінацію угорської та інших нацменшин в Україні. 

Це питання також розглядалося Венеціанською комісією, яка зазначила, що закон потребує змін, тому українська влада має внести правки, інакше права нацменшин на отримання середньої освіти рідною мовою будуть порушені.

Дещо владнати цей міжнародний скандал допоміг пункт 4 статті 7 закону, у якому зазначено:

У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Також українські урядовці запропонували країнам ЄС компроміс, у вигляді подовження перехідного періоду для запровадження «мовної» статті закону «Про освіту». Тепер діти з національних меншин та їхні батьки матимуть більше часу для переходу на нові правила викладання предметів. Перехідний період триватиме до 2023 року.

 Повернемось до питання покращення умов освітянам 

Зважаючи на гостру критику іноземних урядів щодо навчання національних меншин в Україні, стає зрозуміло, що подібні стосунки складаються і на локальному рівні. Тобто, викладачі та викладачки державної мови у таких школах найчастіше відчувають дискомфорт, спричинений тиском колег.

Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич

Вчителі української мови почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення, – зазначила очільниця МОН України Лілія Гриневич.

За допомогою такої стратегії Уряд планує підтримати вчителів української мови у школах з іноземною мовою навчання, покращити методологію з освоєння української та заохотити дітей до вивчення державної мови.

Звісно, зрозуміло, що будь-яка книга може бути «шкідлива» виключно через свій зміст, а не через мову, якою була написана. Так само й зі знаннями. Але нам потрібно звернути увагу, що соціальне значення мови полягає у тому, щоб об’єднувати групи осіб, що сприяє підвищенню поваги до спільної території проживання у її жителів. Сподіваємось, що такі зміни призведуть саме до збільшення кількості закоханих в Україну як громадян, так і представників національних менших, що проживають на території нашої держави.

Фотоматеріали узяті з сайтів Уніан, UaTv, Nizhyn news, Перший.com.ua.

Посилання на ТСН: https://tsn.ua

20715
07.07.2018 14:23:40

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання