Літературні ігри (11 клас)

Номер оголошення: 161 29.11.2019 13:58:10

ВІД АВТОРА

Життя – це гра з постійно
змінюваною системою правил. Дітей
треба навчити жити в зміні правил.
Навчити не знанням, а орієнтуванню в
зміні умов.
Анатолій Гін
С у часна психологічна наука все
частіше доходить висновку, що кожен
окремий індивід стає особистістю, персоналізується, пробуджує свої
інтелектуальні, духовні й душевні сили лише тоді, коли постійно
перебуває в системі діяльнісно-опосередкованих взаємин з іншими
людьми.
У ж е з часу свого самоусвідомлення дитина прагне до
активності, до утвердження свого «Я», прагне пізнати радість
відкриттів, прилучатися до інтелектуальної діяльності, виявити
свою індивідуальність. Для неї надзвичайно важливо доходити
власними шляхами до істини, самостверджуючись, здобуваючи
підґрунтя для самоповаги, а завдяки цьому одержуючи задоволення
від самого навчального процесу.
Ігрова діяльність дітей за своєю специфікою (сказати б –
природою) непередбачуваності ніколи не може бути суто
виконавською, а завжди містить імпровізаційність, творчість і
завжди їх стимулює перемогою.
Ц і л ком умотивованою і доречною виступає гра як форма
контролю знань учнів, оскільки дає змогу уникнути страху перед
контрольною роботою. До того ж учитель у грі не контролер, а
гравець або ведучий, що поглиблює емоційний контакт між
учителем та учнями, адже сама гра, здійснювана на паритетних
засадах, перетворює вчителя з відстороненого, вивищеного над
дітьми дидакта на їхнього партнера, наставника, помічника.
Авторитет і сила такого впливу на учнів – незрівнянно вищі.