Всеосвіта
Вхід ǀ Реєстрація

Запрошуємо вас на марафон, який відбудеться у жовтні 2021 року:

Сталий розвиток:

від освіти до світу

Завершений Робочий зошит Обговорення
отримайте сертифікат про
підвищення кваліфікації
на 8 годин (0,27 ЄКТС)

Що таке сталий розвиток

Сталий розвиток передбачає гармонійну роботу в економічній (гідні умови праці та оплата, подолання голоду та бідності), соціальній (гендерна рівність, рівний доступ до якісної освіти) та екологічній (збереження екосистем у воді та на суші, боротьба зі зміною клімату) сферах.

Сталий розвиток - це тісна співпраця у всіх напрямках, адже тільки збалансовані дії можуть забезпечити справді якісне життя нашого покоління та турботу про наступні.

П Л А Н Е Т А

Екологічні вимоги

збереження екосистем у воді та на суші, боротьба зі зміною клімату

Терпимі
Справедливі
Стійкі
Л Ю Д И

Соціальні вимоги

гендерна рівність, рівний
доступ до якісноЇ
освіти

П Р И Б У Т О К

Економічні вимоги

(гідні умови праці
та оплата, подолання
голоду та бідності)

Життє-
здатні

Реєстрація завершена

Марафон відбувся 18 жовтня 2021 року

Реєстрацію завершено

Що ми пропонуємо?

Нерідко фокус у темі сталого розвитку зміщується саме на екологію, нівелюючи значення інших сфер розвитку. Це може спотворювати розуміння концепції сталого розвитку, як у педагогів, так і у дітей, відповідно.

На цьому марафоні ми розберемося:

що таке сталий розвиток
та як пояснити це дітям;

чому фінансова грамотність
та політична обізнаність так само
важливі, як і збереження природи;

якими шляхами та методами краще
залучати дітей до стійкого розвитку;

як почати будувати громадянське
суспільство у вашій групі/класі/гуртку.

що кожен з нас може робити задля
сталого розвитку себе, країни та світу;

Реєстрація
Завершена

Завершений

Спікери марафону

Вже цього жовтня ми проведемо три насичених робочих дні, протягом яких охопимо такі питання:

День 1 18 жовтня о 17:00

Ганна Мелеганич

кандидатка політичних наук, доцентка кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директорка Центру сталого розвитку Ужгородського національного університету, громадська діячка, волонтерка.

Тема: Що таке сталий розвиток?

Ольга Грошовенко

Кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри початковоі освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Тема: Застосування педагогіки емпауерменту задля сталого розвитку

Дар'я Богданова

спеціалістка відділу сім'ї, молоді та спорту Черкаської селищної ради, вчителька географії в філії "Олександрівського ЗЗСО І-ІІІ ст." Новомиколаївській ЗОШ І-ІІ ст., голова громадської організації "Товариство активних людей".

Тема: Як мотивувати учнів та залучати їх до активних дій

День 2 19 жовтня о 17:00

Альона Ревко

докторка економічних наук, професорка кафедри соціальної роботи Національного університету "Чернігівська політехніка". Викладає курси: "Соціальне підприємництво", "Sustainable Development of Society" для магістрів спеціальності "Соціальна робота". Брала участь в багатьох заходах спрямованих на освіту для сталого розвитку у Швеції, Польщі, Норвегії, Бельгії та Естонії.

Тема: Соціальні зміни: що ми маємо та чого варто прагнути задля стійкості

Усик Віра

докторка економічних наук, професорка кафедри національної економіки та публічного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, координаторка Ресурсного центру зі сталого розвитку, віцепрезидентка ГО" Молоді Агенти змін", майстер-фасилітаторка програми "Активні громадяни" Британської Ради, тренерка, експертка та менеджерка міжнародних та вітчизняних проєктів

Тема: Розуміння економічних процесів та себе у них

Світлана Розсохач

вчителька географії Запорізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №65, фіналістка екопроєктів Zero Waste Academy

Тема: Піклування про екологію – піклування про нас із вами

День 3 21 жовтня о 18:00

Богдан Завидовський

учитель біології, природознавства, хімії та «Я у світі». Увійшов до ТОП-10 кращих вчителів України за версією національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2021,

Тема: Партнерство та синергія в освіті, а відтак і в світі

Реєстрацію завершено

Освіта допомагає прищеплювати дітям певні цінності, розвивати навички та формувати стиль життя,
які допоможуть побудувати стале майбутнє.

Важливо планувати роботу в закладах освіти так, щоб діти розуміли сутність різних процесів, а не просто відтворювали беззмістовні дії. Наприклад, популярні ще декілька років тому конкурси, де треба зробити сукню із поліетиленових пакетів, не мають нічого спільного з екологічною освітою, як про це говорили. Навпаки – це лише продукування зайвого пластикового сміття.

Чому нам це потрібно?

У 2015 році на Саміті ООН затвердили 17 цілей сталого розвитку, і Україна долучилася до цього процесу. Може здаватися, що багато з цих цілей не про нас та не для нас. Хоча насправді ситуація в усіх цих сферах в Україні потребує втручання. І до реалізації більшості з цих цілей може долучитися кожен з нас.

1. Подолання бідності

Рівень бідності в Україні на перше півріччя 2020 року складав 51%. А пандемія та локдауни тільки поглибили цю проблему – тисячі людей залишилися без прибутків та роботи. Така ситуація складається, зокрема, як наслідок нестачі робочих місць в містах та селах та нерівного поділу ресурсів та можливостей серед населення. А державна підтримка бідних людей і досі недостатня.

2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства

Сільське господарство сьогодні є чи не єдиною провідною галуззю української економіки. Проте водночас інфраструктура в цій сфері недорозвинена чи застаріла, робоча сила масово переміщається в міста, а багато аграріїв не мають комплексних знань та бачення у сфері ведення бізнесу. До того ж, в середньому українці споживають лише 54% від норми необхідних продуктів. На 2015 рік люди в Україні витрачали понад половину своїх доходів на харчування, що в 3-5 разів перевищує такі самі показники в країнах ЄС, наприклад.

3. Міцне здоров’я та добробут

Понад 40% дорослих українців мають хронічні захворювання, нерідко в запущеній формі. 9,3 з тисячі українських дітей не доживають до свого п’ятого дня народження. А чоловіки в Україні живуть в середньому на 12-14 років менше, ніж жінки. З кожної тисячі чоловіків до 65 років не доживають 389. А майже чверть домогосподарств не мають можливості купити необхідні ліки. В Україні також високі показники поширення хвороб, що можна попередити. Зокрема, через масове ігнорування медоглядів та щеплень: у 2015 році лише 45,2% новонароджених мали щеплення від туберкульозу, наприклад.

4. Якісна освіта

Попри задеклароване право на освіту, сьогодні багато дітей не мають змоги потрапити в ДНЗ через їхню нестачу, переповненість, неналежні умови та високу вартість у приватних дитсадках. Пандемія як ніколи показала нерівність в доступі до освіти – 15% населення не мають доступу до інтернету, наприклад, а відтак не мають змогу отримувати знання дистанційно. Великим викликом для української освіти є також нерівний поділ матеріального забезпечення освітніх закладів. До прикладу, лише 15% шкіл має сучасне лабораторне обладнання. До того ж, в Україні недостатньо розвинута освіта дорослих, зокрема через стереотипи, що освіта закінчується із закінченням вищого навчального закладу.

5. Гендерна рівність

Середня заробітна плата жінок і досі не перевищує 75% від аналогічної у чоловіків. Жінок не так охоче беруть на роботу через різні стереотипи, їм важче досягати кар’єрних вершин та вони вимушені «старанніше доводити» свій професіоналізм. Критичних позначок сягає гендерно зумовлене насильство: дві третини жінок в Україні віком від 15 років зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства. Водночас від гендерної нерівності страждають і чоловіки: гендерні стереотипи змушують їх підлаштовуватися під певні канони часто на шкоду своєму фізичному та психологічному здоров’ю.

6. Чиста вода та належні санітарні умови

Станом на 2015 рік, лише 22% сіл було забезпечено централізованим водопостачанням. Та навіть в містах це показник лише 90%. А війна на Сході України залишила без доступу до питної води понад 700 тисяч людей. Ситуація погіршується ще й неналежним станом водопровідних систем: понад 30% перебувають в аварійному чи ветхому стані, що спричиняє регулярні безконтрольні витоки та перебої з водопостачанням, а також погіршення якості води.

7. Доступна та чиста енергія

Майже 90% енергії в України і досі виробляється на теплових, атомних чи гідроелектростанціях, і лише 6,9% - на електростанціях, що використовують альтернативні джерела енергії. Водночас ця сфера є одним з найбільших забруднювачів довколишнього середовища. Неефективне використання енергії також є великою проблемою: майже 80% житлового фонду потребує повної теплової модернізації. Це дозволить зменшити обсяг споживання енергії на 50%.

8. Гідна праця та економічне зростання

Україна перебуває в «пастці економічних криз». Це призводить до втрати робочих місць, економічного занепаду населених пунктів, трудової міграції тощо. Як наслідок, економічні процеси в Україні постійно гальмують. Війна з РФ лише поглибила ці негативні процеси Україна втратила основного торговельного партнера та за стільки років й досі повною мірою не налагодила альтернативні шляхи. Суттєво на економічний стан країни впливає і недостатній рівень інвестицій як внутрішньодержавних, так й іноземних.

9. Промисловість, інновації та інфраструктура

В перші роки після здобуття незалежності в Україні було зруйновано значну частину виробничого потенціалу. І процес цей хоч і повільніше, але триває й досі. Війна на Сході України тільки посилила це. Рівень виробництва нерозривно пов’язаний зі станом інфраструктури, адже належний стан доріг та транспорту, енергетики, комунікацій та інновацій є запорукою стабільного та ефективного ведення бізнесу та життя населення, що цей бізнес обслуговує.

10. Скорочення нерівності

Економічна, політична, соціальна та екологічна нерівність є результатом дискримінації певних груп населення. Найбільше в Україні поширена дискримінація за віком, сексуальною орієнтацією та інвалідністю. Крім того, дискримінацію регулярно відчувають бідні верстви населення, що аж ніяк не сприяє їхньому виходу з цієї категорії. Найбільше нерівність відчувають сільські мешканці понад 50% домогосподарств не мають змоги отримати прості побутові послуги, бо таких установ чи сервісів в селах просто немає. 40% обмежені в доступі до швидкої допомоги, а 26% не мають поруч медичних установ.

11. Сталий розвиток міст і громад

Закриття виробничих та промислових центрів призводять до занепаду населених пунктів: мешканці втрачають робочі місця, а місцеві бюджети прибутки. Люди всі більше стікаються до великих населених пунктів, що нерідко стає причиною непропорційного зростання робочої сили, транспортних та житлових криз в містах. Відсутність системного підходу до розвитку населених пунктів призводить до погіршення умов життя людей; аварійні будинки, недостатня кількість транспорту, віддаленість від важливих елементів інфраструктури. Адміністрації міст та селищ не залучають громади до розбудови їхнього простору, а громади водночас нерідко не мають необхідних знань, стимулів та важелів для впливу на місцеву владу.

12. Відповідальне споживання

Економічний розвиток ще й досі тісно пов’язаний зі збільшенням використання як відновлювальних, так і невідновлювальних ресурсів. Водночас ринок не просто задовольняє потребу населення у товарах чи послугах, а й стимулює збільшення попиту, що призводить до кризи споживання: люди витрачають все більше коштів на те, що їм не так вже й потрібно для справді комфортного та сталого життя. Відсутність системної політики щодо переробки чи утилізації відходів: в Україні вже накопичилося понад 30 млрд сміття, і ці обсяги невпинно зростають.

13. Подолання наслідків зміни клімату

Діяльність людей є одним з найбільших чинників на зміну клімату. Викиди парникових газів в Україні спричинені здебільшого енергетичною сферою, промисловістю, сільським господарством та поводженням з відходами. На фоні світових рухів за пом’якшення наслідків кліматичних змін, стає очевидним, що політика України в цьому питанні хоч не відсутня, але кардинально не відповідає сьогоднішньому стану екології.

14. Збереження морських ресурсів

Україна має доступ до двох унікальних морів та берегову лінію в 1355 км. Проте ощадливістю у користуванні цими ресурсами ми не виділяємося, на жаль. Забруднення вод, надмірний, а часто й безконтрольний вилов риби та морепродуктів призвів до виснаження ресурсів цих вод. Це впливає не тільки на стан біорізноманіття цих морів, але й на якість та рівень життя прибережних регіонів, яких в нашій країні немало.

15. Захист та відновлення екосистем суші

Україна надзвичайно різноманітна в екосистемах та ландшафті. Три природні зони, гори, та навіть пустеля роблять нашу країну домом для величезної кількості різноманітних живих істот. Проте людська діяльність суттєво скорочує площу цих «домівок». Ще на початку минулого століття 40% України були зайняті степами. Зараз 70% цих території використовуються у сільському господарстві. А на тих територіях, що залишилися зосереджено 30% червонокнижних видів флори та фауни. І вони теж під великою загрозою. Не сприяють покращенню ситуації й нерівні розподіли земельних ресурсів, виснаження рунтів та регулярні зменшення природних територій на користь промисловості, житла, сфери розваг тощо.

16. Мир, справедливість та сильні інститути

Один з найбільших викликів в Україні – відсутність рівного доступу до справедливого, некорумпованого правосуддя. Це спричиняє свавілля в усіх інших сферах, адже відсутність об’єктивних судів робить злочинність безкарною та стимулює її поширення та розвиток на всіх рівнях життя держави та населення. Не дає досягти справедливості в Україні ще й корупція та провалена поліцейська реформа. Крім того, рівень безпеки громадян суттєво знизився у наслідок війни на Сході: «на руках» з’явилася велика кількість незареєстрованої зброї, спецзасобів та вибухівки.

17. Партнерство заради сталого розвитку

Подолати проблеми, окреслені цими цілями, можна лише за умови тісної співпраці на рівні держав, інститутів, громад та кожної людини. І ця співпраця має відбуватися в усіх сферах одночасно. Допоки значна кількість людей живе в умовах бідності та не має змоги купити необхідні ліки, рівень здоров’я населення і далі буде невисоким. Допоки ми виснажуємо природні та морські ресурси, буде складно вирішити проблеми голоду та незбалансованого харчування. Різні види дискримінації виводять певні групи населення з поля зору інституцій, які своєю чергою продовжують нічого не робити для збільшення видимості дискримінованих груп. Саме в цій цілі й зосереджена головна мета сталого розвитку – тільки збалансована робота у різних сферах наближає нас до гармонійного розвитку.

Реєстрація на марафон

Оберіть пакет послуг та зареєструйтесь на марафон. Ви зможете змінити пакет на «Стандартний» навіть після реєстрації. Марафон буде доступний у запису з доданими субтитрами.

Пакет «Базовий»

Безплатний перегляд
марафону

Посвідка учасника

Записи всіх ефірів

Робочий зошит Додаткові матеріали Програма підвищення
кваліфікації

безплатно

Активувати пакет

Пакет «Стандарт»

Безплатний перегляд
марафону

Сертифікат учасника 8 ак.год

Записи всіх ефірів

Робочий зошит Додаткові матеріали Програма підвищення
кваліфікації

249 грн

Активувати пакет
✖
↑