Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ.

Букви «я», «ю», «є» позначають два звуки: я — [йа], ю — [йу], є — [йе]:

1. На початку слова: яр, юнак, Юра, єдиний.

2. Після букв, що позначають голосний звук: армія, олія, заєць, мрію, співаю, моє.

3. Після апострофа: м’ясо, в’юн, об’єм.

4. Після «ь»: мільярд, Ньютон, рельєф.

В інших випадках «я», «ю», «є» позначають один звук і м’якість попереднього приголосного: я [а]: ди́ня [ди́нʹа]; ю [у]: лю́ди [лʹу́дие ]; є [е]: си́нє [си́нʹе и ]

Буква «ї» завжди позначає два звуки — [йі]: їжак — [йіжа́к]; Буква «щ» також завжди позначає два звуки — [шч]: щастя — [шча́сʹтʹа].

УВАГА! ВИВЧИ ПРАВИЛА!

Прочитайте текст. Визнач незнайомі слова та поняття.

ЩО ТАКЕ РЕНЕСАНС?

Ренесанс — це ціла епоха в історії європейської культури. У перекладі з французької мови слово «ренесанс» означає «відродження». Коли говорять про цю епоху, то мають на увазі ХІV–ХVІ століття. За часів Ренесансу процвітали музика, література й наука. Почало розвиватися книгодрукування, люди прагнули стати освіченими, виявили велике зацікавлення до навколишнього світу, захоплювалися красою людського тіла. Ренесанс досяг свого найвищого розвитку спочатку в Італії, а згодом поширився й на інші країни Європи. Найвидатніші художники, чиїми геніальними працями ми захоплюємося дотепер, творили саме за тих часів — Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Челліні. Нині, коли хочуть сказати про щось, що переживає період найвищого розквіту, найчастіше вживають саме цей термін — «відродження».

Склади план, запиши його в поле для вводу.

Прочитай слова. Об’єднай їх у дві групи: Перша група — слова, у яких букви «я», «ю», «є» позначають два звуки; друга група — слова, у яких ці літери позначають один звук. Хвиля, ясність, сюжет, свято, здоров’я, комп’ютер, ательє, юність, єдність, цвях, яблуко, в’юн, ягода, вечірнє.

Вимовте слова [стве рджуйу], [компйутер], [щосʹ], [жінка].

 2. Виправте помилки й  запишіть правильний варіант транскрипції.

Прочитай текст. Запиши його в робочий зошит, замінюючи звукові транскрипції словами.

...Тихо в [лʹі́сʹі]. Вітер заснув, затих і тільки зрідка [коли́шеᵘцʹ:а] серед [зеᵘле́ного] листя. А воно тремтить і [вйе́сʹ:а] під його поцілунками. Але це [тʹі́лʹкие ] на хвилину, а там знов усе засне. І [нʹішчо́] не ворухнеться, не стрепенеться. Тихо в лісі. Тільки сонце горить рівним [палʹу́чиᵉм] світлом на безкрайому блакитному небі. Воно посилає сліпучі хвилі [йасно́го] проміння в ліс. Проміння падає на [ве́рхоу в’і́тʹ:а] дерев, силкується досягти вниз у [гушча́виᵉну], аж туди, де могутнє коріння глибоко вганяється в сиру [зе́млʹу] (за Б. Грінченком).