Звертання, вставні слова, однорідні члени речення

Звертання - це слово чи словосполучення в реченні, що називає особу чи предмет, до якого звертаються. Наприклад:

Мамо, іде вже зима, снігом травинку вкриває.

Прощай, синє море, безкрає, просторе.

Звертання, виражене одним словом, називається непоширеним.

Звертання, виражене сполученням слів, називається поширеним. Наприклад: Дзвени, моя пісне крилата, в вітрах світової весни.

У вимові робимо паузу після звертання. На письмі звертання обов'язково виділяється з обох боків комою. Наприклад: Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі.

На початку речення після звертання, залежно від інтонації, може стояти і знак оклику. Тоді наступне слово пишеться з великої букви. Наприклад: Учитель мій! Як ми тебе любили...

Звертання не може бути членом речення.

Звертання може бути виражене іменником у називному відмінку (разом із залежними словами) або ж у кличній формі.

Наприклад: Лети ж, о ніч, щоб день тобі на зміну прийшов.

О мій народе! Прометея ти маєш душу молоду.

Вставні слова

Вставні слова ( словосполучення і речення ) виражають ставлення мовця до висловлюваної думки.

Вони можуть означати

• - впевненість або невпевненість у тому, що повідомляється: безумовно, безперечно, звісно, звичайно, справді, само собою зрозуміло, ясна річ; мабуть, можливо, напевно, очевидно, здається. Здається, загримів десь на небі грім.

• - джерело повідомлення: по-моєму, кажуть, пам'ятаю. Кажуть, добре слово дорожче за золото.

• - радість чи незадоволення мовця: на щастя, на радість, на диво, на жаль, на сором, як на зло...

  На жаль, щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань.

• - привертають, активізують увагу: чуєш, уявіть собі. майте на увазі, даруйте на слові.

  Уявіть собі, всі можуть помилятися.

  • вказують на порядок думок: по-перше, по - друге, нарешті, а крім того, виходить.

    Виходить, немає нічого неможливого для людини.

  • Вставні слова на письмі виділяються комами.

  • Вставні слова не є членами речення.

    Однорідні члени речення

    Однорідні члени речення залежать від одного і того ж члена речення і відповідають на одне і те ж питання.

    Наприклад: Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались у небі над горами. У парках, садах і лісах осінь фарбує дерева.

  • Однорідні члени речення поєднуються перелічувальною інтонацією, а також між ними можуть стояти сполучники.

  • Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо

  • - вони не поєднані сполучниками: Нас пригощали яблуками, медом.

  • - вони поєднані повторюваними сполучниками.

    Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див.

  • - сполучники поєднують однорідні члени речення в пари. Нашому організму дуже потрібні фрукти і овочі, м'ясо і молоко.

  • - вони зв'язані протиставними сполучниками а, але проте, однак. Тече вода в синє море, та не витікає.

Запишіть речення, доповнюючи їх звертаннями. Поставте розділові знаки.

Допоможи мені перезавантажити комп'ютер.

Бережіть лісові насадження від пожеж!

Будьте обережні! Попереду небезпечний поворот.

Дотримуйтеся чистоти біля своїх будинків.

Поставте у кличній формі слова. Побудуйте речення з одним із них.

Вітчизна, син, друг, мама, дівчина, зіронька, сонце, весна, тато.

Прочитайте текст. Випишіть два речення з однорідними членами речення. Доберіть заголовок.

Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська -спілкування з людьми. Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра і щастя. Це не тільки вияв ввічливості, У цих словах ми виявляємо свою людську сутність.

Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго вам здоров'я... Цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності - людини. Ми говоримо один одному: дякую, спасибі. У словах подяки, що стали звичними, виражається наше ставлення до зробленого для нас добра. Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо: будь ласка. У цьому простому і чудесному вислові, що здатний чудодійно впливати, захована наша повага до гідності людини, шанування в ній самостійності, незалежності, доброї волі.

Складіть і запишіть по два речення так, щоб подані слова в одному з них були вставними, а в іншому - членами речення.

Правда, одне слово, здається.

Зразок. Видно, (вставне слово) було вже пізно, бо ніде не світилося, Видно (присудок) шляхи полтавськії і славну Полтаву.