Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні

Звертання - це слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець. Наприклад: Сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій?

Найчастіше звертання виражаємо іменником у кличному відмінку. Інколи у ролі звертання виступають слова інших частин мови, ужиті в значенні іменника. Наприклад: Хай тобі щастить, синьоока.

За будовою звертання можуть бути поширені і непоширені.

Непоширені звертання виражені одним словом. Наприклад: Україно! Ти для мене - диво!

Поширені звертання виражені кількома словами. Наприклад: Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія.

У групі поширеного звертання можуть бути відокремлені означення, однорідні члени речення. У такому звертанні ставимо розділові знаки відповідно до загальних правил. Наприклад: Древній, обікрадений народ, над тобою прошумів розбій...

Звертання не виступають членами речення та не утворюють з іншими членами речення словосполучень. На письмі звертання виділяємо комами.

Проте якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється з окличною інтонацією, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з великої букви. Наприклад: Україно! П'ю твої зіниці.

Слова о, ой, коли вони інтонаційно тісно зв'язані із звертанням, комою не виділяємо. Наприклад: О ніжна мово, ти всміхнешся тихо, і тихий дзвін посиплеться з гаїв.

Займенники ти. ви до групи звертання не входять.

Риторичне звертання не потребує безпосереднього контакту з особою чи предметом. Служить лише для того, щоб висловити певні почуття. Наприклад: Земле! Ти даєш нам радість і силу.

Перебудуйте розповідні речення у спонукальні, увівши в них звертання.

Шануємо і бережемо своїх батьків.

Збережемо в собі добре і гірке.

Дивимося на інших і повторюємо за ними.

Знайдіть у віршах і випишіть кілька речень (5-6 речень) із звертаннями. Підкресліть звертання.