Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.

Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).

Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.

Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з’єднала (Леся Українка).

Зверніть увагу!

Не слід плутати зі звертанням займенники ти і ви, які є підметами або додатками (останні можуть уживатися в будь-якому відмінку). Ти , безталанная, чого і ждеш, і ждатимеш од Бога і од людей його? (Т. Шевченко). Ой очі, очі, очі дівочі, де ж ви навчились зводить людей? (Народна творчість). Вам, сіячі, плугатарі, спасибі! (М. Рильський).

Звертаннями займенники ти і ви бувають дуже рідко. Слухай, ти! (Панас Мирний). Чого ж ви чванитеся, ви! (Т. Шевченко).

Перепишіть, вставляючи пропущений розділовий знак.
Привіт, уклін низький вам пані. (Олександр Олесь.) Люба панно дайте руку! Перед вами царство мрій царство сонячних надій. (М.Вороний.) Прекрасна донно не зважайте на милі усмішки й слова. (О.Ольжич.) Ви – як мрія і казка Мадонно! То ж на вас я ще змалку молився. (Д.Луценко.) Мамо ви чуєте? Вітер з долини цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Швидко, швидко ми побачимось рідна матінко моя... (Олександр Олесь.) Бабусенько Скажи мені, де я? (Т.Шевченко.) Моя бабусю старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! (Л.Костенко.) Вітре дужий вітре скорий кидаєш мені докори! (П.Тичина.) Вітре вітре дми на ватру, постав мені, вітре, варту. (І.Драч.) О, хоч на мить сеньйоре Паганіні воскресніть, бо без вас німує світ. (О.Башкирова.)