Зміни у становищі Правобережної України й західноукраїнських земель.

Третій поділ Речі Посполитої (1795 р.)

Після придушення повстання під проводом Тадеуш Костюшко сусідні держави остаточно ліквідували Річ Посполиту. Її територію поділили між трьома імперіями: Російською, Австрійською та Прусською.

Які українські землі відійшли державам?

Російська імперія

До Росії після Третього поділу відійшли:

• Західна Волинь;

• частина Полісся.

Саме Росія отримала найбільшу частину українських земель Правобережжя. Після цього майже вся Правобережна Україна опинилася під владою Російської імперії.

Австрійська імперія

Австрія під час Третього поділу:

• українських земель майже не отримала;

• закріпила за собою території, які захопила раніше під час Першого поділу — Східну Галичину.

До складу Австрії вже входили:

• Галичина;

• згодом Буковина (приєднана 1775 р.);

• Закарпаття перебувало під владою угорської корони у складі Австрійської монархії.

Пруссія

Пруссія:

• українських земель не отримала;

• приєднала центральні польські землі разом із Варшавою.

Висновок

Унаслідок Третього поділу Речі Посполитої:

• Річ Посполита припинила існування;

• більшість українських земель Правобережжя опинилася під владою Російської імперії;

• західноукраїнські землі залишилися під владою Австрійської імперії;

• українські землі були поділені між двома великими імперіями — Російською та Австрійською.

Після поділів Речі Посполитої Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Російська влада почала змінювати адміністративний устрій та порядок управління краєм.

Адміністративні зміни

• Правобережні землі проголошувалися власністю Російської імперії.

• Керівні посади надавалися росіянам і польській шляхті, яка присягнула на вірність імператору.

• Було створено нові губернії та запроваджено російські закони й систему управління.

• У школах та державних установах поширювалася російська мова.

Становище шляхти

Польська шляхта зберігала свої привілеї, якщо визнавала владу Російської імперії:

• отримувала права російського дворянства;

• звільнялася від податків і військової служби;

• могла зберігати свої маєтки та самоврядування.

Ті шляхтичі, які відмовлялися присягати імператору, втрачали землі та були змушені залишити територію імперії.

Становище селян

Найважчим було становище селян:

• на Правобережжі поширювалося кріпосне право російського зразка;

• селяни повинні були працювати на поміщика та сплачувати податки;

• їм заборонялося залишати помістя без дозволу;

• за непокору застосовували суворі покарання.

Військові повинності

Однією з ознак імперської влади стала служба в російській армії:

• селян забирали на рекрутську службу;

• термін служби становив 25 років;

• поміщики могли карати непокірних селян відправленням до армії.

Економічні зміни

Російська влада:

• дозволила торгівлю між українськими землями та Росією;

• створювала нові митниці;

• розвивала прикордонні міста;

• налагоджувала регулярний поштовий зв’язок.

Церква та культура

• Посилився вплив православної церкви.

• Уніатська церква поступово втрачала свої позиції.

• Російська влада прагнула посилити культурний вплив на українські землі.

Висновок

Після входження Правобережної України до складу Російської імперії:

• змінилася система управління;

• влада підтримувала шляхту;

• становище селян значно погіршилося;

• посилився вплив російської влади, культури та православної церкви.

Прочитайте уривок указу Павла І та дайте відповіді:

• Чого вимагала влада від селян?

• Які обов’язки покладалися на селян?

• Чи можна назвати становище селян вільним? Чому?

Після поділів Речі Посполитої частина українських земель опинилася під владою Австрійської імперії Габсбургів.

Які українські землі належали Австрії?

• Галичина — найбільша частина західноукраїнських земель;

• Буковина — окремий адміністративний округ із центром у Чернівцях;

• Закарпаття — перебувало у складі Угорського королівства, яке входило до Австрійської імперії.

Адміністративний устрій

Австрійська влада створила:

«Королівство Галичини і Лодомерії»

• центром став Львів;

• усю владу зосереджував намісник, призначений імператором;

• місцева шляхта й духовенство могли брати участь у сеймі.

Населення західноукраїнських земель

Галичина

• українці становили близько 66 % населення;

• поляки переважали у Західній Галичині;

• більшість українців були селянами.

Закарпаття

• близько 40 % населення — українці;

• більшість селян залежали від угорських поміщиків.

Буковина

• українці становили приблизно 75 % населення.

Становище селян

Основою господарства було сільське господарство.

Селяни:

• користувалися невеликими земельними наділами;

• працювали на панщині;

• сплачували податки державі та церкві;

• віддавали поміщикам частину врожаю.

Через перехід поміщицьких господарств до товарного виробництва панщина збільшувалася.

Розвиток господарства

Сільське господарство

Вирощували:

• пшеницю;

• жито;

• ячмінь;

• картоплю;

• кукурудзу;

• цукрові буряки;

• льон і коноплі.

Поміщики:

• створювали молочарні;

• кінні заводи;

• вівчарські ферми.

Міста і промисловість

Розвиток міст відбувався повільно.

Львів

• найбільше місто Західної України;

• близько 30 тисяч жителів.

Більшість міського населення становили:

• поляки;

• німці;

• євреї;

• вірмени.

Українці мали обмежені можливості:

• рідко брали участь у торгівлі;

• майже не займалися промисловістю;

• не мали значного впливу на владу міст.

Закарпаття та Буковина

Закарпаття

• більшість населення — селяни-кріпаки;

• промисловість і торгівля розвивалися повільно.

Буковина

• головними заняттями були землеробство та скотарство;

• активно розводили велику рогату худобу й овець.

Висновок

Під владою Австрійської імперії:

• західноукраїнські землі залишалися переважно аграрними;

• більшість українців були селянами;

• становище селян було важким через панщину й податки;

• міста та промисловість розвивалися повільно;

• українці мали обмежені політичні та економічні права.

Прочитайте слова історика Ореста Субтельного та дайте відповіді:

1. Як історик характеризує становище селян?

2. Хто найбільше впливав на життя селян?

3. Чому життя українського селянства було важким?

Опрацюйте у підручнику ст. 254-255 та дайте відповіді на запитання:

1. Які реформи запроваджувала австрійська влада?

2. Чи були вони важливими для українського населення?

3. Чому?