Життєві форми організмів
Живі організми адаптуються до певних умов існування незалежно від свого систематичного положення. Часто адаптація до однакових умов існування стає причиною появи схожих морфологічних форм різних організмів. Схожі морфологічні типи організмів, які утворюються незалежно від систематичної належності організмів, називають життєвими формами. Слід зазначити, що, залежно від умов існування, один вид може утворювати кілька життєвих форм.
Життєві форми рослин
Традиційними варіантами життєвих форм для рослин є дерева, чагарники і трав’янисті рослини. Але в сучасних класифікаціях кількість життєвих форм рослин є більшою. Існує кілька варіантів класифікації.
Одну з них запропонував учений-еколог І. Г. Серебряков (1962 р.). У її основу він поклав ознаку тривалості життя всієї рослини та її скелетних осей. Під життєвою формою вчений розумів своєрідність тих чи інших груп рослин, що еволюційно виникла в певних ґрунтово-кліматичних умовах і відображає пристосованість рослин до цих умов.
Він виокремив такі життєві форми рослин: деревні рослини (дерева, чагарники, чагарнички), напівдеревні рослини (напівчагарники, напівчагарнички), наземні трави, полікарпічні трави (багаторічні трави, що квітнуть багато разів), монокарпічні трави (живуть кілька років, квітнуть один раз і відмирають), водні трави, земноводні трави, плаваючі і підводні трави. Відмінність між формами полягає, окрім різного ступеня здерев’яніння їхніх стебел, у тривалості життя й характері зміни скелетних пагонів.
Широкого застосування у морфології рослин набула екологічна класифікація життєвих форм, розроблена на початку XX ст. данським ботаніком Крістеном Раункієром (1860–1938).
З усієї сукупності ознак життєвих форм він виокремив одну, що характеризує пристосування рослин до холодної або сухої пори року, – розміщення бруньок відновлення на рослині (високо над ґрунтом, низько над ґрунтом, біля поверхні ґрунту, в ґрунті).
Перегляньте презентацію про життєві форми рослин: