Життя — це далеко не якесь майно, яке треба від когось захищати. Це великий дар, який потрібно обов’язково розділити із близькими тобі людьми (Вільям Фолкнер, американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури).
Життя має тільки той зміст, якого ми йому надаємо (Торнтон Уайлдер, американський прозаїк, драматург і ессеїст, лауреат Пулітцерівської премії).
Коли людина не знає, до якої пристані тримає шлях, для неї жоден вітер не буде попутним (Сенека, давньоримський письменник).
Суспільство є складною системою спеціально організованої людської життєдіяльності. Як і будь-яка інша складна система, суспільство складається з підсистем, найважливіші з яких називають сферами суспільного життя.
Сфери суспільного життя являють собою великі, стійкі, відносно самостійні підсистеми людської діяльності.
Кожна сфера включає в себе:
певні види діяльності людини (наприклад, освітні, політичні, релігійні);
соціальні інститути (родина, школа, партії, церква);
стосунки, що склалися між людьми (тобто зв’язки, що виникли у процесі діяльності людей, наприклад відносини обміну й розподілу в економічній сфері).
Традиційно виділяють чотири основні сфери суспільного життя:
економічну (продуктивні сили, виробничі відносини);
соціальну (народи, нації, класи, статевовікові групи і т. ін.);
політичну (держава, партії, суспільно-політичні рухи);
духовну (релігія, мораль, наука, мистецтво, освіта).
В особистісному плані людина завжди залежить від суспільства, тому сфери життя суспільства є сферами життя людини.
Важливо зрозуміти, що люди одночасно перебувають у різних відносинах між собою, з кимось пов’язані, від когось відособлені під час вирішення своїх життєвих питань. Тому сфери життя суспільства — це відносини одних і тих же людей у зв’язку з різними сторонами життя.
У кожній зі сфер суспільства формуються відповідні соціальні інститути.
Соціальний інститут — це група людей, відносини між якими побудовані за певними правилами (сім’я, армія і т. ін.), і сукупність правил для певних соціальних суб’єктів (наприклад, інститут президентства).
Таблиця 1
Основні сфери життя суспільства
Сфери суспільства | Суспільні відносини |
Економічна | Є визначальною у структурі суспільства. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше розвиватися. Для підтримки власного життя люди змушені виробляти, розподіляти, обмінювати і споживати чи використовувати їжу, одяг, житло і т. ін. Ці блага можуть бути отримані перетворенням навколишнього середовища за допомогою різноманітних засобів, які також необхідно створювати. Життєво важливі блага створюються людьми в економічній сфері з допомогою таких соціальних інститутів, як виробничі підприємства (сільськогосподарські та промислові), торговельні підприємства (магазини, ринки), біржі, банки і т. д. У процесі матеріального виробництва люди відтворюють умови свого буття, виробляють засоби, необхідні для задоволення своїх потреб |
Соціальна | Це складна система зв’язків між різними елементами суспільства — етнічними, класовими, іншими спільностями людей. У соціальній сфері найважливішим соціальним інститутом, у рамках якого здійснюється відтворення нових поколінь людей, є сім’я. Суспільне виробництво людини як соціальної істоти, крім сім’ї, здійснюється такими інститутами, як дошкільні та медичні заклади, школа та інші навчальні заклади, спортивні та інші організації |
Політична | Відносини між громадянським суспільством і державою, між державою й політичними партіями. В основі політичної сфери лежать відносини між людьми, які дозволяють їм брати участь в управлінні суспільними процесами, займати відносно безпечну позицію у структурі соціальних зв’язків. Політичні відносини — це форми колективного життя, які пропонуються законами та іншими правовими актами країни, статутами й інструкціями щодо самостійних спільнот. Етимологічно слово «політика» означає «мистецтво управляти державою». Це особлива форма діяльності, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи з метою збереження певної суспільної структури й організації та подальшого її розвитку й удосконалення в інтересах панівних соціальних сил або суспільства в цілому |
Духовна | Відносини, що виникають у процесі створення духовних цінностей, їх поширення, збереження, використання. Духовна сфера — це сфера відносин, що виникають під час виробництва, передачі та засвоєння духовних цінностей (знань, вірувань, норм поведінки, мистецьких образів тощо) Якщо матеріальне життя людини пов’язане із задоволенням конкретних повсякденних потреб (в їжі, одязі тощо), то духовна сфера життя людини спрямована на задоволення потреб у розвитку свідомості, світогляду, різноманітних духовних якостей. Духовні потреби, на відміну від матеріальних, не задані біологічно, а формуються і розвиваються в процесі соціалізації особистості. Звичайно, людина здатна прожити без задоволення цих потреб, але її життя тоді буде мало відрізнятися від життя тварин. Духовні потреби задовольняються в процесі духовної діяльності — пізнавальної, ціннісної, прогностичної. Така діяльність спрямована насамперед на зміну індивідуальної та суспільної свідомості. Вона проявляється в мистецтві, релігії, науковій творчості, освіті, самоосвіті, вихованні. При цьому духовна діяльність може бути як духовним виробництвом (ідеї, теорії, художні образи, цінності), так і духовним споживанням (задоволення духовних потреб) |
Поняття «життєве кредо»
Саме слово «кредо» латинського походження, буквально credo — «вірю».
Молитва «Вірую» є основою християнського світогляду. У світському, нерелігійному житті слово «кредо» вживають для формулювання основи світогляду, переконань. Наприклад: життєве кредо, політичне кредо, творче кредо (письменника).
Якщо сказати ще більш спрощено, то життєве кредо конкретної людини — це її особистий короткий девіз, який допомагає за певних обставин долати життєві труднощі, пояснює, як чинити.
Хоча ці два поняття — «девіз» та «кредо» — розділяють як окремі. Девіз — це мотиваційний меседж. Наприклад, «Боротись, шукати, знайти та не здаватись» чи «Мої бажання понад усе» (фраза Френка Каупервуда з відомої трилогії Теодора Драйзера). А кредо нікого ні до чого не закликає, а є ніби просто особистим знанням про життя.
Ви стоїте на порозі формування особистості та пошуку принципів і кредо. Більшості з вас, і це абсолютно нормально, важко осмислити процеси, які відбуваються всередині вас. Ми сьогодні лише зробили спробу озвучити деякі свої думки та припущення. Потрібно багато часу, щоб відчути і сформулювати власні переконання. І не панікуйте від того, що подібні розмірковування виявилися «заважкими». Бо для того, щоб усвідомлювати дійсність та формулювати висновки у вигляді коротких формулювань, людині потрібно довго й наполегливо працювати.
Шквал інформації, у який потрапляють сучасні діти та підлітки, багато кого примушує вже в ранньому віці ставити собі «складні» запитання про сенс життя та своє місце в ньому. Важливо не потрапити в пастку підміни власних переконань чужими, щоб не прожити безліч років цінностями інших людей, так і не сформувавши своє життєве кредо. Важливо не пригнічувати особистісний розвиток, не жити заради кимось нав’язаних цілей, не потрапити в тенета деструктивних груп та псевдокультів.