Хід заняття
Розпочнемо ми наше заняття із привітання.
Встаньте діти всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько,
Посміхніться всі до мене,
Посміхніться всі і до себе,
Посміхніться всі і до друзів.
Привітайтесь «Добрий день!»
Хай гарненько розпочнеться новий день!
Озерніться всі навколо і погляньте, де ми опинилися… в чарівному лісі.
( звучить музика шуму лісу)
Вушка прислухайтесь,
Очки- придивляйтесь,
Носик – глибше дихай ( аромотерапія, вдихнути глибоко).
Чи відчули ви, малята, запах лісу? Він не лише чарівний, а й лікувальний. Тому, що це природа лісу дарує здоров’я кожному. Адже зараз ми з вами особливо повині дбати про своє здоров’я
Ротик – посміхнись.
Спинки розправляйтесь,
Ручки піднімайтесь,
Нумо до роботи,
Дружно всі взялись.
Ой, а що там в далині видніється? Малята це незвичайна галявина, а щоб до неї дістатися треба чітко дотримуватися правил і моєї команди. Діти ви готові вирушати в чарівну подорож?
Діти – так!
Вихователь - вирушаємо в дорогу. Від великого кленового листочка робимо 3 кроки. Зупинились! Тепер від цього дерева слід повернути в ліво. Де в нас ліва рука? Тепер пройшли ще 7 кроків. А це що річка? Нам треба подолати цю перешкоду 5 кроками. ( діти йдуть і кожен рахує щоб було 5 кроків).
Ось ми і зайшли вже далеко, чи бачить хтось чарівну кулю? Ні не видно значить ми зайшли вже задалеко. Треба повернутися назад. Думаю, 4 кроки буде достатньо. Повернулись! 1, 2, 3, 4. Ну тепер подивимося чи є тут чарівна куля?
Діти – є є є!
Вихователь – яку геометричну фігуру нагадує куля? Чи є в неї кути і сторони? На що схожа? Діти, уважно роздивіться навколо. Чи бачите ви ще якісь геометричні об’ємні фігури? Так є, і нам треба до них пройти довгий тунель.( всі діти проходять тунель). А яка це об’ємна геометрична фігура?
Діти - куб!( діти розповідають все що знають про куба)
Вихователь - це ми , діти, діти тільки 2 фігури побачили, а де ще заховалися фігури?
Діти – а ось є ще під деревом циліндр! ( діти розповідають все що знають про циліндр).
Вихователь: Які ви молодці. Я знаю, діти, що на цій чудовій галявині живе чарівниця доброти. А щоб вона до нас вийшла потрібно бити в бубон.( дитина б’є в бубон, не виходить чарівниця). Нема чарівниці. Але я помітила красиві листочки, можливо це і підказка. Оленко візьми листочок, може він підкаже скільки треба бити в бубон. А ви діти її допомагайте, стільки ж разів плесніть у долоньки. Зрозуміли? Приготувалися! ( і так 3 дітей називає цифру і б’є в бубон, а інші діти плещуть у долоньки. І так продовжують 3 рази). Виходить чарівниця.
Чарівниця - доброго ранку!
Вихователь - шановна чарівнице, наші діти розумні і виховані, і знають чимало слів ввічливості. І я дуже хочу щоб ти послухала їх, бо вони вже дорослі.( діти називають по черзі ввічливі слова: дякую. будь ласка, добрий день….)
А зараз подивимося один на одного та усміхнемося один до одного. І одразу нам стало приємно тому що треба частіше посміхатися.
Чарівниця - так, даруючи усмішку ми тим самим бажаємо один одному добра, гарного настрою, гарних справ на весь день. Тому людина починається з добра.
Вихователь - а ми продовжуємо подорожувати .І в далині бачимо гарне деревце. Воно ж, напевно, не просте а математичне. Підійдемо ближче , погляньте і ростуть на ньому не яблука, не груші , а справжнісінькі цифри. Вони дружні тому мають своїх сусідів. Роздивіться уважно , і пригадайте цифри та назвіть їх сусідів. А чарівниця оцінить ваші знання.( діти по черзі називають цифри-сусідів, а чарівниця якщо відповідь правильна дзвонить у дзвоник ).
Чарівниця - для вас, дітки, я підготувала долоньки .Подивіться що на них зображено? Так зірочки та плоскі геометричні фігури.( по черзі чарівниця запитує скільки на долоньці зображено зірочок та яка плоска геометрична фігура).
Вихователь - в цьому чарівному лісі живуть ще звірятка. Але щоб до них потрапити ми повинні змійкою пройти між пеньками, які поставлені на килимку. Ой ,ми потрапили у справжню казку. Послухайте.
Одного сонячного осіннього ранку, всі звірята зібралися на галявині. Поглянули вгору (всі діти дивляться вгору), і побачили здивоване сонечко, тому що сонечко закривала велика хмаринка з якої почали крапати вниз маленькі і великі дощові краплинки. Велика краплинка усміхнулася і зраділа. Бо завдяки їй квіти, що росли внизу будуть квітнути ще довго. Почувши теплий осінній дощик…Між квітами з’явився перший гриб.( лунає музика дощу, всі дітки закрили очі ). Але чомусь дощик не припиняється він крапає все сильніше та сильніше. А це тому, що чарівниця нагадала нам , що заняття закінчується і ми з вами повертаємося у дружні відпочивальні ігри. Скажемо, допобачення, чарівнице.
Вихователь проводить невеличкий підсумок заняття.
.png)