Перегляньте правила
У формі давального відмінка однини іменники чоловічого роду, а також середнього роду із суфіксом -к- (малі істоти) мають паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) або -у (-ю): синові — сину, коневі — коню, краєві — краю, Сергієві — Сергію, поросяткові — поросятку. АЛЕ: коли в тексті трапляється поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень треба спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а потім — -у (-ю): Леонідові Миколайовичу Іваненку (не Леоніду Миколайовичу Іваненку й не Леонідові Миколайовичеві Іваненкові).
У формі знахідного відмінка однини іменники чоловічого роду, що позначають істот, мають такі самі закінчення, що й у родовому: будівника, коня, Мороза. Усі інші іменники чоловічого роду, а також іменники середнього роду в знахідному відмінку мають ту саму форму, що й у називному: олівець, будинок, колектив, ячмінь, море, місто, узбіччя. Деякі іменники чоловічого роду (переважно назви побутових предметів) можуть мати паралельні форми, спільні з формами або родового, або називного відмінка: зрізав дуба й дуб; написав листа й лист; узяв ножа й ніж; поклав олівця й олівець; поставив чобота й чобіт.
У формі орудного відмінка множини іменники ІІ відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми: берегами, явищами, полями, роздоріжжями.
Закінчення -ми мають (паралельно з формами -ами, -ями) такі іменники: гістьми — гостями, грішми — грошима, кіньми — конями, чобітьми — чоботами й чоботями, коліньми — колінами, колісьми — колесами, крильми — крилами.
У формі місцевого відмінка однини паралельні закінчення -ові, еві (-єві) або -у (-ю) мають:
• назви істот чоловічого роду: на батькові — на батьку, на вчителеві — на вчителю;
• назви істот середнього роду із суфіксом -к-: на теляткові — на телятку, на поросяткові — на поросятку, на хлоп’яткові — на хлоп’ятку;
• назви неістот чоловічого та середнього роду із суфіксами -ик-, -ак-, -ок-, -к-, -к(о): у будинку — у будинкові, на літаку — на літакові, на ліжку — на ліжкові, у підрахунку — у підрахункові.
Іменники, що позначають істот (але не осіб), мають у місцевому відмінку однини поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) і закінчення -і (-ї): на коневі — на коні, на ослові — на ослі, на тигрові — на тигрі.