ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ на початку 20 ст: економічне та суспільно-політичне життя.

Тема: Соціально-економічний розвиток

Основні дати та події:

Скасування панщини та кріпосної залежності селян в Галичині, Буковині та на Закарпатті

Причини селянської реформи:

• гальмівна роль феодальних відносин;

• криза господарства;

• зростання соціальної напруги.

Мета селянської реформи — зміцнення монархічної влади за збереження панування на селі поміщика.

16 квітня 1848 р. Уряд Австрійської імперії підписав циркуляр про ліквідацію панщини.

22 квітня 1848 р. В Галичині було оголошено циркуляр губернського правління про те, що з 15 травня 1848 р. панщина ліквідовувалася, що на 5 місяців раніше, ніж у всій Австрійській імперії.

9 серпня 1848 р. Поширення на Північну Буковину указу австрійського уряду про скасування кріпосного права.

7 вересня 1848 р. Рейхстаг ухвалив скасування феодальних повинностей за викуп: дві третини мали платити селяни, а одну — держава.

• Березень 1853 р. Австрійський імператор проголосив про скасування панщини на Закарпатті і сплати селянами викупу.

Суть селянської реформи

1. Ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика.

2. Наділення селян землею, яка переходить у їхню власність.

3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.

Щорічні селянські платежі за “визволення” в Галичині перевищували річні прибутки поміщиків від орної землі.

Більшість селян залишалися малоземельними й неплатоспроможними. А халупники, які володіли тільки хатами-халупами,і комірники, які наймитували і жили в чужих хатах-коморах, зовсім не мали землі. З роками розміри селянських наділів зменшувалися.

Тож реформа 1848 р. залишила непорушним велике поміщицьке землеволодіння, що стало підґрунтям для загострення соціальних проблем у сільському господарстві. Протягом наступних десятиліть найболючішим питанням у взаєминах поміщиків із селянами була проблема сервітутів, тобто право користування лісами і пасовиськами.

2. Що визначало соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель

У другій половині 19 ст. західноукраїнські землі залишалися аграрним краєм. У сільському господарстві було зайнято від 75 до 85 % населення земель (цікаво, що показник зайнятості українців Галичини в сільському господарстві становив 94 %, поляків - 74 %, євреїв - 26 %).

Зміни в цій галузі економіки пов’язані з утвердженням ринкових відносин. До сільськогосподарського виробництва почали залучати найманих робітників.

Поглиблюється спеціалізація сільськогосподарського виробництва.

Наприклад, гірські райони спеціалізувалися на тваринництві, Західне Поділля - на вирощуванні пшениці.

У Південному Поділлі й на Покутті переважали посіви тютюну.

Від середини 19 ст. в західноукраїнських землях активнішими стають процеси індустріалізації та урбанізації. У 70-80-ті рр. 19 ст. виникають десятки підприємств фабрично-заводського типу - млини, цегельні, лісопильні, солеварні, нафтоочисні підприємства тощо.

Повільність процесів індустріалізації була спричинена економічною політикою Австро-Угорщини, владні кола якої не прагнули промислового піднесення регіону, вбачаючи в землях краю передусім ринок збуту і джерело сировини.

Натомість активніше розвивалися галузі видобування і первинної обробки сировини - нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна тощо.

Нафтові промисли зосереджувалися в районі Борислава і Дрогобича. їх фінансували переважно австрійські й англійські підприємці.

Першу залізницю в західноукраїнських землях і в Україні - від Перемишля до Львова - було введено в дію у 1861 р. Вона зв’язала Львів із Віднем, а в 1866 р. було відкрито рух на лінії Львів - Чернівці. У 1869 р. почала функціонувати залізниця Чернівці - Сучава, у 1872 р. залізничне сполучення поєднало Чоп з Ужгородом.

Коли і за яких обставин виник кооперативний рух

Визначальна риса економічного життя українців Галичини у 80-90-ті рр. 19 ст. - створення кооперативних і фінансово-кредитних установ.

У 1883 р. Василь Нагірний створив у Львові кооперативне торговельне підприємство «Народна торгівля», яке стало першим споживчим кооперативом у західноукраїнських землях.

У 1894 р. у місті Перемишлі було створено перший український кредитний кооператив - «Віра» («на підставі статуту, упорядкованого Теофілем Кормошем»). Ця установа діяла в Галичині, задовольняючи потребу в кредитах купців, ремісників, інтелігенції, заможного міщанства. Кооператив також надавав довгострокові кредити селянам: великі суми - під заставу нерухомого майна, менші суми - під боргові розписки.

Перший кредитний кооператив на селі у Східній Галичині виник 1896 р. Селяни називали такі кооперативи «райффайзенками» (від прізвища Фрідріха Райффайзена, який у 1864 р. організував у Німеччині перше кредитне товариство). Сільські кредитні кооперативи «райффайзенки» надавали селянам дешеві й доступні кредити.

Страхове товариство «Дністер» розпочало діяльність у Львові в 1892 р. Ідея його створення належала В. Нагірному.

Що визначало становище перших трудових емігрантів

Тяжкі умови життя спонукали шукати кращої долі, спричинюючи масову трудову еміграцію до США, Канади, Бразилії та різних європейських держав. Уряди заокеанських країн заохочували масове переселення з-за кордону.

Емігрували здебільшого найбідніші та середнього достатку селяни. Проте були й заможні емігранти.

Першими українцями, що прибули до США, були закарпатці, які з’явилися тут у 70-ті рр. 19 ст. Згодом у пошуках кращої долі вирушили за океан українські селяни Галичини та Буковини.

Масовий еміграційний рух до США і Канади розпочався з 1890-х рр. Першими переселенцями до Канади вважають Василя Єлиняка та Івана Пилипіва із с. Небилова тоді Калуського повіту. До канадійських берегів вони прибули у 1891 р.

Словник

Споживчий кооператив — це підприємство, що належить громадянам та керується ними. Кооперативи створюються для задоволення потреб і сподівань своїх членів: форма взаємної допомоги, орієнтована на надання якісних послуг.

Кооперативний рух – рух населення, які на засадах спілки створювали кредитні та ощадні установи, вели торгівлю та організовували виробництво.

Сервітут- право користування лісами і пасовиськами.

Кооперація (від лат. cooperatio - співпраця) - добровільно об’єднання людей для спільної господарської діяльності.

Трудова еміграція - виїзд населення за кордон для працевлаштування та в пошуках кращого життя.

Гомстед - земельна ділянка, яку надавали на пільгових умовах на вільних землях Канади та США для ведення фермерського господарства, обробітку й забудови.

Для перевірки знань, пройди тестування.