Займенник як частина мови

СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ПОРІВНЯННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРАВОПИС.

Займенники вживаються лише тоді, коли перед тим є вже інформація про предмет, ознаку чи кількість: Як вовка не держи, він в ліс втече при першій нагоді. (І.Карпенко-Карий.)

Стилістичні функції займенників у мові

Розряди займенників за значенням

• Особові.

• Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони).

  Я це повинен розповісти. Ти не можеш спитати? Ми вчора були у лісі. Ви не забули про зустріч? Він підійшов. Вони ще часто будуть згадувати подорож.

• зворотний: себе; вказує на того, хто виконує дію.

  Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками. Зворотній займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох.

  Актор сам себе не впізнав. Я себе не дуже добре почуваю. Діти побачили себе у списках нагороджених.

• питальні:  хто? що? який? чий? скільки? котрий?. Уживаються тільки на початку у питальних реченнях. Їх легко запам'ятати, якщо знаєш питання іменника, прикметника та числівника. Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).

• відносні — виконують роль сполучених слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без запитання: хто, що, скільки, чий, який, котрий.

• заперечні — ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.(ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий + жодний). 
  Їх також легко запам’ятати, якщо знати питання іменника, прикметника та числівника і додати до них ні.

• неозначені —  вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).

Зверніть увагу! Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь додаються до хто, що, який, чий, скільки, котрий. В іншому разі мова йтиме про прислівник.

Порівняйте:

Будь–хто (займенник) – будь-де (прислівник),

деякий (займенник) – деколи (прислівник).

Пам'ятайте!

1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- пишуться через дефіс: бозна-який, чий-небудь.

2. Частки аби-, де-, -сь пишуться разом зі словом: чийсь, абихто, деякий.

3. У непрямих відмінках, коли між частками (префіксами, суфіксами) і заперечними та неозначеними займенниками стоять прийменники, всі три слова пишуться окремо: ніхто – ні у кого, ніякий – ні з яким, будь-хто – будь з ким, абищо – аби з чим.

4. Але! Можливі варіанти: у деяких – де в яких, на декого – де на кого, де з чим – з дечим, будь у кого – у будь-кого, у будь-якому – будь у якому.

• присвійні: (їх легко утворити від особових + свій): я – мій, ми – наш, ти – твій, ви – ваш, він, воно – його, вона – її, вони – їхній.

• вказівні - вказують на предмет (сей, цей, той), ознаку (такий), кількість (стільки).

• означальні - вказують на узагальнену ознаку (кожний, всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), інший, сам, сaмий, самuй).
  

1. Визначте розряд займенників, ужитих у словосполученнях.

У відповідях використовуйте такі скорочення для розрядів: особовий — ОС, зворотний — ЗВ, присвійний — ПР, вказівний — ВК, означальний — ОЗ, питальний — ПТ, відносний — ВД, неозначений — НО, заперечний — ЗП.

пишаємося нею -

купив собі -

в моїх словах -

по той бік -

звичай інший -

кого боїшся? -

хлопці, які прийшли -

абиякий одяг -

нікому не казати -

задоволений собою -

не своїм голосом -

брав її зошит -

так скільки? -

людей нікого нема -

зробив стільки справ -

спостерігав увесь час -

забули, який буде день -

когось зустріну -

озвався до нього -

один за всіх -

дивно й самому -

щось привабливе -

жоден з пасажирів -

дав собі слово -

таким чином -

переді мною став -

2. Прочитайте текст і виконайте завдання

Я стаю світлом…

А тепер у мене немає нічого ні для кого. У мене навіть себе немає для себе самої. Мої дні розсипаються непомітно, я ніби не звідси, я ніби з іншого часу, тому я вчуся чекати. Я стаю авторучкою, яка чекає , коли її візьмуть до рук і почнуть писати листа, записку, вірш, роман або малювати на аркуші паперу квіти, кораблики, будинки, жіночі обличчя у стилі модільяні. Я стаю корабликом, що чекає, поки вщухне буря в калюжі, через яку щойно проїхав автомобіль. Я стаю дзеркалом, котре чекає, поки в нього загляне дівчинка з великими очима, повними подиву. Я стаю фарбою, що чекає, поки в неї вмочить пензля сумний художник, котрий малюватиме сонце на склі, на стінах, на підлозі. Я стаю деревом, яке чекає свого цвіту, яке чекає своїх плодів, яке чекає, коли з нього осиплеться жовте листя. Я стаю світлом, яке чекає тих , кому воно має світити. (За Дзвінкою Матіяш, із «Роману про батьківщину»)

Завдання за змістом:

1. Що скажете про такі уявні перетворення(метаморфози) героїні? Як ви розумієте зміст другого й останнього речень?

Граматичні завдання

2. Знайдіть у тексті займенники. Порахуйте, скільки відсотків тексту вони займають. На підставі цих підрахунків зробіть висновок про роль займенників у текстах особистісного характеру.

3. Визначте розряди займенників. Який розряд представлений найчисельніше?                                  

4. Знайдіть займенники, що повторюються. Із якою метою авторка застосовує  прийом повторення слів?

Відмінювання займенників

Займенники відмінюються по-різному:
- займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи: наш, нашого, нашому...; наша, нашої, нашою... ; наші, наших, нашим...;
- займенник їхній — як прикметники м’якої групи: їхній, їхнього, їхньому, їхнім... (див. Відмінювання прикметників);
- займенники скільки і стільки відмінюються як числівник два (див. Відмінювання числівників).

Інші займенники відмінюються майже кожен по-своєму.

Останні за правописними особливостями можна розбити на три групи:
1) я, ти, ми, ви, себе;
2) він, вона, воно, вони;
3) мій, твій, свій, чий, той, цей, весь, хто, що.

1. Особові займенники я, ти, ми, ви і зворотний себе відмінюються так:

2. Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в орудному відмінку початкового звука [н]:

Зверніть увагу!

1. Особовий займенник середнього роду воно має такі самі відмінкові форми, як і він.

2. У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.

3. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він змінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка.

4. Займенники третьої особи в родовому, знахідному, місцевому відмінках з приймен­никами мають приставний звук н (у нього, над ним), а в орудному відмінку звук н вживається завжди (нею, ним).

5. Якщо займенники його, її, їх вживаються як присвійні (чий? чия? чиї?), то вони не змінюються і не мають початкового н (його твір, його твору, його твором).

6. Перед займенником мною, що починається збігом двох приголосних, для милозвучності вимови прийменники над, з, під, перед вживаються з голосним і: зі мною, наді мною.

3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому (й середньому) роді, і менше — в жіночому та в множині:

Ці займенники в середньому роді (моє, чиє, те, це, все) мають такі самі відмінкові форми, як і в чоловічому (за винятком називного й знахідного відмінків, де виступає однакове закінчення).

2. Займенники, що виділені кольором, поставте в потрібному відмінку.

за всі скажу -

я жду ти -

піду ця дорогою -

в моя серці -

з уся сили -

умови їхня роботи -

в такий випадку -

і ваші, і нашим -

в цей степах -

ні з що -

глянув у вона вічі -

бачилась із вона -

люблю вони -

сміявся з вони -

звільнили воно -

в’ється над воно -

збудила вона

прийшла до вона -

сфера дії він -

згадав про він -

Вживання займенників

3. Виправте помилки, пов’язані з вживанням займенників

1. Хоч би куди людину закинуло, скажу я тобі, скрізь він дасть собі раду.

2. Не встиг юнак ступити бодай двічі, як раптом помітив, що назустріч ньому з того боку суне якийсь незграбний чолов'яга велетенського зросту.

3. Є такі теми, що, говорячи про їх, я люблю вдаватися в подробиці.

4. На цей час уся їх компанія вже покинула Недерфілд і прямує до Лондона, не маючи наміру повертатись.

5. П'ятеро дітей і жінка в цей час думали про нього. Замовкли на хвилину там, за столом, в хаті біля Тетерева, і зробилися раптом серйозні-серйозні — великий всесвіт навідався до їх душ і засіяв їх своїм попелом.

6. Перед їм знову проїздили вершники в розкішних костюмах, убрані неначе спеціально для його, а не з нагоди свята.

7. Сказати про паризьке летовище Шарль де Ґолль, що він — повний футуризм, це ще нічого про нього не сказати.

8. Батько взяв у руки торбу, вийняв з неї хлібину, поклав її на стіл.

9. Агроном звелів водієві під'їхати до своєї хати.

10. Це був перший водій автомобіля, який перший проїхав новою трасою.

11. Сусід розмовляв з батьком про його справи.