Конструктор уроків
1
ПРАКТИЧНА РОБОТА: КОНКУРС МАЛЮНКІВ
«ЯКИМ Я БАЧУ АКВАРІУМ»
Акваріумі́стика — рід занять, який полягає в моделюванні екосистеми в замкнутому штучному водоймищі.
Акваріумістика своїм корінням йде в таке далеке минуле, що треба відкрити ще багато сторінок в її дивовижній історії. Перші згадки про розведення риб пов'язані з Єгиптом і Ассирією. У Єгипті вже декілька тисячоліть тому почали розводити африканських тіляпій. Єгиптяни ще за 5—6 тис. років до н. е. тримали в ставках багатьох нільських риб, переважно яскравих або незвичайних за формою та поведінкою. На малюнках стародавніх папірусів легко впізнати сомів, тиляпій, хромісів, риб-слонів.

Архітектори Вавилона, у висячих садах Семіраміди створювали відкриті декоративні ставки з рибами ще в IX в до н. е. В палацах для тих же цілей встановлювалися кам'яні чаші-басейни. Розведення риби, як і інших одомашнених тварин принесли людині лаври царя природи.
Під час розкопок Помпеї знайдено басейни в кімнатах і фрески, які свідчать, що в басейнах були риби.
Але найбільшого розвитку в стародавньому світі акваріумістика досягла в країнах Сходу — Китаї, Японії, Кореї, Сіамі (Таїланді). Звідси на весь світ розійшлася слава про золотих рибок.
Стародавній Рим
Декоративні басейни для утримання риб, які влаштовували багаті римляни, називалися «пісцинами» (Piscona — рибний садок, від латинського pisces — риба). У цих водоймищах, як правило, зроблених з мармуру, тримали і розводили султанок, сомів, осетрів і мурен. На утримання «пісцин» витрачалися величезні суми. «Пісцини» найчастіше розташовувалися у внутрішньому дворику, який також прикрашався клумбами, скульптурами, фонтанами.
Стародавній Китай
Найдавніші відомості про золотих рибок з'явилися в Китаї у VI ст. до н. е. Саме в цей час їх почали утримувати як декоративних тварин. Зображення золотої рибки є в ранніх пам'ятках китайської писемності й на гербах знатних родин. Риб з червоним забарвленням вважали священними.
Початок акваріумістики з серйозним науковим підходом по виведенню декоративних риб, було зроблено в Китаї, під час правління династії Тан (618–907). У монастирях буддистів того часу з'явилися перші золоті рибки, як результат генетичної мутації, вони відрізнялися від звичайного срібного карася (Carassius auratus), яскравим забарвленням.

Більшість відомих сьогодні форм золотої рибки були виведені в період правління династії Мін (1368–1644). Саме тоді з'явилися предки майже всіх сучасних порід. Центрами їх розведення стали Пекін, Шанхай, Кантон. Ці рибки утримувалися як прикраса у відкритих ставках або вазах в палацах імператорів. У 1369 році китайський імператор Хонву, організував виробництво великих порцелянових посудин для того, щоб тримати в них срібного карася. Поступово золоті рибки стали звичайним захопленням. Китайські імператори утримували свої живі багатства в порцелянових вазах, прикрашених квітками лотоса, а китайські селяни для своїх улюбленців плели з рисової соломи кошики, такі щільні, що вода не виливалася. Звичайно, такі акваріуми були непрозорі, і за рибами спостерігати можна було тільки зверху. Тому, виведені тоді породи враховували, перш за все, привабливість рибки для огляду зверху.
Як і багато секретів своїх досягнень, технології селекції і розведення золотих рибок китайці прагнули уберегти від розповсюдження за рубіж.
І хоч як не берегли китайські імператори свої живі скарби, 1500 року золота рибка потрапила в Корею, а 1502-го — в Японію, потім в Індонезію. Японські любителі вивели чимало нових форм і кольорових варіантів золотої рибки.
Завдання для учнів:
Потрібно створити малюнок на тему «Яким я бачу акваріум», форматом А3 або А2. Творча робота (малюнок) може бути виконана у будь-якій техніці — олівцем, фарбами, фломастерами, пастеллю — як підкаже фантазія юному художникові. Роботи учасників, будуть виставлені на сайті Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді м. Шепетівки.
Прийом художніх робіт триватиме з 15 лютого по 28 лютого 2022 року.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0
Анастасія Шевердіна. Повість «Крамниця щастя». Образ Світозара Даниловича – людини, яка здатна бачити радість у сірій буденності.
В. Підпалий. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд». Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом.