Ми звикли спілкуватися за допомогою слів. Але здавна люди передавали інформацію і по-іншому. Невербальне (безсловесне) спілкування — передача повідомлень за допомогою невербальних засобів, таких як зоровий контакт, міміка, жести, постава й мова тіла. Невербальне спілкування є основним, якщо ти не маєш спільної мови зі співрозмовником або співрозмовницею, коли через шум чи інші бар’єри не чуєш слів або маєш вади слуху й мовлення. На думку експертів, невербальні сигнали становлять близько 53 % щоденного спілкування.

Частка видів спілкування

Одним лише виразом обличчя, мімікою людина передає безліч повідомлень. Міміка — рухи м’язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини. Так, посмішка повідомляє про схвалення або щастя. Набурмосення може сигналізувати про несхвалення або сум. У деяких випадках міміка може виявити справжні почуття людини щодо певної ситуації. Скажімо, ти можеш говорити, що почуваєшся добре, але вираз твого обличчя може сигналізувати про інше. Вираз обличчя людини може допомогти визначити, чи ми віримо тому, що вона говорить. Наприклад, надійний вираз обличчя поєднує легке підняття брів і легку усмішку. Він передає як доброзичливість, так і впевненість.

Очі часто називають «вікнами в душу», оскільки вони здатні багато чого розказати про те, що людина відчуває або про що думає. Так, коли під час розмови людина дивиться прямо в очі, це означає, що вона зацікавлена та підтримує розмову. Однак тривалий погляд може означати загрозу. Люди моргають швидше, коли відчувають дискомфорт. Сильно розширені очі можуть свідчити про те, що людина зацікавлена або чимось збуджена.

Що означає, коли людина не дивиться іншому/іншій в очі? (Прикріпи файл, та додатково намалюй ілюстрацію )

ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ЖЕСТИ?

Дія або рух людського тіла чи його частини, що має певне значення, називається жестом. Жести можуть бути сигналами мови тіла. Махати руками, показувати пальцями та вказувати числові суми — це дуже поширені й легко зрозумілі жести. Однак деякі жести можуть мати різне значення в різних спільнотах. Скажімо, показування великого пальця

Для деяких людей жести замінюють звукову мову. Жестова мова — мова, створена за допомогою жестів для передачі інформації. Цю мову використовують як люди з вадами голосових зв’язок і слуху, так і люди без таких вад.

особистого простору можуть бути іншими? Оскільки невербальне спілкування теж несе інформацію, воно є важливою складовою манер спілкування. Манери спілкування — невербальна поведінка під час спілкування. Гарні манери — спосіб поведінки, що викликає в оточення позитивні емоції. Прикладом можуть слугувати доброзичива міміка, коректні жести, відкрита поза. Погані манери — явище прямо протилежне.

Поясни суть поганих манер.

Чому манери є складовою етикет?

ЩО ТАКЕ СТИЛЬ І МОДА?

Зовнішній вигляд людини характеризують за допомогою понять «стиль» і «мода». Стиль — сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь. Стиль одягу — певна особливість одягу на основі ряду ознак. Стиль може враховувати вік, стать, професію, соціальний статус, субкультуру, особистий смак, національність, релігію, доречність, функціональність, спосіб життя та індивідуальні смаки.

Мода — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культурі. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу.

Між стилем і модою є певна спорідненість. Але варто розуміти, що стиль може бути особистим, а мода — лише колективною. Особистий стиль належить окремій людині як засіб самовираження. Те, як люди одягаються і виражають се бе, — це їхній стиль. Мода ж по в’язана зі світовими тенденціями та бізнесом моди. Модна людина уважно стежить за останніми тенденціями й носить відповідний одяг.

ЧОМУ ІСНУЄ ДРЕС-КОД?

Зазвичай людина одягається так, як їй подобається. Але бувають громадські місця чи професії, де є особливі вимоги до стилю одягу або його елементів. Набір правил щодо одягу називається дрес-кодом. Дрес-коди створюються на основі суспільних уявлень та норм і змінюються залежно від мети, обставин і випадків. Дрес-коди є повідомленнями про соціальний статус, культурну приналежність, ставлення до комфорту, традиції, політичну чи релігійну приналежність. Різні спільноти мають різні традиції дрес-кодів. Є дрес-коди організацій і місць перебування.

Дрес-код організації вважається частиною її культури і її брендом. Вимоги до одягу можуть бути закріплені у відповідних правилах. За їхнє порушення часто передбачаються санкції. Так, багато шкіл у всьому світі впроваджують правила одягу, згідно з якими школярам потрібно або носити певні зразки одягу, або уникати носіння невідповідних елементів одягу. Незважаючи на те, що дрес-коди запроваджуються, щоб робити освітнє середовище більш безпечним і професійним, більшість людей вважає, що ці правила насправді обмежують право учнів на самовираження.

ЧОМУ ВАЖЛИВО МАТИ ПРАВО НА САМОВИРАЖЕННЯ ЧЕРЕЗ ЗОВНІШНІСТЬ?

Вираження себе — невід’ємна частина формування своєї ідентичності світові. Крім того, твій зовнішній вигляд може вплинути на твоє почуття і дати тобі змогу стати найкращою версією себе.

Змінюючи свій стиль, ти можеш спроєктувати, створити та представити зовнішній вигляд, який покаже іншим, що ти відчуваєш, ким ти є і чому ти відрізняєшся. Самовираження за допомогою стилю дає змогу виділити свої особливі риси та поділитися ними з іншими. Стильна людина необов’язково слідує модним тенденціям. Проте вона завжди залишається вірною своєму уявленню про одяг. Особистий стиль — це розвиток почуття особистості, а не просто поглинання тенденцій. Крім того, стильна людина має поважати правила дрес-коду та знати, як самовиразитися, не порушуючи їх. Але самовираження не має зводитися лише на одязі. Найкраще його втілювати через власний розвиток. Щонайкраще — через мистецтво, музику, танці, спорт та інші хобі.