Повага — почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось або чогось. Слово походить від кореня «вага» й означає, яку вагу, важливість має для тебе хтось або щось. Повага важлива для ідентичності та міжособистісних відносин. Фактично це право на визнання індивідуальності людини. Відсутність поваги, зазвичай, спричинює розрив стосунків. Слово «повага» означає здатність цінувати й шанувати іншу людину, її слова і вчинки, навіть якщо ми не поділяємо і не схвалюємо її дії. Поважати — це прийняти людину такою, якою вона є, не намагаючись її змінити. Поважати — це значить не засуджувати особу за її дії, поведінку або мислення, не дорікати їй. Людей потрібно поважати просто тому, що всі ми люди.

Розглянь схему. Поясни її зміст. Наведи приклад, як проявляються ці види поваги. (Прикріпи файл)

Щоб навчитися самоповазі, варто дотримуватися кількох правил

Поважай себе й інших.
Цінуй свою освіту, життєвий досвід і знання.
Поважай своє тіло та прислухайся до нього (правильно харчуйся, виконуй фізичні вправи, займайся спортом).
Слухай себе, свої потреби, задовольняй їх.
Будь незалежним/незалежною від зовнішніх впливів.
Віддалися від «токсичних людей», а якщо це неможливо то не бери близько до серця їхні слова.
Захищай себе, якщо до тебе проявляють неповагу.
Постав собі цілі в житті й працюй над їх досягненням.

ЯК ОПАНУВАТИ ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ?

Моральність фактично зводиться до єдиного основополож ного мотиву — доброзичливості до всіх і всього. Доброзичливість — мотив поведінки, що проявляється в бажанні людям добра. Це готовність діяти, якщо інша особа потребує допомоги та просить її. Активна доброзичливість проявляється як турбота й любов.

Доброзичливець підтримує і хвалить, він не критикує безпідставно. Доброзичлива людина розбирається в ситуації, а потім робить виважені висновки. Вона готова пробачити огріхи інших, критикує не саму людину, а вчинки. Доброзичлива людина має переваги, бо доброзичливість зазвичай породжує доброзичливість.

Доброзичливість проявляється в повсякденному житті: шанобливе звертання, посмішка, доброзичливий тон, підтримка, допомога. Краще мати скоринку хліба й жити з миром, ніж мати багатий дім і сваритися (Біблія. Приповiстi 17:1).

Чи складно бути доброзичливим/доброзичливою?

ЯК ПРАВИЛЬНО СПІВПЕРЕЖИВАТИ?

Бувають моменти в житті, коли хочеться розділити свій біль або радість. Розділена радість стає більшою, а біль — меншим. Процес переживання людиною таких самих емоційних станів, які відчуває інша особа, через ототожнення з нею, називається співпереживанням.

Суть поняття можна зрозуміти й через складові цього слова: «розділяти» (спів) «переживання» (емоції, почуття). Залежно від емоцій співпереживання може проявлятися як співчуття. Співчуття — чуйне ставлення до чийогось горя чи переживань.

Коли в іншої людини неприємності, набагато простіше щиро співпереживати. А ось від щиро го серця радіти чужому успіху без почуття заздрості набагато важче. Слід пам’ятати, що чужий успіх тобі не заважає, це стимул теж досягти успіху. Розглянь перемоги інших, як також свої. Подумай, як ти допоміг/допомогла йому/їй. Пригадай, як ти відповідала/відповідав на запитання, слухала/слухав або давала/давав пораду. Це були твої внески в їхній успіх, і тепер ти можеш цим поділитися.