Винекнення і зміст демократії

Виникнення та зміст демократії. Цінності демократії. Демократичні інститути. Конституція та її призначення. Законодавча, виконавча та судова влада в демократичній державі.

Мета заняття: учні   пригадають, коли і як виникає демократія, якими є її ознаки, з’ясують, у чому полягає цінність демократії та за яких умов можливе її існування. Це дозволить визначити позицію кожного щодо демократії та демократичних процедур.

Тип заняття:   засвоєння нових знань.

Хід заняття

1. Організаційний моменти.

2. Вивчення нового матеріалу.

План заняття

1. Виникнення та зміст демократії

2. Демократичні цінності

3. Форми та інститути

4.Основні принципи демократії

    1. Термін "демократія" походить від грецького слова demokratia, що складається у свою чергу з двох слів: demos - "народ" і kratos - "влада, правління". Зародившись ще в Античності, демократія дослівно позначає "влада народу", або "народовладдя". В даний час термін "демократія" використовується в декількох значеннях. У своєму первісному сенсі він означає форму правління, при якій право прийняття політичних рішень здійснюється безпосередньо усіма без винятку громадянами, що діють відповідно до правил правління більшості. Дана форма відома під назвою прямий демократії або демократії участі.

 Демократія — це народне правління, здійснюване народом задля народу; організація та функціонування державної влади на засадах визнання народу джерелом державної влади, що передбачає забезпечення прав громадян, участі народу в управлінні державою.

  Основою демократії є свобода і рівність усіх громадян. Передусім — це рівність перед законами, коли немає жодних особливих прав чи привілеїв для тих чи інших спільнот.

  Важливою засадою демократії є наявність загальних рівних і вільних виборів. Вибори є демократичними лише тоді, коли вони передбачають альтернативу. У демократичному виборчому процесі необхідною є свобода висловлення своєї думки, різноманітність політичних пропозицій і програм та право на участь у виборах для представників меншин і політичної опозиції.

  У сучасних демократичних суспільствах влада належить усім повноправним його членам — громадянам. А для того, щоб відбулося справедливе представлення народу, необхідними стають вільні та чесні вибори.

2. Демократичні цінності — моральні цінності, ідеали, притаманні демократичному суспільству.  Демократія робить суспільство відкритим для будь-яких ідей і варіантів розвитку яким віддає перевагу народ, створює необхідні умови для зростання добробуту економічного процвітання і стабільності.

1. Держава існує для суспільства, для людини.

2. Демократія дає кожній людині свободу, право діяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору під час обрання влади, свободу слова тощо.

3. Виборці повинні мати рівні права, і виборче право має бути загальним.

4. Державні органи влади працюють під постійним громадським контролем.

5. Реальна участь усіх громадян в управлінні, у створенні правових, політичних, економічних та ідеологічних умов для дієвого громадянського (суспільного) контролю політики.

6. Формування громадянського суспільства і правової держави.

    3. Функції демократії реалізуються через її форми та інститути.

Форма демократії — це її зовнішнє вираження.

Форми демократії

Представницька демократія — сукупність форм організації державної влади, за якої певні важливі рішення щодо управління справами суспільства й держави приймають виборні установи (парламенти тощо). Обрані народом органи й особи (наприклад, депутати Верховної Ради) керують країною від імені й для народу.

Безпосередня (пряма) демократія — сукупність форм організації державної влади, за якої основні рішення щодо управління справами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, виборах, загальних зборах громадян тощо.  Таким чином, громадяни можуть виражати й захищати свої інтереси, брати участь у вирішенні державних і суспільних справ особисто. Пряма демократія максимально враховує інтереси народу, сприяє подоланню відчуження громадян від влади.

  Демократичні інститути — норми права, організації, об’єднання, що гарантують існування демократичних основ у держав

   Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі.

Передумовою легітимності інституту демократії є його організаційне оформлення і визнання громадськістю; передумовою легальності — його юридичне оформлення, узаконення.
Вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування вищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування.
Громадяни демократичної держави мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Громадянин може виражати свою волю вільно  при додержанні рівності. Свобода виборця реалізується за допомогою таємного голосування і потребує встановлення гарантій проти тиску на нього.

На основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування в Україні обираються населенням: Президент, Верховна Рада, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради та їх голови).

 4.Основні принципи демократії:

1. Суверенітет (народ визнають єдиним джерелом влади).

2.Форма устрою будь-якої організації грунтується на умовах рівноправної участі її членів в управлінні та прийнятті рішень більшістю.

3.Визнання принципів свободи, рівності та інших прав людини і громадянина.

4. Періодичні й вільні вибори.

5. Запровадження відповідних процедур та правових гарантій реалізації прав людини в усіх сферах життя суспільства.

6. Контроль з боку суспільства за владою.

7. Участь народу в управлінні державою через своїх представників або безпосередньо.

8. Верховенство права.

9. Поважливе ставлення до закону й порядку.

10. Визнання прав та свобод меншості.

11. Політичний, ідеологічний та економічний плюралізм — право й можливість індивіда чи політичної сили представляти свої інтереси й ідеї в політичному житті та політичному процесі за умови, якщо вони не несуть загрози державному устрою та основам демократи в суспільстві.

   Для утвердження демократії необхідна висока політична культура населення.Для досягнення цілей конституціоналізму самих лише основних законів недостатньо. Конституцію має доповнювати механізм її реалізації. Здійснення конституційних прав і свобод не повинно переобтяжуватись обмеженнями, достатніми мають бути гарантії справедливості і незалежності суду. Важливими є також конституційний захист власності і свободи договору, підтримка творчої ініціативи. Проте у першу чергу будь-яка органічна конституція має працювати як незамінний обмежувач державної (у тому числі демократичної) влади.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п’ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.

Складається з 15 розділів та преамбули. 14 розділів містять 161 статтю. Останній 15 розділ містить перехідні положення з 14 пунктів.

Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України.

Гілки влади.

Теорія поділу влади передбачає наявність трьох незалежних гілок державної влади- законодавча, виконавча та судова.

Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті (Верховній Раді, Конгресі, Сеймі, та ін.) державна влада, що має виключне право приймати закони.  Не менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет країни.

Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву - Ради або Кабінети міністрів.  Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй.

Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.

Судова влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури.

Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом. Він не повинен залежати від суб'єктивного впливу законодавчої або представницької влади.

Домашнє завдання.

Опрацювати поданий матеріал та в підручнику ст.87-91.

Основні визначення записати в зошит

Задачка 1. Види демократії

Уявіть, що у двох країнах відбувається ухвалення законів по-різному:

•У країні М громадяни голосують безпосередньо за кожен закон.

•У країні Л громадяни обирають представників, які ухвалюють закони від їхнього імені.

Запитання:

Який вид демократії використовується у кожній країні?

Які переваги та недоліки має кожен із цих видів демократії?

Задача 2. Демократичні принципи

У країні Д проводяться вибори президента. Виборці помітили, що

деякі кандидати не мали доступу до ЗМІ, на виборчих дільницях людей змушували голосувати під наглядом чиновників а також виборчі бюлетені рахували лише представники правлячої партії.

Запитання:

Які принципи демократії були порушені?

Чому ці порушення ставлять під сумнів демократичність виборів?

Задача 3. Поділ влади

У країні П президент самостійно ухвалює закони, контролює суди та керує урядом.

Запитання:

Який принцип демократії порушено?

Чому цей принцип важливий?

Задача 4. Демократія та права людини

У країні В заборонено вільно збиратися на мітинги, а журналістів, які критикують уряд, заарештовують.

Запитання:

Які демократичні права порушені?

Чому ці права важливі для демократичного суспільства?

Задача 5. Вибори та громадянська відповідальність

У місті К на місцеві вибори прийшло голосувати лише 30% виборців. Після цього багато громадян почали обурюватися рішеннями нової влади.

Запитання:

Чому низька явка може бути проблемою для демократії?

Як громадяни можуть впливати на владу між виборами?

Задача 6. Ознаки демократичної держави

У країні С діють такі правила:

Влада контролює всі засоби масової інформації.

Судді призначаються президентом і не можуть оскаржувати його рішення.

На виборах допускається лише одна політична партія.

Запитання:

Чи можна цю країну вважати демократичною?

Які ознаки демократії тут порушені?

Задача 7. Громадянські права та обов’язки

Олександр – громадянин демократичної країни, але він відмовляється голосувати на виборах, не сплачує податки, не дотримується законів, бо вважає їх несправедливими.

Запитання:

Які з цих дій є порушенням громадянських обов’язків?

Чому дотримання цих обов’язків важливе для демократії?

Задача 8. Верховенство Конституції

У державі Н парламент ухвалив закон, який суперечить Конституції.

Запитання:

Чи є цей закон чинним?

Який орган має визначити, чи відповідає закон Конституції?

Задача 9. Основні права громадян за Конституцією

У країні Ж уряд заборонив громадянам критикувати владу, пресі публікувати матеріали, що не схвалюються урядом та проводити мирні протеси.

Запитання:

Які конституційні права порушені?

Чому ці права важливі для демократичної держави?

Задача 10. Внесення змін до Конституції

У країні Т вирішили змінити конституційну норму, яка гарантує свободу зібрань.

Запитання:

Чи можна змінити цю норму звичайним законом?

Яка процедура зміни Конституції?