Використання интерактивних методів навчання на уроках образотворчого мистецтва Декоративно-прикладне мистецтво

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА МЕТОДИКИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ВИПУСКНА РОБОТА

Тема:Використання интерактивних методів

навчання на уроках образотворчого мистецтва

Декоративно-прикладне мистецтво

Виконала: вчитель

образотворчого мистецтва 

та художньої культури

Гімназія «Троєщина»

Смолій Н.В.                

Деснянського р-ну

Керівник: Лясота С.Є.

Київ 2021-2022

План-конспект Відкритого уроку з образотворчого мистецтва у 6 класі

Тип уроку:   Інтегрований

Міжпредметні зв'язки: українська література., історія, художня культура, етнографія.

Тема уроку: Витинанка. Сюжетно-декоративна композиція за мотивами народних обрядових витананок та витинанок з рослинними і тваринними мотивами натеми: "Заквітчана", Весільна", "Свято благословіння", "Квіти журби", "Дерево життя", "Півники", "Коні", "Вазони" таін.

Навчальна мета: Актуалізація знань учнів про українську витинанку. Навчити розробляти візерунок у прямокутнику паперу. Навчити правильно вирізати ("витинати") витинанки, правильно компонувати, клеїти, правильно добирати кольорову гаму.

Розвиваюча мета: розвивати творчу фантазію, образне мислення, удосконалювати техніку роботи з різцями та ножицями, розвивати знання про українську витинанку.

Виховна мета: виховувати почуття любові й глибокої шани до народної творчості, культурних надбань свого народу, почуття любові до рідної природи, виховувати акуратність в роботі.

Ілюстративні матеріали: 1. Копії робіт майстрів до заданої теми: Л.В.Безпальчої "Добрий лісовик" - м. Київ, 1980р.; Л.Г.Скачек "Сонце"- м.Харків, 1975 p.; А.Д.Герман "Зірочки"- с. Оратів, 1980 p.; В.Ф.Васильєва "Куріпки" - м.Вінниця, 1979 p.; З.Косицької "Весільна витинанка", Г.Гречанової "Обрядова весильна витинанка - баби"; В.Васильєва "Лелеки" та ін.; 2. Зразки дитячих робіт та робіт вчителя; 3. Підручники: Є.А.Антонович, В.І.Проців, С.П.Свид "Художні техніки в школі" - Київ, 1997; Є.А.Антонович, С.П.Свид, В.А.Шпільчак "Образотворче мистецтво" 5-7 клас- Київ -Освіта, 1998 р.

Обладнання: білий і кольоровий папір, картон, ножиці, клей, простий олівець, гумка, ганчірка.

План роботи

I. Організаційний момент.

-■

II.    Повідомлення теми і мети уроку.

III.      Фронтальне опитування і закріплення матеріалу, здобутого на

попередніх уроках:

1.   Актуалізація опорних знань учнів і доцільні запитання вчителя про

витинанки:

1. Згадування, що таке витинанка.

2. Виникнення й поширення витинанки,

3. Які бувають витинанки: декоративні композиції у смужці, квадраті,

крузі, сюжетно-декоративні композиції на прямокутному аркуші

паперу? 5. Яких майстрів і які роботи майстрів учні вже знають?

IV. Пояснення вчителя:

1. Матеріали та інструменти.

2. Пояснення і показ учителем послідовності виготовлення витинанки. 3.Поєднання   витинанки  з   аплікацією   (прості,  складні,   складані витинанки).

V. Самостійна робота учнів.

1. Виконання учнями ескізів для витинанок.

2. Практична робота ріжучими інструментами.

3.Правильне  композиційне   вирішення   та  підбір   кольору   фону, приклеювання готової композиції на фон.

vI.   Підсумок   уроку,  аналіз   і   оцінювання  дитячих   робіт,   вернісаж, оголошення наступної теми уроку.

Хід роботи

I.   Організаиійна частина..Доброго дня, шановне товариство, прошу

сідати і бути одразу готовими до спілкування з прекрасним мистецтвом й сприймання нового матеріалу. На столах у нас лежить все необхідне для праці.

II.   Повідомлення теми  і мети уроку.   Тема  сьогоднішнього  уроку:

витинанка. Сюжетно-декоративна композиція за мотивами народних обрядових витинанок та витинанок з вживанням рослинних й тваринних мотивів. Витинанка виконується на прямокутному аркуші паперу. Метою нашого уроку являється поглиблення знань про цей вид народної художньої творчості, удосконалювати свої навички та уміння по вирізанню, наклеюванню, композиційному вирішенню, підбору кольорів. Розвивати свою фантазію, творчі здібності. Навчитись шанувати, поважати, любити культурні надбання нашого народу, народну творчість, рідну мальовничу українську природу, таку близьку нам по духу.

III.  Фронтальне опитування і закріплення матеріалу, здобутого на

попередніх уроках. Актуалізація опорних знань учнів і доцільні запитання вчителя про витинанки.

• Учитель: Давайте ми з вами пригадаємо, що таке витинанка?

• Учень: Витинанка - один із видів народної художньої творчості. Слово

"витинати" розкриває техніку її виготовлення, витинати, тобто вирізати. Витинанки - прикраси, що вирізають ножицями з білого та кольорового паперу.

• Учитель: А коли виникла витинанка?

• Учень:Витинанки набули поширення тоді, коли папір став доступним

матеріалом. Взагалі, витинанки зі шкіри, що прикрашали одяг, взуття та інші побутові та культові речі, зустрічались ще задовго до того, як люди винайшли папір. Археологічні дослідження засвідчують появу ажурних візерунків зі шкіри ще у ст.до н.е., з кургану, що був розкопаний на Алтаі.

- Учитель: А тепер давайте пригадаємо з вами, які бувають витинанки по

виготовленню і які ми з вами уже витинали?

-    Учень: Витинанки по виготовленню бувають у смужці, декоративні

композиції  уквадраті  (серветки,   узори),   у  крузі   (сніжинки), сюжетно-декоративні композиції на прямокутному аркуші паперу.

-   Учитель:  А які роботи відомих майстрів ви уже знаєте? (Учитель

проводить огляд ілюстративного матеріалу, виготовленого власноруч, та робить огляд копій з робіт майстрів). Учні разом з учителем пригадують уже відомі їм витинанки таких майстрів, як : Л.В. Безпальча "Добрий лісовик"- Київ, 1980 p.; Л.Г.Скачек "Сонце" - Харків, 1978 p.; А.Д.Герман "Зірочки"- с. Оратів 1980 р.;В.Ф.Васильєв "Куріпки"- м.Вінниця, 1979 р.

IV. Пояснення вчителя.

1. Матеріали та інструменти.

Головним матеріалом для виготовлення витинанок є тонкий білий, чорний та різнокольоровий папір.

Щоб наклеїти виготовлену композицію, користуються клеями: ПВА, гумовим клеєм дуже зручні у користуванні клеючі олівці, які дають змогу охайно наклеїти витинанку на фон (кольоровий картон), правильно підібраний по тону (який залежить від задуманої теми композиції: весела вона чи сумна, від кольорового співвідношення та ін.), про це ми поговоримо пізніше. Серед інструментів, якими можна зробити витинанку є звичайні прості олівці та ножиці (бажано, щоб вони були з гострими кінцями). Народні майстри часто користуються ножиком, напівкруглими, стамесками, різцями, скальпелями та ін. Олівці треба мати два -м'який і твердий, а також гумку і ганчірку.

І так, які бувають витинанки, ми уже з вами пригадали, якими матеріалами та інструментами ми маємо користуватись, ми знаємо. На столах у кожного із вас лежить роздатковий ілюстрований матеріал, на який ви можете орієнтуватися. На дошці - копії з робіт майстрів, зразки дитячих робіт, ілюстрації.

2. Пояснення і показ учителем послідовності виготовлення витинанки.

А зараз ми будемо з вами разом співпрацювати, разом виготовляти витинанку на прямокутному аркуші паперу.

Кожний з вас уже продумав і підібрав сюжет для витинанки. Вчитель звертає увагу учнів на ілюстративний матеріал і наголошує на тому, що більшість з них мали основою "Дерево життя". Це - особливий мотив, яким, ніби стверджували наміри родини розвиватися спокійно і безупинно. Особливого забарвлення ця прикраса набирала в час, коли в хаті відбувалося весілля. (Вчитель демонструє зразки з робіт З.Косицької "Весільна витинанка", "Баби"). Ця витинанка ніби програмувала майбутнє нової сім'ї, звеселяла й підтримувала молодих. На західній Україні й сьогодні трапляються випадки, коли весільну витинанку з "деревом життя" бережуть упродовж усього подружнього життя і своїм дітям вирізають таку ж красиву, символічну. Як правило, на весільних витинанках біля "дерева життя" витиналися птахи. Це могли бути пави - птахи краси й щастя, голуби на любов і злагоду, зозульки на довголіття, орли як символ сили та владності. Кожного разу закладалася якась думка, конкретне побажання, надія. Народні майстри полюбляють витинати сюжетно-декоративні композиції, тому що вони мають значно ширші виражальні можливості, порівняно з орнаментальними смужками, серветками, де композиція обмежена певною формою (прямокутником, квадратом, кругом).

Сюжетно-декоративні композиції можуть бути окремі з тваринними і рослинними мотивами, сюжетами казок, байок, оповідань, чи просто - стилізована рослина, що символізує життя на землі.

V. Самостійна робота учнів під керівництвом вчителя.

Вчитель, працюючи разом з учнями, наглядно показує дітям послідовність виготовлення сюжетно-декоративної композиції на прямокутному аркуші паперу.

Прямокутник паперу згинають навпіл по довжині чи ширині. Сюжет малюнка виконують на одній з половинок. Легенько намічають лінії листочків, квітів, птахів чи тварин. Зображення уточнюють, виправляють і лише після цього витинають. Поки діти самостійно працюють, вчитель для розширення знань учнів і підтримування творчого настрою продовжує вести розповідь про витинанки.

Перші відомості про паперові прикраси в українських сільських хатах з'являються у І половині XIXстоліття. Г.Квітко-Основ'яненко у повісті "Щира любов" описує прикраси в українських хатах на Харківщині. Усі образи, як свідчить автор повісті, були позаквітчувані всякими квітами: улітку - справжніми, а взимку - зробленими зі шпалер. Сам термін "витинанка" вперше з'явився у літературі в 1913 р. Щоправда, до появи цього терміну існували інші назви витинанок ("узори", "зірочки","стриганці", "квіти"; "вазони" і т. і.) У процесі розвитку витинанки успадкували техніку виготовлення шкіряних ажурних прикрас для одягу, взуття, орнаментальні мотиви яких створювались на основі дзеркальної симетрії і витинались гострими ножицями або ножем.

Доступність матеріалів та інструментів сприяли розвиткові цього виду народної художньої творчості, в якому безпосередньо виявилися естетичні почуття, жива уява та спостережливість людей. Донесли до наших днів високу орнаментальну культуру пращурів.

На Подолі й Дніпропетровщині паперові прикраси співіснували з мальованими. Селянки віддавала перевагу витинанкам перед розписом, оскільки вони виготовлялись легше й швидше, можна швидко поміняти елемент композиції.

Майстриня із села Са'їнки Вінницької області Н.Кушнір, розповідає, що коли вона була малою, окраси в хаті не було. Дівчинкою вона робила витинанки, які чіпляли на стінах, над вікнами замість фіранок, у сволока на стелі.

Оскільки витинанки з'явились значно пізніше інших видів народного декоративно-ужиткового мистецтва, в яких вже сформувалися певні мистецькі традиції, в їх композиціях відчувається вплив вишивки, настінного розпису, ткацтва, розпису кераміки. В свою чергу мотиви й композиції витинанок впливають на ці види народного мистецтва.

І  нині   народні  майстри займаються   витинанням.   Цей  вид діяльності можуть опанувати навіть діти.

Витинання допомогає розвивати фантазію, почуття ритму, краси, симетрії, рівноваги.

Одна із цілей - це показати, що з такого простого й поширеного матеріалу, як папір, і такими простими інструментами, як ножиці чи різець, можна створити гарні, неповторні, самобутні художні композиції.

3. Наклеювання готової композиції на фон.

Наклеювання витинанки - відповідальна робота. Спочатку виріб потрібно вирівняти. Далі підібрати кольоровий папір, який слугуватиме фоном і композиційно правильно розмістити витинанку на аркуші паперу певного формату. Головне - щоб колірфону доповнював і підкреслював красу виробу. Клеїти витинанку

краще удвох. Змастивши кожну частинку витинанки, потрібно швидко пригладити заздалегідь приготовленим листом паперу, мокрою газетою, потім сухою поверху". Далі притиснути якимось важким предметом, чи в нашому випадку декількома книгами, щоб витинанка не зсунулася з місця, не поморщилася і рівномірно приклеїлась.

Перед тим, як витинанку притискають до фону, слід не забути зняти зайвий клей, що виступає, фланелевим клаптиком чи кусочком вологої ватки.

Учні працюють над приклеюванням.

Вчитель нагадує, що витинанки по складності виготовлення бувають прості - ті, які ми зараз виконуємо, складні - коли зверху на основний колір наклеюють витинанки іншого кольору, і складені - коли усі великі елементи візерунка вирізають окремо і об'єднують у загальну композицію - поєднання витинанки з аплікацією. Так можна створити цікаві твори мистецтва, які стануть окрасою будь-якого помешкання.

VIПідсумокуроку, аналізіоцінюваннядитячихробіт, вернісаж.

"До закінчення уроку лічені хвилинки, А тепер ми разом з вами візьмемо картинки

І поглянемо на них, що ми витинали, Чи приклеїли ми гарно, як закомпонували"...

Будь ласка, підпишіть свої роботи в правому нижньому куточку.

На магнітній дошці вчитель за допомогою 2-3-х учнів з класу прикріплює учнівські роботи. Разом з учнями оцінює кожну роботу, ставить оцінки в журнал і щоденники (які були зібрані разом з роботами). Робить підсумок, показує кращі роботи, заохочує учнів і схвалює ті роботи, які менш вдало виконані. Вказує на недоліки, якщо вони є, говорить, що можна було б ще доопрацювати і т.д.

На цьому урок закінчено, прошу встати, до побачення. Хай щастить вам в житті. Дякую за роботу та приємне спілкування