Але підприємницькі кола зробили ставку на розширення колоніальної експансії. Використання ресурсів колоній дозволяло їм компенсувати втрати, завдані іноземною конкуренцією, і, не вдаючись дореформування економіки, зберігати високі прибутки.
Велика Британія зберігала провідну роль у світовій торгівлі, а Лондон, як і раніше, вважався міжнародним фінансовим центром. Британський фунт стерлінгів залишався світовою розрахунковою валютою. У 90-х роках ХIХ ст. у Великій Британії з’явилися перші монополістичні об’єднання, які досить швидко встановили контроль над колоніальною торгівлею, суднобудівельною й військовою промисловістю.
Лідер консервативної партії Бенджамін Дізраелі (1804-1881 рр.)

Лідер ліберальної партії Вільям Гладстон 1809—1898 рр.

У Великій Британії як ти вже читав (читала) стабільно діяла двопартійна система. Політичне життя країни визначалося суперництвом двох найвпливовіших партій — Ліберальної та Консервативної.
У 1872 р. уряд В. Гладстона ввів закон про таємне голосування на виборах. А в 1884 р. у Британії проведено нову парламентську реформу (третю з початку століття).
Наприкінці ХІХ ст. позиції ліберальної партії в Британії ослабли. Після 1886 р. й до кінця століття консерватори перебували при владі більш як 11 років. У політичному житті держави дедалі активніше проявлялася політична активність робітників.