Вступ та інструктаж з техніки безпеки. Квітково-декоративні рослини , їх роль у житті людини. Історичні аспекти. Природоохоронні акції.

Пропоную переглянути відео з техніки безпеки:

Квітково-декоративні рослини , їх роль у житті людини.

Квіти супроводжують нас все життя: зустрічають при народженні, втішають в старості, радують на весіллі, днях народження та інших святах, приходять в пам’ятні дати. Вдома і на роботі, весною і в лютий холод, спекотним літом і восени квіти необхідні, без їх краси біднішим стає життя. Коли люди стомлюються від шуму бетонних доріг, від похмурих одноманітних пресованих стін та пластиків, затишку квартир, вони вибираються на природу, де їх настрій лікують дерева, птахи та квіти. Квіти відкривають перед людиною можливість пізнати прекрасне, відчути всю повноту життя.

Квіткові рослини являються складовою частиною зелених насаджень при озелененні об’єктів різного призначення та власності. Роль зелених насаджень в оздоровленні атмосфери, їх естетичне та санітарно-гігієнічне значення, великі площі, які вони займають, придають справі їх охорони та розвитку загальнодержавний характер. Крім естетичної та духовної насолоди, яку дають рослини людині, вони збагачують повітря киснем, знезаражують його від шкідливих промислових та побутових викидів, є ефективними в боротьбі з шумами, водною і вітровою ерозією ґрунтів, сприяють архітектурно-планувальній організації території тощо.

Територія України характеризується наявністю різноманітних природних ландшафтів і кліматичних зон, що значно впливає на ріст і розвиток рослин. Кожна кліматична зона вимагає особливих заходів і напрямків формування штучних і природних компонентів, які будуть забезпечувати екологічні, функціональні та естетичні якості середовища для життя людей. Зелені насадження в зеленому будівництві розглядаються як одна з найважливіших складових частин загального комплексу заходів з планування, забудови і облагородження населених територій. Основою композиції ландшафтної архітектури є природа: різноманітна рослинність, ґрунт, як середовище для росту і розвитку рослинності, вода, повітря, світло, температура, рельєф, камінь та ін.

Історичні аспекти.

Квіти відомі з часів глибокої древності. Перші дані про декоративні рослини відносяться до 5-6 тисячоліття до нашої ери. За археологічними даними, починаючи з глибокої древності, люди використовували квіти для прикраси храмів та палаців.

В древніх пам’ятках Єгипту згадуються такі квіти, як лотос, лілія, мирт, резеда, конопля, рицина. Лотос (водяна лілія) був в Єгипті найулюбленішою квіткою. Лотос мав не тільки декоративне значення. Його кореневища йшли в їжу в вареному вигляді, а мучнисті зерна розмелювали на муку, з якої пекли хліб. Із лілій, що рахувались в Єгипті символом свободи, здобували цінне запашне масло.

Висячі сади Семіраміди у Вавилоні – одно із «семи чудес» стародавнього світу – славились гігантськими та карликовими деревами, а також дивовижними квітами.

Грандіозні розміри мало декоративне садівництво в Китаї. Будівництво декоративних садів в древньому Китаї прийняло настільки великі розміри, що від цього зазнавало збитків сільське господарство країни та неймовірно збільшувались податки. Улюбленими квітами тут були троянди та хризантеми.

Квітникарство веде свій початок з давніх часів. Троянди, лілія, гвоздика, цибулинні та багато інших чудесних квітів нашого часу були також улюбленими квітами і в стародавні часи.

Квіткові рослини отримали широке розповсюдження, їх вирощували всюди: від палацових парадних парків до скромних садів городян та приймались всі заходи по їх збереженню.

Декоративне садівництво на Україні особливо широко розвивалось в ХVІІІ ст., в першу чергу в регулярному стилі -1796 рік пейзажний Уманський парк.

Природоохоронні акції

На різних етапах свого розвитку людина ставила перед собою питання щодо вирішення глобальних екологічних проблем. Сучасне суспільство з багатьох причин опинилось у важкому становищі, коли природа поставила свої пріоритети, щодо ставлення людини до неї самої. Одним із шляхів подолання такого становища є об’єднання зусиль усіх верств суспільства у справі виховання молодого покоління.

В умовах глобальної технологізації потужним важелем повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища є екологічна освіта, що знаходить свій вияв через природоохоронну роботу, яка має особливе значення в суспільстві.

Природоохоронна робота - система, ядро якої складає структура взаємопов’язаних компонентів: ціннісно-орієнтованого, світоглядного, рефлексивного, перетворювального, пізнавального, креативного; активна практична робота, спрямована на оптимізацію соціоприродної взаємодії на основі законів екології, принципів і норм екологічної етики, детермінованих світоглядною позицією особистості .

Охорона природи і бажання її захищати – важливі риси сучасної екологічно компетентної людини. Виховати таку людину – мета загальнооосвітньої школи.