1. Склад хімічних речовин у ґрунті: ґрунт містить ряд хімічних елементів, таких як азот, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо та інші. Рослини вибирають з ґрунту необхідні хімічні елементи для свого росту і розвитку.

2. Рівень кислотності ґрунту (рН): рослини мають певні вимоги до кислотності ґрунту. Наприклад, кислі ґрунти можуть бути відповідними для азалій, але непридатними для інших рослин.

3. Дренажні властивості ґрунту: надлишок вологи в ґрунті може бути шкідливим для росту рослин, оскільки вода забирає місце кисню у кореневій системі. Добре дренований ґрунт покращує умови для росту рослин.

4. Структура ґрунту: рослини потребують забезпечення достатньої пористості ґрунту для проникнення коренів і розповсюдження корінної системи. Краще структурований ґрунт дозволяє корінням рослин проникати увглиб і поширюватися.

5. Рослини також можуть бути залежними від мікроорганізмів, які живуть в ґрунті, таких як мікроби, грибки і бактерії. Деякі мікроорганізми формують співвідношення з рослинами, наприклад, співпрацюючи з ними у процесі фіксації азоту з повітря.

6. При наявності в ґрунті шкідливих речовин, таких як солі, важкі метали, хімічні речовини, рослини можуть бути чутливими до цих забруднень і не зможуть нормально рости.

Залежність рослин від ґрунту є важливим фактором, який впливає на їх ріст, розвиток і врожайність. Врахування вимог рослин до ґрунту є важливим при вирощуванні сільськогосподарських культур або при ландшафтному дизайні.

Рослинний покрив Криворіжжя сформувався внаслідок складної взаємодії кліматичних зональних факторів, специфічних гірських порід та різноманітних антропогенних впливів. В регіоні відмічається понад 1260 видів вищих рослин .

Формування степової рослинності зумовлено рівнинністю території, карбонатністю грунтів. Степи різнотравно-типчаково-ковилові , які переважають на території регіону.

Відсутність лісів на вододілах зумовлена успадкованими та сучасними особливостями інших компонентів ландшафтів і ландшафтотвірних факторів (сухість клімату, карбонатність і засоленість грунтів, дефіцит грунтового та атмосферного зволоження). Степова рослинність більш пристосована до дефіциту вологи.

Степову рослинность визначають переважно умови грунтового зволоження, оскільки вони найбільш впливають на розвиток рослин. На привододілах в північній частині регіону характерними видами є:

ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin et Rupr.)

ковила волосиста (Stipa capillata L.)

костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.)

тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia L.)

келерія гребінчаста (Koeleria cristata (L.) Pers.)

Із бобових зустрічається люцерна румунська (Medicago romanica Prod.)

в'язіль барвистий (Coronilla varia L.)

конюшина гірська (Trifolium montanum L.)

і альпійська (T. alpestre L.)

зіновать руська (Camaecytisus ruthenicus (Fisch et Woloszcz.) Klaskova)

Із різнотрав'я переважають молочай степовий (Euphorbia stepposa Zoz.)

підмаренник руський (Galium ruthenicum L.)

смілка зеленувата (Silene coringiifolia Andrz.)

чабрець Маршалів (Thymus marashalianus Willd.)

і двовидний (T. dimorphus Klok. et Shost.)

гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.)

гвоздика вугільна (Dianthus carbonatus Klok.)

На схилах зі змитими грунтами характерними є такі види:

ковила волосиста

костриця валіська

тонконіг бульбистий (P. bulbosa L.)

шавлія поникла (Salvia nutans L.)

бородач звичайний (Botryochloa ischaemum (L.) Keng.)

В південній частині регіону серед злаків відмічаються :

ковила українська (Stipa ucrainica P.)

Лессінга

костриця валіська

Серед різнотрав'я переважають

пижмо деревієлисте (Tanacetum millefolium L.)

жабриця рівнинна (Seseli campestre Bess.)

На дуже сухих південних та східних схилах повсюди сформувались характерні для сучасних техногенних ландшафтів рослинні угруповання, в яких домінують безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum L.)

житняк гребінчастий (Agropyron pictinatum (Bieb.) Beauv.)

Особливе місце займали чагарникові степи привододілів:

караганники (Caragana frutex (L.) C.Koch)

мигдальники (Amygdalus nana L.)

терновники (Prunus stepposa Kotov)

В даний час лісистість Криворіжжя становить лише 4,5%. Ліси переважно штучного походження, знаходяться в зеленому поясі м. Кривий Ріг. Найбільші масиви - Гурівський ліс (619 га), водозахисні насадження біля Карачунівського та Південного водосховищ. На території Кривого Рогу понад 17 тис. га зелених насаджень. Враховуючи, що нормою є 110 га на 1000 чоловік, то площа насаджень майже в 5 раз менша необхідної.
Найбільш поширені у лісових насадженнях:

дуб звичайний