Всі ми різні, та всі ми рівні

До Міжнародного дня людей з інвалідністю бібліотека підготувала підбірку художніх творів, де серед героїв є персонажі з інвалідністю або тяжкою хворобою.

«Метелики у крижаних панцирах» – повість О. Радушинської про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритися світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність?

Марія Матіос – сучасна українська письменниця. Її найвідоміший роман «Солодка Даруся». Незважаючи на назву, життя головної героїні солодким не назвеш, вона мала серйозну проблему зі здоров’ям: навіть від думки про солодке у неї починається страшна мігрень. А ще вона не розмовляє, хоч і не німа. І через це люди вважають її ледь не божевільною. Чому так? Про це можна дізнатися, прочитавши роман.

Антон Гофміллер – лейтенант кавалерії австрійської армії, виходець із бідної багатодітної родини. З волі нагоди він опинився на вечері у багатого землевласника. Намагаючись бути галантним кавалером, Антон запросив на танець дочку господаря Едіт. Але він не знав, що дівчина не може ходити… Наступного дня Антон послав Едіт букет чудових квітів на знак вибачення. Незабаром він став частим гостем у цьому будинку. З кожним днем ​​Едіт все більше прив'язується до молодого лейтенанта. Вона мріє про кохання, їй здається, що їхні почуття взаємні. Адже Антон такий добрий до неї! Але все, що їм рухає, — величезне співчуття. Цей жаль розіб'є серце дівчини...

Головна героїня повісті "Хто проти крутих?" норвезької письменниці А. Аудгільд Сульберґ – 12-річна школярка Анне Беа. У неї особлива зовнішність: дівчина страждає на альбінізм. Школярі поділені на "касти", і Анне Беа серед "упосліджених": з неї насміхаються через її зовнішній вигляд і дуже поганий зір. Найбільше бажання Анне Беа – стати "нормальною" або хоча б невидимою, не виділятися, не привертати уваги своєю зовнішністю. Симпатична й талановита дівчина стає зацькованою й тихою, невпевненою в собі істотою. Не помічає "вад" дівчини тільки Нільс, вірний і єдиний друг Анне Беа. Ця повість – про те, як перетворити свою особливість на родзинку: з того, чого соромишся, зробити те, чим пишаєшся.