Воєнні політичні події 1650 – 1653 рр.

Дайте короткі відповіді на питання.

Яким договором завершився перший етап Національно-визвольної війни? Як ставилися до цього договору обидві сторони? Чи міг він, на вашу думку, стати основою для встановлення міцного миру? Чому?

Проаналізуйте документ і поміркуйте, у чому автор намагається переконати своїх співвітчизників. Чи підтверджує трактат ваші думки? У чому?

Із трактату польського вельможі 1672 р.

Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: «Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів»... Поборів, подимних і такого роду податків і не згадуй!.. Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями.

Вивчення нового матеріалу

Перегляньте відео.

Ознайомтеся

ЯКІ ПОДІЇ ВІЙНИ ВІДБУЛИСЯ В 1650-1651 рр.

Білоцерківський договір (1651 р.)

• Підписаний після поразки козаків у битві під Берестечком.

• Основні умови:

  • реєстр скорочено до 20 тис.;

  • влада гетьмана поширювалась лише на Київське воєводство;

  • козакам заборонялося вести зовнішню політику.

• Наслідки: обмеження автономії, невдоволення населення, підготовка до нових виступів.

Молдавські походи Б. Хмельницького (1650–1653 рр.)

• Мета: укласти династичний союз через шлюб Тимоша Хмельницького з донькою молдавського господаря Василя Лупула.

• 1650 р. – перший похід, союз укладено.

• 1652 р. – другий похід, перемога під Батогом (розгром польської армії).

• 1653 р. – третій похід, загибель Тимоша під Сучавою.

• Значення: спроба закріпити міжнародні позиції Гетьманщини, але союз виявився нестійким.

Батозька битва (червень 1652 р.)

• Козацько-татарське військо розгромило польську армію.

• Наслідки: відновлення бойового духу після Берестечка, фактичне анулювання Білоцерківського договору.

Жванецька облога (1653 р.)

• Козацько-татарські війська обложили польську армію під Жванцем.

• Перемога була близькою, але татари уклали сепаратну угоду з поляками.

• Наслідки: Хмельницький шукає нового союзника – Московську державу.

Білоцерківський договір (1651 р.)

Передумови укладання

• Берестецька битва (червень 1651 р.) завершилася поразкою козацько-селянського війська. Це змусило Богдана Хмельницького шукати компроміс із польською стороною.

• Польський уряд прагнув ліквідувати наслідки Зборівського договору 1649 р., який надавав козакам широкі права.

• Переговори відбувалися в умовах продовження воєнних дій та внутрішніх заворушень у козацькому таборі.

Основні умови договору

• Територія влади гетьмана: обмежувалася лише Київським воєводством. Брацлавське та Чернігівське воєводства поверталися під владу польської шляхти.

• Козацький реєстр: скорочувався з 40 тис. до 20 тис. осіб. Решта козаків мали повернутися до стану селян.

• Зовнішня політика: гетьману заборонялося вести дипломатичні переговори з іноземними державами, зокрема з Кримським ханством.

• Православна церква: не отримала рівних прав із католицькою та унійною; питання про відновлення православної ієрархії залишилося невирішеним.

• Шляхта: отримувала назад свої маєтки у Брацлавському та Чернігівському воєводствах, що викликало невдоволення місцевого населення.

Наслідки

• Для Гетьманщини: договір значно обмежив автономію, фактично зводив нанівець здобутки Зборівського договору.

• Для козаків: скорочення реєстру означало втрату прав для більшості, що викликало масове невдоволення й нові повстання.

• Для польської сторони: договір не був затверджений сеймом через опір частини шляхти, тому його легітимність залишалася сумнівною.

• Подальші події: невдоволення умовами договору призвело до відновлення війни. Уже в 1652 р. перемога козаків у Батозькій битві фактично анулювала Білоцерківські статті.

ДОСЛІДІТЬ

1. Спираючись на картосхеми і текст, відтворіть події битви під Берестечком.

Етапи битви під Берестечком: перший охоплює бої 28-29 червня, другий — 30 червня, третій — 1-10 липня.

2. Про що свідчить документ? Чи можемо ми довіряти йому? Чому?

3. Опишіть озброєння і військових, які брали участь у битві під Берестечком. Як зображують битву художники? На яких деталях вони акцентують увагу глядачів? Які, на вашу думку, епізоди битви зображено?

1 — польські крилаті гусари (кіннота) XVII ст. (сучасна реконструкція, проект Warspot);

2 — козацька піхота (сучасна реконструкція Сергія Шаменкова);

3 — легка кіннота татар (сучасна реконструкція Сергія Шаменкова);

4 — Артур Орльонов. Битва під Берестечком. 1651 р. (живопис, 1999 р.);

5 — Микола Івасюк. Богун на переправі (живопис, 1900 р.);

6 — Андрій Серебряков. Берестечко. Останній бій (живопис, 2008 р.)

Молдавські походи Б. Хмельницького (1650–1653 рр.)

Передумови

• Після Зборівського договору (1649 р.) Хмельницький прагнув зміцнити міжнародні позиції Гетьманщини.

• Його стратегічна мета — створити союз із Молдавією через династичний шлюб сина Тимоша Хмельницького з донькою молдавського господаря Василя Лупула.

• Такий союз мав забезпечити підтримку православних держав, посилити авторитет козацької держави та ізолювати Річ Посполиту.

Перший молдавський похід (1650 р.)

• Військо Хмельницького вирушило до Молдавії, щоб продемонструвати силу та змусити Лупула погодитися на союз.

• Господар Молдавії спочатку вагався, але під тиском обставин погодився на шлюбний союз.

• Це був дипломатичний успіх: Гетьманщина отримала союзника на південному заході.

Другий похід і Батозька битва (1652 р.)

• Польща намагалася зірвати союз, адже він загрожував її впливу в регіоні.

• У червні 1652 р. відбулася битва під Батогом: козацько-татарське військо розгромило польську армію.

• Ця перемога фактично анулювала Білоцерківський договір (1651 р.) і відновила бойовий дух козаків.

• Після перемоги Тиміш Хмельницький одружився з донькою Василя Лупула — Розандою.

Третій похід (1653 р.)

• Польща та її союзники намагалися втягнути Молдавію у свою сферу впливу.

• Тиміш Хмельницький із козацьким військом вирушив на допомогу тестеві Василю Лупулу.

• Восени 1653 р. козацьке військо обороняло місто Сучава, де Тиміш загинув під час облоги.

• Це стало важким ударом для Богдана Хмельницького: союз із Молдавією фактично розпався.

Значення молдавських походів

• Міжнародний вимір: Хмельницький прагнув закріпити Гетьманщину як суб’єкт міжнародної політики, використовуючи династичні шлюби та військову силу.

• Військовий успіх: Батозька битва стала однією з найбільших перемог козацької армії, відновила авторитет гетьмана після Берестечка.

• Політичний результат: союз із Молдавією не був довготривалим, але показав прагнення Хмельницького до створення ширшої коаліції проти Польщі.

• Особистий вимір: загибель Тимоша стала трагедією для гетьмана і підірвала його плани щодо династичного союзу.

Узагальнення

Молдавські походи 1650–1653 рр. були спробою Богдана Хмельницького закріпити міжнародні позиції молодої козацької держави. Вони поєднували військові перемоги (Батіг) із дипломатичними кроками (шлюб Тимоша й Розанди). Хоча союз із Молдавією не виявився міцним, ці походи засвідчили прагнення Гетьманщини стати рівноправним учасником європейської політики.

ДОСЛІДІТЬ

Покажіть на карті молдовські походи козаків 1652-1653 рр. Опишіть перебіг подій та підсумки походів.

Батозька битва (червень 1652 р.)

Передумови

• Після поразки козаків у Берестецькій битві (1651 р.) та укладення обмежувального Білоцерківського договору, Хмельницький прагнув реваншу й відновлення автономії.

• Польський уряд направив військо під командуванням польного гетьмана Марціна Калиновського для контролю над Поділлям і Брацлавщиною.

• Богдан Хмельницький вирішив завдати удару, використавши союз із кримськими татарами та підтримку місцевого населення.

Хід битви

• Місце: поблизу гори Батіг, на лівому березі Південного Бугу (сучасна Вінницька область).

• Сили сторін:

  • Українсько-татарське військо — близько 30–35 тис. (козаки під проводом Богдана і Тимоша Хмельницьких, Івана Богуна, Івана Золотаренка, кримська кіннота під Нуреддин-султаном і Карач-беєм).

  • Польське військо — близько 30 тис. (кіннота, піхота, табірна челядь).

• Перший день (1 червня):

  • Польське військо закріпилося у великому таборі, сподіваючись на підхід підкріплень.

  • Тиміш Хмельницький атакував, але поляки відбили наступ.

• Другий день (2 червня):

  • Богдан Хмельницький використав помилку поляків: їхній табір був надто великий і погано захищений.

  • Козацько-татарське військо здійснило одночасний удар з кількох боків, прорвало укріплення й розгромило польську армію.

  • Загинув сам гетьман Калиновський, а польське військо було майже повністю знищене.

Наслідки

• Втрати поляків: близько 8–10 тис. убитих, разом із табірною челяддю — до 15 тис.; тисячі полонених були страчені.

• Втрати козаків: точні дані невідомі, але значно менші.

• Політичний результат:

  • Білоцерківський договір фактично втратив силу.

  • Відновлено бойовий дух козацької армії.

  • Польща зазнала тяжкої поразки, що підірвало її авторитет.

• Міжнародний вимір: перемога дала змогу Хмельницькому продовжити молдавську політику — саме після Батозької битви відбувся шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, донькою молдавського господаря Василя Лупула.

Приклади значення битви

• Військовий приклад: тактика одночасного удару з різних боків показала майстерність козацького командування.

• Політичний приклад: перемога дозволила Хмельницькому диктувати умови та відновити переговори з позиції сили.

• Соціальний приклад: масове приєднання селян і міщан до війська після перемоги, адже вона довела реальність визвольної боротьби.

Узагальнення

Батозька битва стала символом відродження козацької сили після Берестечка. Вона показала, що Гетьманщина здатна не лише оборонятися, а й вести наступальні дії, зміцнила міжнародні позиції Богдана Хмельницького та відкрила новий етап війни з Річчю Посполитою.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть про битву під Батогом, спираючись на схему та зображення. У чому було значення цієї перемоги?

1 — схематична карта «Битва під Батогом» 1-2 червня 1652 р.;

2 — Андрій Серебряков. «Битва під Батогом» (живопис, 2010 р.)

Жванецька облога

Передумови

• Після перемоги під Батогом (1652) війна не завершилася.

• Польські війська продовжували рейди на українські землі.

• Восени 1653 р. король Ян II Казимир зібрав близько 40-тисячну армію й вирушив на Поділля.

• Він став табором біля містечка Жванець (нині Хмельницька область), між річками Жванчик і Дністер.

Хід облоги

• Богдан Хмельницький із 30–40 тис. козаків та союзними кримськими татарами підійшов до Жванця й узяв польський табір у тривалу облогу.

• Облога тривала понад два місяці (вересень–грудень 1653).

• Козаки перекрили шляхи постачання продовольства й фуражу. У польському таборі почався голод та епідемії. Польські роз’їзди були розгромлені, становище обложених стало критичним. За свідченнями, загинуло до 10 тис. жовнірів, залишилося лише близько 5 тис. боєздатних.

• Здавалося, що Польща зазнає нищівної поразки. Король Ян Казимир був готовий капітулювати.

Зрада союзників

• Кримський хан Іслам-Гірей III, побоюючись посилення козаків і можливого союзу з Москвою, уклав сепаратний мир із поляками.

• Татари залишили облогу, і козацьке військо змушене було відступити.

• У результаті домовилися про скасування Білоцерківського договору (1651) та відновлення чинності Зборівського договору (1649)

Наслідки

• Тактична перемога козаків: вони фактично знищили боєздатність польської армії, але не здобули стратегічної перемоги через зраду союзників.

• Політичний перелом: саме в цей час до Хмельницького дійшла новина про рішення Земського собору в Москві прийняти Україну під протекцію царя.

• Це стало поштовхом до укладення Переяславської угоди 1654 р.

ПОМІРКУЙТЕ

Яким було становище козацької держави після облоги Жванця?

ЧОМУ ПРИПИНИЛИСЯ ВІЙСЬКОВІ ДІЇ ВОСЕНИ 1653 р.

Рефлексія «Одним реченням»

Напиши одним реченням, що нового ти дізнався сьогодні або що тобі найбільше запам’яталося.

Домашнє завдання

• Опрацювати §17 підручника.

• Скласти схему «Воєнно-політичні події 1650–1653 рр.» (битви, договори, походи).

• Творче завдання: написати коротке повідомлення «Чому союз із Московською державою став для Хмельницького необхідним?».