Урок географії в 11 класі на тему "Води суходолу"
Конструктор уроків
Урок географії в 11 класі на тему "Води суходолу"
В цьому уроці ви дізнаєтеся, що таке води суходолу, як вони класифікуються, які чинники їх розміщення на материках і території України. Також ви дізнаєтеся, що прісна вода є цінним ресурсом і чинником розміщення населення та виробництва
1
Пригадайте, що таке внутрішні води. Яка річка протікає у вашій місцевості? Які ще водойми є у вашому населеному пункті?
Класифікація вод суходолу. До вод суходолу, які іноді ще називаються внутрішніми водами, відносять річки, озера, підземні води та природний лід. За розміщенням води суходолу поділяють на дві великі групи: поверхневі та підземні.

Поверхневі води можуть бути в рідкому стані (річки та струмки, озера, водосховища, болота) або у твердому (льодовики й сніговий покрив).
Постійні річки на дрібномасштабній карті позначають суцільними синіми лініями з поступовим потовщенням від витоку до гирла. Річки, що пересихають, позначають пунктирною лінією. Ширина річки на дрібномасштабній карті не виражається в масштабі карти.
Нині водойми — джерело прісної води й електроенергії, транспортна магістраль і улюблене місце відпочинку.
Після випадання дощу частина води просочується крізь землю й утворює підземні води, а інша частина стікає по поверхні суходолу, утворюючи струмки. Струмки зливаються й утворюють річку, яка тече в поглибленні поверхні суходолу — річищі (руслі), що формується під дією води.
Що таке річка? Річки на всіх материках пронизують суходіл, ніби його кровоносна система. Вони забезпечують життя водних і навколоводних тварин і рослин, є транспортними шляхами. Силою свого вічного руху річки невтомно змінюють поверхню Землі.
Річка — це водний потік, який починається з витоку, тече у виробленому ним самим заглибленні — руслі й закінчується гирлом. Частіше всього річки — це постійні потоки води. Проте в районах сухого клімату річки можуть тимчасово пересихати.
Кожна річка має витік — місце, де вона бере початок. Ним може бути невелике джерело, озеро, болото, у горах — льодовик. Місце, де річка впадає в іншу водойму, називається гирлом. Річки, що впадають у головну річку, називаються притоками.
Головна річка та її притоки утворюють річкову систему. Територія, з якої річка разом із притоками збирає воду, називається басейном річки.

Найбільший басейн у річки Амазонки. Його площа — 7 млн км2, що майже дорівнює площі материка Австралія. Басейни річок відокремлені один від одного вододілами. Наприклад, у Північній Америці вододіл проходить по горах Кордильєри: річки західного схилу впадають у Тихий океан, а східного — у Північний Льодовитий. Майже завжди річище знаходиться на дні ширшого зниження в рельєфі, яке називається річковою долиною.
Річки рівнинні й гірські. Особливості течії річки залежать від рельєфу. На різних ділянках шляху річки від витоку до гирла її природа може змінюватися. Гірські річки мають швидку течію, низовинні — повільну. Кам'яні брили твердих порід, що виступають із води в руслі річки, утворюють пороги. Долаючи пороги, вода в річці піниться, розбризкується й утворює вири.
Водоспад — високий скелястий уступ на річці, з якого падає вода.
У гірських річок майже завжди річище вузьке й глибоке, а береги круті.
Рівнинні річки мають широку долину та звивисті річища — меандри. Утворення меандрів зумовлене тим, що з одного боку річка розмиває берег, а на внутрішню частину намиває пісок і гравій. У долинах рівнинних річок часто можна бачити сліди давніх меандрів. Іноді річка пробиває собі новий, коротший шлях, залишаючи частину річища, яке називають старицею.
Всі види живлення річок можуть бути представлені наступною схемою:
- живлення грунтовими водами
- живлення підземними водами
- Дощове живлення
- Снігове живлення
- Льодовикове живлення
Дощове живлення, особливо зливове, відрізняється значними коливаннями. Звичайні дощі можуть охоплювати великі площі в декілька тисяч і навіть кілька десятків тисяч квадратних кілометрів і забезпечують стік в річки протягом більш-менш тривалого часу. Зливи ж, які поширюються на невеликі площі і є короткочасними, викликають швидкі, іноді досить значні паводки, які для малих басейнів можуть перевищити весняну повінь.
Порівняно регулярне дощове живлення річок можна спостерігати в районах з періодичними дощами.
Снігове живлення найбільш виражене в районах зі стійким сніговим покривом. Залежно від запасів води в снігу і умов сніготанення, повені протікають досить інтенсивно. Для більшості рівнинних річок України стік весняного водопілля становить понад 50% від сумарного річного обсягу стоку. Можливі зимові відлиги, які викликають паводки, які іноді перевищують весняне водопілля.
Льодовикове живлення являє собою стік від талих льодів і вічних снігів у високогірних районах. Воно залежить від температури. Цим пояснюються особливості водоносності річок цього виду живлення. Повінь проходить на них влітку; протягом доби спостерігаються добре виражені підйоми рівнів води вдень і зниження їх уночі. Льодовикове живлення зустрічається на багатьох річках Росії - на Кавказі, в Середній Азії і в Сибіру.
Живлення грунтовими водами відбувається за рахунок неглибоко залягаючих грунтових вод (верховодки). У період сніготанення та повені, а також у період дощів атмосферні води просочуються в грунт, накопичуються там і потім поступово втікають в річки, забезпечуючи, щоправда, не дуже рясне, але надійне джерело їх живлення взимку і в періоди бездощів'я в теплу пору року.
Рівнинні річки України влітку і восени живляться одночасно за рахунок грунтових вод і дощів, а взимку майже виключно за рахунок грунтових вод. Грунтове живлення має сезонні коливання, запізніле в порівнянні з поверхневим стоком внаслідок більш повільного руху води в грунтах, ніж по поверхні землі.
Живлення підземними водами має своїм джерелом води порівняно глибоко залягаючі водоносні горизонти. Цей вид живлення не схильний до сезонних коливаннь, стійкий і рівномірний протягом всього року. Він також незначно змінюється з року в рік.
Во́дний режи́м — зміна рівнів та об'ємів води в річках, озерах, водосховищах і болотах, пов'язана із сезонними змінами клімату, інколи з антропогенним впливом. Особливо помітна зміна водного режиму на річках (повінь, паводок, межень, льодостав, льодохід).
Повторимо головне:
• Річка — це водний потік, який починається з витоку, тече у виробленому ним заглибленні — річищі (руслі) — і закінчується гирлом.
• Основними частинами річки є: витік, гирло, притоки.
• Річка зі своїми притоками утворює річкову систему.
Ключові терміни і поняття
- Річка, витік, гирло, притока, річкова система, басейн, вододіл, річкова долина, пороги, водоспади.
Запитання та завдання
1. Складіть схему «Води суходолу» й укажіть, яка частка від загального обсягу гідросфери відповідає різноманітним водам суші.
2. За картою атласу визначте назву поверхневих вод вашої місцевості.
3. Що таке річкова система, басейн річки, вододіл?
4. Користуючись картою, назвіть праві притоки річки Дунаю та ліві притоки річки Дніпра.
2
Опишіть ручку Сула за планом
Назва річки 2. Басейн океану, до якого належить річка 3. Місце витоку і гирла, напрямок течії 4. Особливості будови річкової долини у верхній, середній та нижній течії; наявність порогів, водоспадів 5. Основні притоки річки 6. Види живлення річки 7. Особливості водного режиму 8. Господарське використання річки 9. Проблеми господарського використання і заходи, що вживаються для збереження вод річки
3
Гоженко Людмила
Гоженко Людмила
Ваша оцінка є результатом вашої роботи під час уроку!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0