Водні ресурси Криворіжжя

На Криворіжжі водні ресурси представлені водами рік і штучних водоймищ, підземними водами кількох водоносних горизонтів. У сільськогосподарській період розвитку регіону і невеликої чисельності населення запасів води для побутових потреб цілком вистачало. В балках велося будівництво невеликих ставків. Але з розвитком промисловості картина змінилася на протилежну. Якщо побутові потреби у воді покривалися, промисловість зазнавала в ній дефіциту.

Для покриття водних потреб господарства ще у 30-х рр. ХХ. ст. на ріках Інгулець і Саксагань були споруджені кілька водосховищ, які у наступні роки розширювались. Таким чином, водні ресурси в регіоні з посушливим кліматом акумулювалися у водоймищах і раціонально використовувались.

Водні ресурси водотоків

Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра.

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки - до 0,37м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня. Судноплавна ріка протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн.

Саксагань бере початок з джерела біля с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Має 28 приток загальною довжиною 88км. Ріка відноситься до категорії малих річок. Є притокою Дніпра ІІ-го порядку, спочатку впадаючи в Інгулець. Довжина басейну – 144км.

Заплава суха, зайнята луками, однобічна, місцями відсутня. У період весняної повідді заплава затоплюється на глибину 1,0-1,5м. Русло у верхній частині пряме, в нижній звивисте, а іноді і мандруюче. Правий берег доволі крутий, а в місцях виходів кристалічних порід – скелястий.

Річище нерозгалужене, переважна ширина його 5-15м, максимальна — 30м. Похил річки 0,8м/км. Швидкість течії незначна. Природний режим річки сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби.

Льодостав на річці нестійкий. Живлення ріки мішане, з переважанням снігового.

Водні ресурси поверхневих водних геосистем. На ріках, у балках та подах Кривбасу створено 5 водосховищ і понад 100 ставків, більша частина з яких знаходиться в межах Дніпропетровської області. Т

На р. Інгулець (у межах Кривбасу) створено 2 водосховища - Іскрівське та Карачунівське. Останнє саме найбільше за розмірами. Перша черга Карачунівського водосховища вступила до ладу в 1932-1938 рр., розширене до сучасних меж у 1954-1958 рр. Площа водосховища 26,9 км², повний об'єм 308,5 млн. м³, у тому числі корисний об'єм 288,5 млн. м³. Довжина водосховища 35 км, протяжність берегової лінії 43 км, середня глибина 6,88 м, максимальна глибина - 19,1 м, середня ширина 1,28 км, максимальна ширина - 3 км. Водами водосховища затоплені нижні частини річкових долин Бокової та Боковеньки (приток Інгульця).

Іскрівське водосховище розташоване вище Карачунівського, його основна частина розташована в межах Кіровоградської області. Споруджено у 1958 р. Площа водосховища 11,2 км², повний об'єм 40,7 млн. м³. Довжина 35 км, ширина до 1,7 км. Пересічна глибина 3,67 м, максимальна 14,5 м.

Води Карачунівського та Іскрівського водосховищ придатні для пиття, зрошення, промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Саме в таких цілях вода цих водоймищ і використовується. Частково води Іскрівського водосховища йдуть і за межі Кривбасу - на водопостачання м. Жовті Води.

На р. Саксагань збудовано 3 водосховища (згори униз по течії) - Макортівське, Кресівське і Саксаганське (колишня назва –Дзержинське).

Макортівське водосховище створене у 1958 р. Має площу 13,3 км², довжину 57 км, незначну ширину - до 0,35 км. Пересічна глибина становить 4,35 м, максимальна - 32,5 м. Повний об'єм водоймища 57,9 млн. м³.

Кресівське водосховище збудоване в межах м. Кривого Рогу в 1948 р. Площа водоймища 2,1 км², повний об'єм 10,2 млн. м³, середня глибина 1,8 м.

Самим нижнім водосховищем є Саксаганське. Знаходиться між РУ ім. Артема та Металургійним районом м. Кривого рогу в меандрі ріки - так званому Галківському Куту. Споруджене у 1952 р. Площа водоймища 1,5 км², повний об'єм 2,6 млн. м³.

Води усіх саксаганських водосховищ призначені виключно для технічних цілей, хоча на їх берегах і розвинуті рекреаційні об'єкти - лісопарки, пляжі, профілакторії. Води також йдуть на зрошення дач та інших сільськогосподарських угідь, розвинуте рибальство.

На сході центральної частини Криворіжжя у балках Тарановій і Чабанці (басейн р. Кам'янки) у 1961 р. споруджене водосховище Південне, призначене для накопичення дніпровської води, яка подається до нього по каналу Дніпро-Кривий Ріг і призначена для питних і побутових цілей, зрошення сільськогосподарських угідь і розведення промислових порід риб. Площа водосховища 12,1 км², повний об'єм 57,3 млн. м³ . Середня глибина водосховища: - 5,1 м. Довжина водоймища 18,7 км, середня ширина 0,6 км. Південне водосховище - єдине водоймище на Криворіжжі, яке наповнюється водою ріки (Дніпра), що не протікає через регіон.

Влітку 2023 року, внаслідок терористичного акту з боку агресора - російських окупантів - було підірвано греблю Каховського водосховища, яке повністю обміліло внаслідок цього. Тепер для наповнення Південого водосховища будується водовід від річки Інгулець.

У південно-східному куті регіону, поблизу м. Зеленодольська, знаходиться ставок-охолоджувач Криворізької електростанції (КРЕС-2). Споруджене водосховище у природній суфозійній западині - поді Зелена долина з об'ємом 53,0 млн. м³. Використовується для технічних цілей, риборозведення, відпочинку людей.

Таким чином, Криворіжжя забезпечене водою крупних водосховищ в об'ємі 530,2 млн. м³. Частка води, що потенційно може вважатися питною складає 406,5 млн. м³. Такої кількості води достатньо для задоволення потреб населення у воді для пиття, а також промисловості і сільського господарства у чистій воді для технологічних процесів. На одну людину в регіоні припадає близько 400 м³ питної води трьох водосховищ - Карачунівського, Іскрівського та Південного.

Водні ресурси підземних водних геосистем. Характерною їх особливістю є недостатня вивченість підземних водоносних горизонтів, джерел підземних вод і оцінка запасів різних типів підземних вод.

Більшість підземних водоносних горизонтів характеризуються низьким об'ємом заключеної в них води, деякі - обмеженим територіальним поширенням. До того ж, води, як правило, мінералізовані - від солонуватих до розсолів, їх майже неможливо використовувати для пиття, а останні й для технічних цілей. Водночас невеликі обсяги підземних вод можуть вважатися водними ресурсами для певного типу застосування.

Серед інших підземних вод суттєве значення мають сарматський, понтичний, бучацький водоносні горизонти та ґрунтові води, як за запасами, так і хімічними властивостями. Непрямо про запаси цих вод свідчить дебіт свердловин і колодязів - від 0,2 до 12,5 л/с. Локально (для місцевих невеликих потреб) ґрунтові, понтичні та сарматські води здавна використовуються населенням (переважно сільським) у питних і побутових цілях, не дивлячись на те, що переважна більшість їх солонуваті. Промислового значення зазначені підземні води не мають.

Джерела:

Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент. // Казаков В.Л., Сметана М.Г., Шипунова В.О. Паранько І.С., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу: Монографія. - Кривий Ріг: Октан-Принт, 2005.- 151с.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%8C

Але всі ці ресурси беззахисні перед хижацькою людською діяльністю. Води забруднюються не лише промисловими, але й побутовими стоками. Деякі «господарі» розорюють городи просто на водозахисній 100-метровій смузі берега над водою. Наслідки страшних воєнних дій ми відчули досить помітно, коли знизився рівень побутового водопостачання.

Люди, бережіть нашу землю й води!

Запитання:

1. Які ще річки поряд з Кривим Рогом ви знаєте?

2. Ви полюбляєте відпочивати на річці? Де саме? Розкажіть про ваші улюблені місця.

Також запрошую до перегляду ілюстративного відеоролика: