Після смерті Юстиніана для Візантії настали важкі часи: з півдня тиснули араби, а з півночі - слов'яни, у 7 столітті на землях по нижній течії Дунаю виникла перша держава південних слов'ян Болгарське царство. До цього додавались епідемії, порожня казна, розорення, що також негативно впливало на становище держави.
До цих проблем додавалося протистояння серед християн, викликане поширенням вчення про заперечення вшанування ікон.
Іконоборство - релігійний рух, спрямований проти вшанування ікон.
Шанувальників ікон підтримав сам папа римський. У 9 столітті шанування ікон було відновлене, а іконоборців проклято.
Постійні напади ворогів загрожували Візантії. Відродити державу в колишніх її межах вдалося Василію Другому (976-1050), який зумів стримати напад болгар, за що був прозваний Болгаробойцем.
Навесні 1204 року внаслідок Четвертого хрестового походу Візантія тимчасово припинила своє існування. На цій території утворилась нова держава - Латинська імперія.
1261 року Михаїл Палеолог визволив та тимчасово відродив Візантію, але наприкінці 13 століття біля неї з'явився новий ворог - турки-османи. 29 травня 1453 року вони захопили Константинопіль і Візантія припинила своє існування.