Любов до Батьківщини — одне із найпрекрасніших та шляхетних почуттів людини. Змалечку в серці кожного з нас зароджується любов до матері, згодом це почуття поширюється на близьких, рідну оселю,

природу свого краю, звичаї і традиції народу.

У процесі виховання, здобуття освіти ми від чуттєвого сприйняття родини та «малої батьківщини» переходимо до усвідомлення рідної мови, культури, звершень свого народу і, зрештою, до активного служіння Вітчизні.

Захист Вітчизни це насамперед:

-Моральні вимоги

-Обов’язок громадянина

-Патріотичний обов’язок

-Патріотизм— громадянське почуття, змістом якого є відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах

Батьківщини та постати на її захист у разі необхідності.

Справжня любов до рідної землі не залежить від її величі, багатства чи добробуту — ця любов безкорислива й віддана. Людина, яка любить Батьківщину, пишається нею, радіє досягненням або засмучується

через невдачі, всіляко сприяє її процвітанню й ніколи не покине в біді. Тож одне з найважливіших місць у патріотичному вихованні молоді посідає військово-патріотичне виховання.

Підготовка до захисту Вітчизни - обов'язок кожного громадянина.

Справа захисту рідної Батьківщини — це святий обов’язок усіх громадян України, які вважають за честь нести особисту відповідальність за мирне сьогодення країни, продовжувати традиції, обумовлені віковою історією нашого народу.

Професія воїна зародилася в давні часи і, пройшовши складний шлях свого становлення на різних етапах Української державності, стала не лише справжньою важливою справою всього життя, а й долею багатьох її найкращих представників, які присвятили себе служінню інтересам свого народу та своєї держави. Любов до Батьківщини, готовність до самопожертви, доблесть і вірність солдатській присязі — це риси солдатів та офіцерів, що у всі часи стояли на захисті Вітчизни. Значним випробуванням на стійкість і мужність, віру і вірність вищим моральним цінностям для них стала Друга світова війна. І вони вистояли, забезпечивши мир не лише для свого народу, а й для усієї світової спільноти.

Їхній героїзм став прикладом для наслідування майбутніх поколінь.

Саме за такі зразки мужності, патріотизму, самовідданого служіння своєму народові, готовності до самопожертви в ім’я незалежності своєї Вітчизни, представники цієї професії навічно отримали в суспільстві почесне звання — «Захисник Батьківщини».

Сьогодні, завдяки героїзму воїнів Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, добровольчих загонів відстоюється територіальна цілісність і суверенітет нашої держави.

Військовослужбовці ЗС України стоять на варті, проявляючи високий професіоналізм, патріотизм, мужність, успадковані з минулого українського козацтва, героїчних визвольних воїн і Великої Перемоги над нацизмом. Під час повсякденного бойового навчання на полігонах і танкодромах, на морі і в повітрі українські військовослужбовці набувають досвіду і бойової майстерності, підвищують рівень знань і професійних навичок, роблять усе можливе, аби бути готовими гідно виконати свій конституційний обов’язок. Крім захисту недоторканності й територіальної цілісності своєї держави, наші військовослужбовці під національним Прапором несуть мир і безпеку народам інших континентів земної кулі, відстоюють загальнолюдські принципи гуманізму, співчуття і милосердя, виявляючи зразки

мужності і самопожертви. За роки незалежності благородну місію миротворців виконали понад 35 тисяч українських військових.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України («Про військовий обов’язок і військову службу», Глава 1, Стаття 1. Військовий обов’язок). Військовий обов’язок включає:

• підготовку громадян до військової служби;

• приписку до призовних дільниць; • прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

• проходження військової служби;

• виконання військового обов’язку в запасі;

• проходження служби у військовому резерві;

• дотримання правил військового обліку.

Підготовка громадян України до військової служби включає: патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.