Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин.

Чи могла Україна самостійно перемогти Польщу без союзників?

Вивчення нового матеріалу

Переглянте відео

Опрацюйте

1. Переяславська рада (січень 1654 р.)

• Факт: Україна уклала союз із Московським царством.

• Причини:

• ненадійність кримського союзу;

• потреба у сильному союзнику проти Польщі;

• прагнення закріпити здобутки війни.

• Приклад: рішення Земського собору (1653) прийняти Україну «під руку царя».

• Пояснення: союз мав забезпечити військову підтримку, але обмежував самостійність України.

2. Українсько-московсько-польська війна (1654–1656)

• Події:

• Спільні походи українських і московських військ проти Польщі.

• 1654–1655 рр. — визволення частини Білорусі.

• Перемоги під Охматовом, Городком, Львовом.

• Приклад: у 1655 р. козацькі війська разом із московськими здобули перемогу над поляками під Городком.

• Пояснення: союз із Москвою дав Україні військову силу, але Москва почала діяти самостійно, укладаючи угоди без згоди України.

3. Відносини з Кримським ханством

• Факт: татари залишалися непостійними союзниками.

• Приклад: під час окремих походів вони переходили на бік Польщі.

• Пояснення: Хмельницький намагався балансувати між Москвою та Кримом, щоб уникнути залежності від одного союзника.

4. Відносини з Османською імперією

• Факт: Османська імперія уважно стежила за подіями, прагнула контролювати Крим і Молдавію.

• Пояснення: Україна підтримувала дипломатичні контакти, але уникала прямої залежності від султана.

5. Союз із Трансільванією та Швецією (1656)

• Факт: Богдан Хмельницький прагнув створити антипольську коаліцію.

• Події:

• Союз із князем Дьєрдь II Ракоці та шведським королем Карлом X Густавом.

• Планувалося спільне вторгнення до Польщі.

• Пояснення: союз показав активність України на міжнародній арені, але не приніс очікуваних результатів.

• Приклад: війська Ракоці та козаків увійшли до Польщі, але через зміну політичної ситуації союз розпався.

Переяславська рада (січень 1654 р.)

Передумови

• Після кількох років війни з Польщею (1648–1653) Україна опинилася у складному становищі:

• союз із Кримським ханством виявився ненадійним (зрада під Берестечком 1651, Жванецька кампанія 1653);

• Польща прагнула реваншу;

• Молдавський союз ослаб після загибелі Тимоша Хмельницького.

• Богдан Хмельницький розумів: без сильного союзника Україна не зможе зберегти незалежність.

• У жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив рішення прийняти Україну «під руку царя».

Хід подій

• 8 січня 1654 р. у місті Переяслав відбулася рада, де зібралися козаки, старшина, духовенство та міщани.

• Богдан Хмельницький виголосив промову, пояснивши необхідність союзу з Московським царством.

• Присутні погодилися присягнути царю Олексію Михайловичу.

• Приклад: козаки та міщани склали присягу на вірність царю, але сам Хмельницький і старшина присяги не склали — вони вважали, що достатньо політичної угоди.

• Московські посли (на чолі з боярином Василем Бутурліним) відмовилися присягати Україні у відповідь, що викликало невдоволення частини козаків.

Умови союзу

• У березні 1654 р. було укладено Березневі статті — договір між Україною та Московією.

• Основні положення:

  • Україна зберігала широку автономію: власне військо, адміністрацію, суди, фінанси.

  • Московський цар підтверджував права та вольності Війська Запорозького.

  • Реєстр козаків — 60 тис.

  • Україна мала право самостійно вести зовнішню політику, але з обмеженням щодо Польщі та Туреччини.

• Приклад: гетьман мав право обиратися козаками, але його кандидатуру затверджував цар.

Наслідки

• Для України:

  • Отримала сильного союзника у війні з Польщею.

  • Зберегла автономію, але поступово потрапляла у залежність від Москви.

• Для Московії:

  • Вперше отримала вихід на українські землі.

  • Посилила свій вплив у Східній Європі.

• Для Польщі:

  • Союз України з Москвою означав новий етап війни — тепер проти неї виступала потужна держава.

Приклади

• Історичний факт: у Переяславі присягнули близько 284 представників різних станів.

• Цитата з промови Хмельницького: «Вже ми не можемо без государя обійтися».

• Порівняння: союз із Москвою був схожий на сучасні міжнародні договори про військову допомогу, але мав обмеження для самостійності України.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які положення історик називає міфом? Як він пояснює ці положення? Як історичний міф відобразився в картині Михайла Хмелька?

Історик Юрій Мицик про Переяславську раду

Міф про Переяславську раду... всіляко пропагувався в історичних працях, у художній літературі, мистецтві. Вкажемо на головні риси цього міфу:

1. Українці і росіяни ніколи між собою не ворогували. 2. Українці і до, і з самого початку повстання до Переяславської ради безперервно просили взяти їх «під царську руку». 3. Переяславська рада була генеральною ...всенародною і одностайною, а її рішення здобули всенародне схвалення.

Розглянемо ці положення...

1. За всю історію українсько-російських відносин нараховується близько двох десятків воєн... 2. У різні часи у XV — на початку XVII ст. до Москви їздили окремі представники козацтва, православного духівництва в пошуках матеріальної та моральної підтримки, були налагоджені певні контакти, але з цього не можуть випливати ті висновки, які їм приписують творці міфу... Перше звернення до Москви було скероване... влітку 1648 р., і тільки з кінця 1648 — початку 1649 рр. було налагоджено дипломатичні відносини між Чигирином та Москвою... 3. Переяславська рада не могла бути всенародною ...на ній були присутніми не більш як 300 осіб...

Михайло Хмелько. Навіки разом, 1951 р. (назва і сюжет твору, написаного в радянські часи, мали прославляти союз України з Росією)

Українсько-московсько-польська війна (1654–1656) Передумови

• Після Переяславської ради (січень 1654 р.) Україна уклала союз із Московським царством.

• Мета союзу: отримати військову підтримку проти Польщі, яка прагнула повернути контроль над українськими землями.

• Польща залишалася головним ворогом, а союз із Кримом був ненадійним.

Хронологія та основні події

1654 р.

• Початок війни між Московією та Польщею.

• Українські та московські війська вирушили у спільні походи проти Польщі.

• Приклад: козацькі полки під проводом Івана Золотаренка діяли на території Білорусі, здобуваючи міста.

1655 р.

• Війна набирає обертів.

• Приклад: битва під Охматовом (січень 1655 р.) — козацько-московське військо протистояло польсько-татарським силам. Битва була запеклою, але вирішальної перемоги не здобув жоден бік.

• Приклад: похід на Львів (вересень 1655 р.) — війська Хмельницького разом із московськими увійшли до Галичини, обложили Львів.

• Пояснення: це показало силу союзу, але й викликало занепокоєння серед місцевого населення через жорстокість московських військ.

1656 р.

• Московія уклала Віленське перемир’я з Польщею без згоди України.

• Приклад: цар Олексій Михайлович домовився з поляками про спільну боротьбу проти Швеції.

• Пояснення: це стало ударом по Україні, адже союз із Москвою виявився ненадійним — Москва діяла у власних інтересах.

• Богдан Хмельницький почав шукати нових союзників — уклав угоди з Трансільванією та Швецією.

Наслідки війни

• Для України:

  • Отримала військову підтримку від Москви, але втратила частину самостійності.

  • Побачила ненадійність московського союзу (Віленське перемир’я).

  • Почала шукати нових союзників (Трансільванія, Швеція).

• Для Московії:

  • Зміцнила позиції у війні з Польщею.

  • Вперше стала активним учасником європейської політики.

• Для Польщі:

  • Війна виснажила державу, але перемир’я з Москвою дало перепочинок.

Приклади

• Історичний факт: у поході на Львів 1655 р. козацькі війська разом із московськими обложили місто, але не здобули його.

• Цитата з літопису Самовидця: «Війська великі зійшлися під Охматовом, і битва була люта».

• Порівняння: союз із Москвою був схожий на сучасні військові альянси, але без гарантій рівноправності.

Відповісти на питання

1.Чому Богдан Хмельницький уклав союз із Московією?

2.Чому Віленське перемир’я стало проблемою для України?

Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством у середині XVII століття

Коли говоримо про союз із ханством, важливо пам’ятати: це був прагматичний, але нестійкий баланс. Україна потребувала мобільної кінноти та геополітичної «парасольки» Османської імперії; кримські хани — впливу й здобичі. Результат — спільні перемоги, болючі зради і постійна дипломатія, що тримала все це разом.

Історичні передумови та мотивації сторін

• Українська мета: послабити Польщу й компенсувати дефіцит легкої кінноти через союз із ханом; одночасно не втратити самостійність, балансуючи між Кримом, Москвою й Портою. Україна розглядалася як активний суб’єкт регіональної політики, а не лише об’єкт нападів степових сил.

• Кримська логіка: ханство жило між двома полюсами — Османською імперією (сюзерен) і власними інтересами в степах. Договірність із Військом Запорозьким давала здобич, вплив на Поділля і Волинь та важелі тиску на Річ Посполиту, але зберігалася свобода маневру (сепаратні домовленості з ворогом).

• Османський фактор: Порта прагнула контролю над Кримом і Молдавією, тому будь-які союзи хана мали зважати на османську політику; Україна уникала прямої залежності від султана й тримала контакти обережно

Дипломатія між боями: посольства, угоди, «запобіжники»

• Посольські місії і протоколи: від імені гетьмана регулярно направлялися посли до Бахчисарая; домовленості включали взаємну допомогу, обмін полоненими, гарантії проходів війська і торговельні статті. Українська канцелярія виробляла чіткі «пункти» переговорів із ханом — ця традиція згодом формалізувалась у документах на кшталт інструкцій для домовленостей із Кримом у XVIII ст., що демонструє тяглість практики договірних «пунктів» із ханством.

• Страхування ризиків: прагнули закріпити союз не лише словом, а й взаємними зобов’язаннями (заручники, присяги, подарунки). Проте реальність степової політики й османського сюзеренітету робила «жорсткі» гарантії крихкими.

• Економічний вимір: торгівля й ясир були частиною контексту; українська сторона наполягала на захисті від набігів і впорядкуванні степових переходів, що впливало на повсякденну безпеку прикордоння.

Висновки

• Союз із ханством дав тактичні переваги: мобільна кіннота і психологічний ефект степових рейдів, що підривали комунікації ворога.

• Стратегічна ненадійність була системною: кримський хан як васал султана грав багатосхемну гру, уникаючи підняття будь-якої сторони до домінування; тому Україна мусила диверсифікувати союзників (поворот до Москви після 1653 р.).

• Дипломатична школа Війська Запорозького: постійні місії, договірні «пункти», прагнення до правових рамок і протоколу — це частина державницької культури, яка тягнеться й у пізніші інструкції для переговорів із ханством

Відповісти на питання "так" чи "ні", відповідь аргументуйте.

Чи міг Богдан Хмельницький уникнути зради кримського хана?»

Відносини Війська Запорозького з Османською імперією

Передумови

• Османська імперія у XVII ст. була однією з найсильніших держав світу, контролювала Балкани, Близький Схід і Північне Причорномор’я.

• Кримське ханство було васалом султана, тому будь-які дії хана мали враховувати інтереси Порти.

• Україна після початку Національно-визвольної війни (1648) опинилася між кількома великими силами: Польщею, Московією, Кримом і Османською імперією.

Основні напрями відносин

1. Дипломатичні контакти

• Богдан Хмельницький підтримував листування з султаном, прагнучи заручитися його підтримкою.

• Приклад: у листах Хмельницький називав султана «государем» і пропонував союз проти Польщі.

• Османська імперія розглядала Україну як потенційного союзника, але остерігалася надмірного посилення козацької держави.

2.Взаємодія через Кримське ханство

• Оскільки ханство було васалом султана, будь-які союзи України з ханом фактично зачіпали інтереси Османської імперії.

• Приклад: під час Зборівської кампанії (1649) татари допомогли козакам, але їхня поведінка визначалася не лише інтересами хана, а й політикою Порти.

• Османська імперія прагнула зберегти баланс сил у регіоні, щоб жодна держава (ні Польща, ні Україна, ні Москва) не стала надто сильною.

3.Османська імперія як потенційний союзник

• Після зрадливих дій кримського хана (Берестечко 1651, Жванець 1653) Хмельницький розглядав можливість союзу безпосередньо з султаном.

• Приклад: у листах він пропонував султану військову співпрацю, але Османська імперія не поспішала укладати формальний союз.

• Причина: Порта прагнула зберегти контроль над Кримом і Молдавією, але не хотіла допустити надмірного посилення України.

4. Баланс між Москвою та урядом Османської імперії

• Після Переяславської ради (1654) Україна уклала союз із Московією.

• Османська імперія сприйняла це як загрозу своїм інтересам у Причорномор’ї.

• Приклад: султан почав активніше підтримувати Кримське ханство, щоб стримати Україну та Москву.

Чому Османська імперія не поспішала укладати прямий союз із Україною?

Союз із Трансільванією та Швецією (1656)

Передумови

• Після Переяславської ради (1654) Україна воювала разом із Московією проти Польщі.

• У 1656 р. Московія уклала Віленське перемир’я з Польщею без згоди України.

• Це стало ударом по Богдану Хмельницькому: він зрозумів, що Москва діє у власних інтересах і може зрадити Україну.

• Тому гетьман почав шукати нових союзників у Європі.

Хід подій

1. Переговори з Трансільванією

• Князь Трансільванії Дьєрдь II Ракоці прагнув послабити Польщу й розширити свої володіння.

• Хмельницький уклав із ним союз, домовившись про спільний похід проти Польщі.

• Приклад: у 1657 р. війська Ракоці разом із козаками вирушили в Польщу, здобули кілька міст, але через тиск Османської імперії та внутрішні проблеми союз розпався.

2. Союз зі Швецією

• Швеція в цей час вела Північну війну проти Польщі й прагнула залучити Україну до антипольської коаліції.

• Хмельницький уклав угоду зі шведським королем Карлом X Густавом.

• Приклад: шведські війська діяли в Польщі, а козаки планували спільні операції.

• Проте через зміну політичної ситуації (Москва і Польща домовилися проти Швеції) союз не приніс очікуваних результатів.

3. Антипольська коаліція

• У 1656 р. утворилася широка коаліція проти Польщі: Україна, Трансільванія, Швеція, Бранденбург.

• Приклад: спільні дії союзників призвели до тимчасового ослаблення Польщі, але через відсутність узгодженості перемоги не були закріплені.

• Для України це був шанс вийти на міжнародну арену як рівноправний учасник європейської політики.

Наслідки

• Для України:

  • Показала себе як активний дипломатичний гравець у Європі.

  • Зрозуміла ненадійність московського союзу.

  • Не змогла закріпити успіх через слабкість союзників і тиск Османської імперії.

• Для Польщі:

  • Війна з багатьма противниками виснажила державу.

• Для Європи:

  • Україна вперше стала частиною великої міжнародної коаліції.

Приклади

• Історичний факт: у 1657 р. війська Ракоці та козаків увійшли до Польщі, але через відступ союзників похід провалився.

• Цитата з літопису Самовидця: «Ракоцій з козаками в Польщу вступив, але скоро назад повернувся».

• Порівняння: союз із Трансільванією та Швецією був схожий на сучасні міжнародні коаліції, але без чіткої координації.

ДОСЛІДІТЬ

На яку сусідню державу натякав гетьман, дорікаючи її прагненням «сісти на шию» Україні? Як характеризує гетьман зв’язки України зі Швецією, Трансильванією, Молдовою?

З листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла X Густава (листопад 1656 р.)

Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Сповіщаємо, що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри і вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию... Бажаємо, щоб ваша величність знала, що ми з’єднані з вашою величністю зв’язком, яким ми зобов’язані воєводам Молдови і князеві Трансильванії. Нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання особливих послів.

Рефлексія

Коротко (одним реченням) відповісти на питання.

Як участь у союзі з Трансільванією та Швецією показала Україну на міжнародній арені?

Домашнє завдання

• Прочитати параграф 18 в піручнику.

• Скласти схему «Зовнішня політика України 1654–1657 рр.».