1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Д. Павличко); Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра);
2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні вогні, переможні, урочі,прорізали темряву ночі (Леся Українка);

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять цісля нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А. Шиян); / даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Л. Первомайський).

3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);
4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян);
5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (М. Карплюк);
6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький);
7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (О. Гончар).

Не відокремлюються:

1) означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Стоїть ліс темний і сумний (М. Рильський);
2) означення, що стосуються неособових займенників: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам лтника;
3) означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях (А. Малишко).

Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть означення як члени речення.

1. Вона прийшла заквітчана і мила і руки лагідно до мене простягла (В. Симоненко). 2. На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить до води (Л. Костенко). 3. Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко). 4. Тут ніжна осінь мрійна та м’яка на кольори багата розмаїта (О. Ющенко). 5. Веде нас мрія ніжна й строга і підросли малі сини (А Малишко). 6. Широкою вкритою туманом долиною верталися додому (У. Самчук). 7. Зморений страхом безсонням і холодом Олег заснув (Ю. Мушкетик). 8. Ті слова сміливі й пекучі здіймали в голові рої думок (А. Шиян).