Шановні учні!
Відмінювання числівників є однією з найскладніших тем шкільного курсу. Як ви вже зрозуміли з попереднього уроку, без числівників неможливо обійтися в повсякденному житті. Важливо не лише правильно вимовляти й вживати числівники в усному мовленні при вирішенні побутових проблем, а й дотримуватися правил відмінювання та правопису числівників в писемному мовленні, зокрема при оформленні ділових паперів.



ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники змінюються за сьома зразками (типами).
Відповідають на такі питання:
1) | називний | — скільки? |
2) | родовий | — скількох? |
3) | давальний | — скільком? |
4) | знахідний | — скільки? скількох? |
5) | орудний | — скількома? |
6) | місцевий | — (на) скількох? |

Типи відмінювання | Числівники |
|---|
I тип | числівник один, одне, одна, одні (1);відмінюються як прикметники твердої групи |
II тип | власне кількісні: два, три, чотири (2, 3, 4), обидва, кілька, багато; |
збірні: двоє, троє, четверо, п’ятеро, … десятеро... (2 – 20 і 30); |
займенники скільки і стільки; |
III тип | власне кількісні від п’яти (5) до вісімдесяти (80) (крім сорока (40)), кільканадцять, кількадесят (числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники II типу); |
IV тип | числівники сорок, дев’яносто, сто (40, 90, 100); |
V тип | числівники від двохсот (200) до дев’ятисот (900), а також кількасот; |
VI тип | числівники тисяча, мільйон, мільярд; |
VII тип | дробові числівники: одна сьома, вісім десятих. |

Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.
Н. | один, одне | одна | одні |
Р. | одного | однієї, одної | одних |
Д. | одному | одній | одним |
Зн. | один, одного | одну | одні, одних |
Ор. | одним | однією, одною | одними |
М. (на) | одному, однім | одній | одних |
2. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
Н. | два, дві/двоє | три/троє | обидва, обидві | п’ятеро |
Р. | двох | трьох | обох | п’ятьох |
Д. | двом | трьом | обом | п’ятьом |
Зн. | Як у називному або родовому відмінку |
Ор. | двома | трьома | обома | п'ятьма/п’ятьома |
М. (на) | двох | трьох | обох | п’ятьох |
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багатьома).
3. За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
Н. | шість | сім | вісім | п’ятдесят |
Р. | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
Д. | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
Зн. | Як у називному відмінку |
Ор. | шістьма | сьома | вісьма | п’ятдесятьма |
М. (на) | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.
Допускають, що числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники (тип II). Але ж не кажемо, наприклад, “п’ятьох десятих”, а тільки п’яти десятих; так само не кажемо “сімохсот” чи “сімомстам”, а тільки семисот, семистам. Тому сплутувати відмінювання числівників цих двох типів (власне кількісних і збірних) не слід.
4. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках.
5. За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
Н. | три міста | триста | п’ять міст | п’ятсот |
Р. | трьох міст | трьохсот | п’яти міст | п’ятисот |
Д. | трьом містам | трьомстам | п’яти містам | п’ятистам |
Зн. | Як у називному відмінку |
Ор. | трьома містами | трьомастами | п’ятьма містами | п’ятьмастами |
М. (у) | двох містах | двохстах | п’яти містах | п’ятистах |
6. Числівники VІ типу тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи .
Н. | тисяча | тисячі | мільйон | мільйони |
Р. | тисячі | тисяч | мільйона | мільйонів |
Д. | тисячі | тисячам | мільйону | мільйонам |
Зн. | тисячу | тисячі | мільйон | мільйони |
Ор. | тисячею | тисячами | мільйоном | мільйонами |
М. (у) | тисячі | тисячах | мільйоні | мільйонах |
7. У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника).
Н. | одна сьома | три сьомі | вісім десятих |
Р. | однієї сьомої | трьох сьомих | восьми десятих |
Д. | одній сьомій | трьом сьомим | восьми десятим |
Зн. | одну сьому | Як у називному відмінку |
Ор. | однією сьомою | трьома сьомими | вісьма десятими |
М. (на) | одній сьомій | трьох сьомих | восьми десятих |
Від- мінки | II тип відмінювання (два) | III тип відмінювання (п’ять) | IV тип відмінювання (сорок) | V тип відмінювання (двісті) |
|---|
Н. | -а/ -і, -и, -еро | | , -о | -сті, -ста, -сот |
Р. | -ох | -и | -а | -сот |
Д. | -ом | -и | -а | -стам |
Зн. | Як у називному або родовому відмінку | Як у називному відмінку |
Ор. | -ома (-ма) | -ма | -а | -стами |
М. | -ох | -и | -а | -стах |
Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, двадцятий, сотий, тисячний, мільйонний; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи .
У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість — двохсот тридцяти шести.
У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий — двісті тридцять шостого.
ПАРАЛЕЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ЧИСЛА
п’ять-двадцять (+тридцять) – мають паралельні форми
Н сім
Р семи / сімох
Д семи / сімом
З сім / сімох (неістота-істота)
О сьома / сімома
М на семи / на сімох
п’ятдесят-вісімдесят – відмінюється ЛИШЕ ДРУГА ЧАСТИНА; також мають паралельні форми
Н сімдесят
Р сімдесяти / сімдесятьох
Д сімдесяти / сімдесятьом
З сімдесят / сімдесятьох (неістота-істота)
О сімдесятьма / сімдесятьома
М на сімдесяти / на сімдесятьох
Тобто тут помилкою будуть вважатися форми типу ШЕСТИдесяти (шістдесяти).
двісті-дев’ятсот – відмінюються ОБИДВІ частини; немає паралельних закінчень
Н двісті
Р двохсот —-— зверніть увагу, у Р.в. завжди буде СОТ
Д двомстам
З двісті
О двомастами
М на двохстах —---— пам'ятайте, що в М.в. має бути Х
ВАЖЛИВО: 500-900 у першій частині в Р, Д, М відмінках матимуть -И (Р.в. п'ятИсот, Д.в. шестИстам, М.в. семИстах).
О.в. варто запам'ятати паралельні форми:
п'ятьмастами / п'ятьомастами, шістьмастами/ шістьомастами, сьомастами/сімомастами; вісьмастами/вісьмомастами, дев'ятьмастами / дев'ятьомастами.
УЗГОДЖЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ
1. ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ + Н.в. мн.
два лимонИ, снігурІ – ч.р.
три книгИ , полуницІ– ж.р.
чотири вогнищА – с.р.
Тобто тут закінчення -А (Я) можливе лише для середнього роду. Для жіночого/чоловічого - тільки -И (іноді -І).
2. ДРОБОВІ + Р.в. одн.
одна шоста тортА
три десятих квіткИ , будівлІ
дві третіх яблукА , полЯ
Якщо ж у нас числівники типу два з половиною, десять з третиною, то тут орієнтуємось на ціле число (два з четвертиною баклажанИ , три з половиною склянкИ ).
3. ПІВТОРА + ч.р. Р.в. одн. півторА доларА, півтора гектарА
ПІВТОРИ + ж.р. Р.в. півторИ годинИ , добИ
ПІВТОРАСТА (150) + Р.в. мн. півтораста працівників
4. П’ЯТЬ і всі наступні мають два варіанти сполучення з іменниками:
Н.в. / З.в. числівника + Р.в. мн. іменника
є п'ять спроб, шість людей , сім днів, вісім тижнів
Усі інші відмінки – узгодження (шести людям – обидва слова в Д.в.).
5. У СКЛАДЕНИХ числівниках дивимось на останнє слово, за яким і визначаємо, як узгоджувати: сто вісімдесят ТРИ книги , сорок три добИ, сто сімдесят чотири гектарИ, двадцять два столИ
6. З іменниками, що мають лише форму множини, використовуємо ЗБІРНІ числівники: двоє ножиць, троє штанів, четверо окулярів.

НЕ можна зі ЗБІРНИМИ числівниками вживати іменники жіночого роду. Лише чоловічого та середнього.

троє сестер три сестрИ
четверо наречених чотири нареченІ
двоє подруг дві подругИ