Просте речення, граматичний центр якого представлений двома головними членами (підметом і присудком), називають двоскладним. (Проте у деяких реченнях є лише один головний член (такі речення називаються односкладними)).

Речення

поширені
(речення, у яких є хоча б один
другорядний член речення)

Нехай тендітні пальці етики торкнуть
вам серце і уста (Л.Костенко).

непоширені
(речення, у яких є лише
граматична основа)

Я сам. Вікно. Сніги (П.Тичина).

Запам’ятай!
Непоширеними є речення, у яких:
1. Підмет або присудок виражені фразеологізмом: Він накивав п’ятами.
2. Підмет або присудок складені: Двоє хлопців пішло. Він був веселий.
3. Присудок виражений складеною формою майбутнього часу або наказового способу:
Нехай дід піде.

Порядок слів у реченні

прямий
(порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета)

непрямий (інверсія)
(порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них)

Запам’ятай!
1. Інверсія – присудок передує підмету або означення стоїть після підмета (додатка):
До мене приїхала тітка Марія. На галявині ромашки білі росли.
2. Виділення в реченні одного зі слів за допомогою посилення голосу називається логічним
наголосом. Від місця логічного наголосу залежить зміст речення.

Двоскладне речення — речення в якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. Наприклад, речення

Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко).

Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (П. Тичина)

складаються кожне з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).

У двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або ситуації. Наприклад, у реченні Ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють (Нар. творчість) у другій частині немає підмета, але він домислюється з контексту: пізні пташки сльози ллють. Поза контекстом такі речення незрозумілі. Отже, ці два речення двоскладні неповні.

Іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчувається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевидний, тобто випливає зі змісту самого речення: А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний).

Підмет — головний член речення, що означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання хто? що?

За структурою підмети поділяються на прості й складені.

Простий підмет може бути виражений

1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець розганяє білі хмарки (С. Божок);
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко ( І. Пільчук);
прикметником у значенні іменника: Там лишилися їі рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів (Ю. Яновський);
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило (В. Козаченко).

2. Неозначеною формою дієслова:

Жити — це значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо).

3. Вигуком, звуконаслідуванням:

Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:

1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:

Ми з Тетяною пішли на прогулянку.

Зверни увагу!

Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.

2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:

П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.

Дехто з учнів залишився на чергуванні.

3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.

Багато прекрасних картин створила Катерина Білокур.

Присудком називається головний, граматично підпорядкований підметові член речення, що означає дію, стан, якість, властивість предмета, означуваного підметом.

Присудки бувають:

простий - виражений одним дієсловом
Н.: Оля приїхала до мами.
складений іменний - дієслівні зв`язки + іменна частина..
Н.: Оля стала ученицею 8 класу.
складений дієслівний - особове дієслово + неозначена флрма дієслова.
Н.: Оля намагалася повторити навчальний матеріал.