Утворення Української Народної Республіки.

Виконати онлайн вправу. Результат прикріпити у форму нижче.

Опрацювати параграфи 7-8, переглянути наступні відеоуроки та виконати наступні завдання.

Вплив жовтневих подій в Петрограді на становище в Україні.

25 жовтня 1917 року більшовики скинули Тимчасовий уряд. другий Всеросійський зїзд рад робітничих і солдатських депутатів утворив новий російський уряд - Раду народних комісарів на чолі з В. Леніним.

Мала Рада зібралася на закрите засідання, щоб утворити надзвичайний орган виконавчої влади.

1. Створено революційний Комітет з охорони революції в Україні.

2. Комітет мав розпоряджатися всіма силами революційної демократії.

3. Комітет був відповідальний перед ЦР.

4. Комітет мав подбати про організацію відсічі контрреволюційним силам.

   В Києві утворилося три табори:

   Табір прибічників поваленого ТУ ( опора - штаб Київського військового округу).

   Більшовики (опора - ради робочих і солдатських депутатів)

   ЦР (отстоювала право на владу).

   29- 31 жовтня 1917 року більшовицьке повстання в Києві, переважно на Печерську , в районі заводу "Арсенал". Спочатку ЦР рада зайняла нейтральну позицію щодо повстання, а згодом підтримала його і змусила прихильників ТУ залишити місто.

   7 листопада 1917 року на засіданні Малої Ради було прийнято ІІІ Універсал

   

   Проголошено УНР як складову автономну частину Російської республіки.

   Скасовувалося право власності на землю поміщицьких та нетрудових господарств.

   Земля - власність трудового народу.

   Проголошувався 8 - годинний робочий день, державний контроль за виробництвом.

   Початок переговорів між воюючими державами.

   Проголошувалися демократичні свободи.

   Скасовувалася смертна кара, амністія політв'язням.

   Призначено вибори до українських Установчих зборів на грудень 1917 року.

   УНР поширювалася на 9 губерній (без Криму).

Якою була внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР

Програма проголошених Третім Універсалом перетворень охоплювала доволі широке коло нагальних питань. Найбільше дискусій спричиняло земельне законодавство. Падіння Тимчасового уряду актуалізувало питання державних кордонів. Третій Універсал, зокрема, проголосив: «До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів». Кубань виявилася поза увагою Центральної Ради невипадково. 6 листопада (24 жовтня) Крайова рада Кубанської області оголосила себе вищим органом влади, створила Законодавчу раду, обрала військового отамана і уряд. Поважаючи волю кубанських козаків, Центральна Рада не висунула претензій на цю частину української етнічної території. У кримському питанні лідери Центральної Ради виходили з міркувань про майбутній федеративний устрій нової демократичної Росії, до складу якої мали б увійти як Україна, так і Крим. Півострів не був українською етнічною територією. Тільки під час звільнення України від більшовиків навесні 1918 р. уряд УНР усвідомив важливість володіння півостровом і Чорноморським флотом. 9 грудня (26 листопада) 1917 р. у Бахчисараї відкрився Курултай (з’їзд) кримськотатарського народу. На депутатські посади на демократичних засадах було обрано 76 осіб, серед них 4 жінки. Курултай розглянув питання про державний устрій Криму; взаємовідносини кримських татар із представниками інших національностей півострова; про форму і структуру кримськотатарського національного уряду. Учасники Курултаю сформували національний парламент – Меджліс – та уряд – Директорію у складі 5 осіб, проголосили утво рення Кримської Народної Республіки та ухвалили Конституцію. У такому статусі – з національним кримсько татар ським урядом та Радою народних представників, що діяла па ралельно, Крим проіснував до кінця січня 1918 р., аж поки на його територію не вдерлися більшовики. На початку листопада 1917 р. УЦР зголосилася на пропозицію Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни про формування Галицько-Буковинського куреня січових стрільців із військовополонених галичан. У січні 1918 р. він налічував майже 600 вояків, отримав нову назву – Курінь січових стрільців. Командир – полковник Євген Коновалець, начальник штабу – підполковник Андрій Мельник.

Підберіть до тексту по три іменники, прикметники та дієслова.

(4 бали)