Давайте поміркуємо ще про такі локації:
• водойма, водні джерела, берег річки;
• ліс, лісосмуга, парк;
• узбіччя дороги;
• поле.
На перший погляд це доволі спокійні місця, і напевно ми раніше часто гуляли там.
Яка небезпека може там ховатися? Де і як саме вона може ховатися?
Чому наші 4 правила стають такими важливими тут?
• місця, де проходили бойові дії;
• військово-стратегічні локації, такі-як аеропорт;
• поле і лісосмуга;
• залишені локації, наприклад, військові позиції, траншеї;
• зруйновані будинки;
• знищені транспортні засоби (і не тільки танки, але й звичайні автомобілі);
• стратегічна інфраструктура, як-от газопровід, мости та ділянки навколо них, узбіччя доріг, контрольно-пропускні пункти є місцями з підвищеною небезпекою, тому їх слід уникати й, де би ми не були, бути уважними.





Найбезпечніший шлях це - асфальтована дорога. Але слід пам’ятати, що на узбіччі також може ховатись міна, тому з’їжджати чи заходити туди не можна.

Зазвичай, території, де розташовані міни чи вибухонебезпечні предмети, позначають спеціальними знаками трикутної або квадратної форми «НЕБЕЗПЕЧНО МІНИ!» або «УВАГА МІНИ!».
Зображення розміщуються на червоному фоні.

Окрім офіційних знаків, люди можуть робити ще й саморобні знаки, щоб попередити інших про небезпеку:
• ставити поруч із замінованою ділянкою напис «Міни» чи «Стоп»;
• кріпити біло-червону стрічку;
• ставити перехрещені палиці або палиці зі стрічками.


Якщо ви побачите будь-які з цих знаків, значить, місцевість замінована та наближатися до неї заборонено.
Побачили такий знак, ані кроку вперед, повертайтеся назад тією самою дорогою, якою прийшли. Але, якщо застережного знака немає, це ще не означає, що місцевість безпечна. Можливо, її ще не встигли обстежити, тому ваша уважність на потенційно небезпечних ділянках дуже й дуже важлива.