Урок 45- 46.. Композиційний задум. Ескізне опрацювання курсової роботи
Література:
1. Антонович Є.А. Декоративно – прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1993. – 272 с.
2. 2. Приймак Й. Декорування виробів із дерева- Косів: Писаний камінь. 2001. – 120 с. з іл..
3. Тимків Б. М., Кавас К.М. “Виготовлення художніх виробів із дерева”, 1995.
4. Новицька О. Р. Основи композиції: Навчально-методичні рекомендації до практичних занять.– Івано-Франківськ,2007. – 92с.
5. Новицька О. Р. Основи кольорознавства: Навчально-методичні рекомендації до практичних занять з курсу: Івано-Франківськ 2007.
6. Новицька О. Р. Основи кольорознавства: Навчально-методичні рекомендації до теоретичних занять з курсу: Івано-Франківськ 2007.
7. Яремків М. Композиція: творчі основи зображення . навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 112 с.
Повторимо:
Що таке композиція?
Композиція – це організація, розташування та зв'язок різних графічних елементів, мистецтво їх розміщення., . найважливіша складова художньої форми.
Композиція — це поєднання окремих елементів у цілісний твір, що втілює певну ідею, задум.
Наприклад: ми маємо багато квітів, а з нього створюємо букет. Це буде квіткова композиція. Щоб ціле дійсно стало композицією, букетом, йому потрібно ще дещо — ідея, задум.
Отже, ми з’ясували, що будь-яка композиція (твір) втілює певну ідею. Але як саме? Для цього в кожному типі композицій є власні засоби.
План
1. Композиційні задуми
2. Композиційні начала
3. Ескізи
1. На попередньому уроці ми говорили, що у природі найбільш характерними композиційними закономірностями, що часто зустрічаються є цілісність, симетрія і ритм. Цілісність виявляється в гармонійності, закінченості будови або конструкції предмета, симетрія — в рівновазі, схожості лівої і правої частин об'єкта, ритм — в повторюваності одного або декількох елементів через певні інтервали. Для симетрії характерний відносний спокій, врівноваженість частин, ритму властивий рух.
2. Композиційні начала (цілісність, симетрія, ритм), що властиві світу природи, в мистецтві присутні в особливому, специфічному вигляді. Людина, створюючи різні предмети і образи предметів, явищ, спирається на форми, створені природою, вчиться у природи і в якійсь мірі наслідує її. При цьому вона вивчає природу, пізнає сутність предметів і явищ, їх закономірності. Природа несе в собі нескінченну різноманітність предметів і явищ. Але почуття людини у взаємодії з логічним мисленням дають, можливість їй настільки пізнати природу і її закономірності, що дозволяють створювати нове і в науці, і в техніці, і в мистецтві. Тому, наслідуючи природу, вона не тільки дотримується принципів будови органічної і неорганічної природи, але творчо переосмислює їх, відбирає найбільш суттєве для даного предмета або явища. Композиція, створена на основі такого відбору, впливає на почуття людей, надихає їх певними ідеями і уявленнями.
Отже, можна сказати, що композиція—це є весь творчий процес художника на шляху до створення закінченого образу. Не існує чітких правил, як можуть навчити, як це робити. Але розвивати своє композиційне мислення можна і треба. Ви це робите, коли спостерігаєте предмети, природу, людей, коли милуєтеся кольором, коли відкриваєте красу там, де раніше її не помічали, коли згадуєте побачене, коли зберігаєте якісь важливі для вас враження. Інакше не виникало б і бажання малювати. "Шукайте матеріали для своєї творчості всюди, у всьому, що вас оточує", - писав Леонардо да Вінчі, і радив навіть вдивлятися у плями плісняви на стіні сусіднього будинку, в чудернацькі обриси хмар. Треба вчитися брати з живої природи те, що допоможе в створенні композиції, треба привчити своє око вихоплювати з навколишніх вражень те, що може лягти в основу ідеї твору.
Отже, - що являється творчим процесом у художників?
Композиція—це є весь творчий процес художника на шляху до створення закінченого образу.
На домашнє завдання: розглянути красу природи, знайти ілюстрації виробів з дерева і розглянути. Створити свою, за своїм власним задумом декоративну композицію