Урок:

УРОК 4 ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

21.09.2022
0 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

УРОК 4

ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Завойовницькі походи вікінгів, подорожі Марко Поло

  • Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від сучасних?

  • Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й філософами, математиками, астрономами?

  • Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?

  • Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі, приховували свої відкриття?

(робота з підручником та атласом)

Вікінги (від стар. сканд. — vikinger, також нормани або варяги) — скандинавомовні племена, що в середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та

Балтійського моря, здійснювали напіврозбійницькі, напівторговельні експедиції.

Вікінги:

  • відкрили та заселили Ісландію;

  • досягли берегів Ґренландії та Північної Америки, заснували там поселення;

  • доходили до Волґи і спускалися до Каспійського моря, де торгували з арабськими купцями;

  • по Дніпру проходили в Чорне море і добиралися до Константинополя у Візантію («Великий шлях з варяг у греки»);

  • склали опис Білого моря та Скандинавського півострова;

  • склали оповідання про міста та князів Київської Русі.

Марко Поло:

  • першим з європейців дістався Східної Азії;

  • років провів на службі в Китаї;

  • написав книгу «Про різноманітність світу» («Книга Марко Поло»), у який докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію.

Висновок 1. У ранньому Середньовіччі носіями географічних знань та відкривачами нових земель були купці та завойовники.

Пошуки морського шляху до Індії портуґальцями.

Початок епохи Великих географічних відкриттів

У другій половині ХV ст. у Західній Європі після застою і занепаду починають поступово відроджуватися наука, культура, освіта.

Наступає новий етап у розвитку географічної науки. Цьому сприяли такі передумови:

  • розвиток ремесел і торгівлі в Європі;

  • розповіді мандрівників про незчисленні багатства країн Сходу і перш за все Індії;

  • відомі на той час сухопутні дороги на схід захопили турки. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем;

  • для морських експедицій стали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань вітрильні судна — каравели;

  • вдосконалили компас і морські карти. Море стало своєрідним мостом у пізнанні нових земель.

Висновок 2. У ХV ст. у Європі склалися умови, які сприяли розвиткові географічної науки.

Значний внесок в організацію перших подорожей зробив портуґальський принц Генріх Мореплавець. У 1418 р. Генріх заснував Географічний дослідницький інститут, де навчали географії. Ця установа мала школу мореплавства, астрономічну обсерваторію, сховище карт і рукописів. З усього Середземномор’я Генріх запросив туди різних учених — географів, картографів, математиків, перекладачів, які читали написані різними мовами рукописи. Учені вдосконалювали мореплавство і навчали цьому портуґальських капітанів.

1487-го року портуґальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня, відкривши мис Доброї Надії. Звістка про відкриття Діаша вразила вчених і мореплавців. Адже відповідно до карт Птолемея Африка простягалася далеко на південь, а Індійський океан являв собою замкнену водойму. Тепер виходило, що до Індії можна дістатися океаном, пливучи вздовж східного узбережжя Африки.

1492-го року німецький учений Мартін Бегайм створив глобус.

Це найдавніший глобус, який дійшов до нашого часу.

1497 року експедиція під керівництвом Васко да Ґами обігнула мис Доброї Надії, досягла Індії та повернулася з вантажем прянощів, багаторазово повернувши витрати.

Плаванням портуґальських мореплавців розпочато особливий період у розвитку географічних знань про Землю — епоху Великих географічних відкриттів.

Епоха Великих географічних відкриттів — 200-річний період із середини ХV по середину ХVІІ ст., коли було здійснено найбільшу кількість видатних географічних відкриттів в історії людства.

Географічні відкриття дали поштовх активному розвитку наук і вивченню Землі.

Відкриття Америки (перегляд мультимедійної презентації)

Іспанці у той час також намагалися знайти морський шлях до Індії. Христофор Колумб (1451–1506) прагнув дістатися Індії більш коротким шляхом: спираючись на знання про кулястість Землі, він вирішив досягти Індії, рухаючись на захід, через Атлантичний океан.

У перше плавання (1492–1493) експедиція Колумба вирушила на трьох каравелах «Санта-Марія», «Нінья» та «Пінта». 12 жовтня 1492 р. вона досягла Багамських островів неподалік від берегів Америки.

Відкриті землі Колумб вважав Індією, а місцевих жителів — індіанцями. Згодом мореплавець здійснив ще три експедиції, але так і не зрозумів, що відкрив нову частину світу.

Першим, хто здогадався, що відкриті землі не Індія, а новий материк, був італієць Амеріґо Веспуччі, який у своїх листах залишив яскраві описи про плавання у берегів нових земель.

Випереджальне завдання: розпочати підготовку до захисту міні-проектів за темами (час виступу — 5 хв):

  • «Підкорення Північного полюсу».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Позначити на контурній карти маршрути подорожей вікінгів,

Марко Поло, Бартоломеу Діаша, Васко да Ґами, Христофора Колумба.

Вміст уроку:
1

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

УРОК 4

ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Завойовницькі походи вікінгів, подорожі Марко Поло

  • Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від сучасних?

  • Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й філософами, математиками, астрономами?

  • Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?

  • Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі, приховували свої відкриття?

(робота з підручником та атласом)

Вікінги (від стар. сканд. — vikinger, також нормани або варяги) — скандинавомовні племена, що в середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та

Балтійського моря, здійснювали напіврозбійницькі, напівторговельні експедиції.

Вікінги:

  • відкрили та заселили Ісландію;

  • досягли берегів Ґренландії та Північної Америки, заснували там поселення;

  • доходили до Волґи і спускалися до Каспійського моря, де торгували з арабськими купцями;

  • по Дніпру проходили в Чорне море і добиралися до Константинополя у Візантію («Великий шлях з варяг у греки»);

  • склали опис Білого моря та Скандинавського півострова;

  • склали оповідання про міста та князів Київської Русі.

Марко Поло:

  • першим з європейців дістався Східної Азії;

  • років провів на службі в Китаї;

  • написав книгу «Про різноманітність світу» («Книга Марко Поло»), у який докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію.

Висновок 1. У ранньому Середньовіччі носіями географічних знань та відкривачами нових земель були купці та завойовники.

Пошуки морського шляху до Індії портуґальцями.

Початок епохи Великих географічних відкриттів

У другій половині ХV ст. у Західній Європі після застою і занепаду починають поступово відроджуватися наука, культура, освіта.

Наступає новий етап у розвитку географічної науки. Цьому сприяли такі передумови:

  • розвиток ремесел і торгівлі в Європі;

  • розповіді мандрівників про незчисленні багатства країн Сходу і перш за все Індії;

  • відомі на той час сухопутні дороги на схід захопили турки. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем;

  • для морських експедицій стали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань вітрильні судна — каравели;

  • вдосконалили компас і морські карти. Море стало своєрідним мостом у пізнанні нових земель.

Висновок 2. У ХV ст. у Європі склалися умови, які сприяли розвиткові географічної науки.

Значний внесок в організацію перших подорожей зробив портуґальський принц Генріх Мореплавець. У 1418 р. Генріх заснував Географічний дослідницький інститут, де навчали географії. Ця установа мала школу мореплавства, астрономічну обсерваторію, сховище карт і рукописів. З усього Середземномор’я Генріх запросив туди різних учених — географів, картографів, математиків, перекладачів, які читали написані різними мовами рукописи. Учені вдосконалювали мореплавство і навчали цьому портуґальських капітанів.

1487-го року портуґальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня, відкривши мис Доброї Надії. Звістка про відкриття Діаша вразила вчених і мореплавців. Адже відповідно до карт Птолемея Африка простягалася далеко на південь, а Індійський океан являв собою замкнену водойму. Тепер виходило, що до Індії можна дістатися океаном, пливучи вздовж східного узбережжя Африки.

1492-го року німецький учений Мартін Бегайм створив глобус.

Це найдавніший глобус, який дійшов до нашого часу.

1497 року експедиція під керівництвом Васко да Ґами обігнула мис Доброї Надії, досягла Індії та повернулася з вантажем прянощів, багаторазово повернувши витрати.

Плаванням портуґальських мореплавців розпочато особливий період у розвитку географічних знань про Землю — епоху Великих географічних відкриттів.

Епоха Великих географічних відкриттів — 200-річний період із середини ХV по середину ХVІІ ст., коли було здійснено найбільшу кількість видатних географічних відкриттів в історії людства.

Географічні відкриття дали поштовх активному розвитку наук і вивченню Землі.

Відкриття Америки (перегляд мультимедійної презентації)

Іспанці у той час також намагалися знайти морський шлях до Індії. Христофор Колумб (1451–1506) прагнув дістатися Індії більш коротким шляхом: спираючись на знання про кулястість Землі, він вирішив досягти Індії, рухаючись на захід, через Атлантичний океан.

У перше плавання (1492–1493) експедиція Колумба вирушила на трьох каравелах «Санта-Марія», «Нінья» та «Пінта». 12 жовтня 1492 р. вона досягла Багамських островів неподалік від берегів Америки.

Відкриті землі Колумб вважав Індією, а місцевих жителів — індіанцями. Згодом мореплавець здійснив ще три експедиції, але так і не зрозумів, що відкрив нову частину світу.

Першим, хто здогадався, що відкриті землі не Індія, а новий материк, був італієць Амеріґо Веспуччі, який у своїх листах залишив яскраві описи про плавання у берегів нових земель.

Випереджальне завдання: розпочати підготовку до захисту міні-проектів за темами (час виступу — 5 хв):

  • «Підкорення Північного полюсу».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Позначити на контурній карти маршрути подорожей вікінгів,

Марко Поло, Бартоломеу Діаша, Васко да Ґами, Христофора Колумба.

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався:

0

Так: 0

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 0

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 0

Так: 0

Рекомендуємо

Нові тенденції в мистецтві (урок 30)

Нові тенденції в мистецтві (урок 30)

172

Аватар профіля Бордунова Наталя Юріївна
музичне мистецтво
7 клас

25 грн

Урок 4 з Матеріалознавства

Урок 4 з Матеріалознавства

191

Аватар профіля Уніят Михайло Анатолійович
Професійна освіта
змішані

50 грн

Урок 4 з ТКМ

Урок 4 з ТКМ

184

Аватар профіля Уніят Михайло Анатолійович
Професійна освіта
змішані

50 грн

Урок 4 з Електротехніки

Урок 4 з Електротехніки

178

Аватар профіля Уніят Михайло Анатолійович
Професійна освіта
змішані

50 грн

Урок 4 з Матеріалознавство

Урок 4 з Матеріалознавство

169

Аватар профіля Уніят Михайло Анатолійович
Професійна освіта
змішані

50 грн

Урок 4 з Зварювання

Урок 4 з Зварювання

197

Аватар профіля Уніят Михайло Анатолійович
Професійна освіта
змішані

50 грн

Схожі уроки

географічний простір

географічний простір

638

Аватар профіля Пащенко Андрій Володимирович
Географія
11 клас

Біосфера та система Землі

Біосфера та система Землі

557

Аватар профіля Санатарчук Наталія Леонтіївна
Географія
11 клас

Австралія

Австралія

504

Аватар профіля Бондарь Ольга Олегівна
Географія
10 клас

Практична робота: Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії.

Практична робота: Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії.

1192

Аватар профіля Чернишева Антоніна Вікторівна
Географія
10 клас

Контрольна робота за 2 семестр

Контрольна робота за 2 семестр

35

Аватар профіля Талпа Людмила Миколаївна
Географія
9 клас

Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії та особливості їх участі у міжнародному поділі праці. Звя"зки України з країнами Азії. Практична робота №3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії.

Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії та особливості їх участі у міжнародному поділі праці. Звя"зки України з країнами Азії. Практична робота №3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії.

755

Аватар профіля Кондратюк Валентина Миколаївна
Географія
10 клас