Урок 3. Типи даних у С++. Ввід та вивід даних.

Тема: Типи даних у С++. Ввід та вивід даних.

Сьогодні ми розглянемо:

1. Типи даних.

2. Ввід та вивід даних

3. Змінні та константи.

4. Домашнє завдання.

Типи даних

Тип даних – поняття, що позначає тип інформації, яка буде використовуватися програмою, і максимальний розмір її у байтах.

Всі вони поділяються:

1) Числові.

а) Цілі числа.

б) Дробові числа (з десятковою комою).

2) Символьні.

3) Логічні.

Загальний синтаксис створення змінної:

Тип_змінної ім’я_змінної;

Наприклад:

int test;

Змінні створенні для того, щоб тимчасово зберігати у оперативній пам’яті певну інформацію. Усі змінні поділяються на локальні та глобальні змінні. Також вони можуть бути зміненими під час роботи програми.

Цілі числа

Щоб створити змінну для зберігання цілих чисел, потрібно вказати ключове слово int.

Важливо, що ім’я змінної не повинне мати пробілів у своїй назві. Але можна використовувати цифри (тільки не на початку імені name1), а також _ (знак нижнього підкреслення)(name_first). Крім цього важливо пам’ятати, що С++ важливе значення відіграють регістри. Name і name – це зовсім різні змінні.

Звичайний тип int займає у пам’яті 4 байти і його діапазон від  -2147783648 до 2147483647. Проте програміст має право дещо модифікувати їхні типи. Якщо вам не потрібний такий великий діапазон, ви можете використати модифікатор типів short вказавши його перед int (short int). Він займе всього 2 байти і його діапазон від -32768 до 32767. Проте це не обов’язок, лише ваше право. Є і інші типи цілих чисел, але наразі вам буде достатньо цих двох. Ще одна хороша властивість, якщо у змінну типу int вставити десяткове чило, то дробова частина буде відкинута (6,8 = 6).

Приклади цілочислених змінних:

int a;

int name1 = 52;

int Name;

int name;

int name_a;

Дробові числа

У мові С++ є 2 ідентифікатори дробових чисел: float та double. Найчастіше вживають double, у нього більша точність. Але float також працює і я не маю права не розглянути його. Float займає у пам’яті 4 байти, double – у двічі більший, але пам’ятайте про точність.

float value = 567.8976523;

double value2 = 880.24;

Символьний тип даних

Потрібно зразу ж сказати, що у С++ немає типу для зберігання цілих рядків, проте я б не сказав, що це мінус С++. Навпаки, через цю особливість програміст отримує більше можливостей при роботі з рядками. Проте є тип char призначений для зберігання символів. Займає він всього 1 байт. Але зауважте, що він зберігає символи, а діапазон у нього числовий. Це все через те, що кожен символ (за таблицею ASCII) має свій номер, ось і за цим номером ховається якийсь символ.

Декілька прикладів:

char a;

char a = ‘@’; // У одинарних лапках, певний символ

char a = 25; // згадайте про таблицю ASCII

Логічний  тип даних

Вам може видатися, що він взагалі не потрібний, але ви сильно помиляєтеся. bool займає 1 байт і його діапазон – true або false. Тут також можна використовувати числа. Усі числа крім 0, цей тип даних вважає за true (від’ємні також), 0 – false.

bool a = true;

bool b = -5 ; // true

bool c = 0; // false

У файлі зверніть увагу, що робить модифікатор типів unsigned (непідписаний).

І пам’ятайте про регістри (int – правильно, Int – помилка).

Ввід та вивід даних

Ми вже достатньо знайомі із виводом даних. Це відбувається за допомогою cout << ;

Пам’ятайте про різні особливості простору імен std. За допомогою cout виводиться не тільки текст, а і значення змінних.

Приклад:

int a = 5;

cout << "Значення змінної а = " << a << endl;

Результат такої програми:

Значення змінної а = 5

За допомогою cout можна ще і оформляти рядки.

cout << "\n" - Перехід на новий рядок

cout << "\t" - Табуляція

cout << "\\" - Вивід \

cout << "\"" - Вивід "

cout << "\'" - Вивід '

cout << "\b" - Видалення останнього виведеного символа

cout << "Hello world\nI am Misha" // 1 рядок - Hello world          2 рядок: I am Misha

Тепер поговоримо про ввід даних. Програмісти не завжди можуть собі дозволити записувати значення змінних у коді програми. Це можна зробити вже під час виконання програми, за допомогою клавіатури. Для цього потрібно використати оператор cin.

Приклад:

int a;

int b = 0; // Значення 0 використане для того, щоб ви пам'ятали, що змінні можуть змінюватися

cin >> a; // Ввід a з клавіатури

b = a+1;

cout << "B = " << b << endl;

Змінні та константи

Найбільша відмінність змінних і констант – значення змінної може змінюватися під час роботи програми. Константи змінюватися не можуть. Для прикладу, рік – змінна, вона збільшується кожного року. А от рік нашого народження – константа, вона не змінюється протягом життя. Щоб створити константу потрібно перед типом даних вказати ідентифікатор const. А після імені константи обов’язково вказати значення, чому вона дорівнює. (const double = 10.56). Крім цього це надає деяку перевагу для захисту даних. Це ви зрозумієте пізніше, коли будемо вивчати рекурсію. Оскільки значення константи не змінюється, то ввести її з клавіатури також не получиться. Але вивід значення константи на екран дозволений.

Наприклад:

сonst unsigned int a = 5;

сin >> a; // Помилка програми

сout << a ; // Виводити значення констант дозволено 

Домашнє  завдання:

Напишіть програму, яка вираховує середнє арифметичне 2 чисел введених з клавіатури.