УРМ. Повідомлення на тему про мову, що потребує зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі

Усне розгорнуте повідомлення на уроці  (відповідь) — це закінчене зв’язне монологічне висловлювання в науковому стилі, для якого характерні композиційна завершеність, чітка послідовність у викладі матеріалу. Це своєрідний звіт про роботу з мови за певний період.

Пригадайте!

Науковий стиль — різновид літературної мови, що використовується в наукових працях для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.

Науковому стилю характерно:

■ чіткість та однозначність викладу думок;

■ уникання громіздких конструкцій;

■ чітке структурування;

■ логічна завершеність думок.

Розгорнута відповідь на лінгвістичну тему — це переважно роздум. У ньому визначаються теоретичне положення (тези) і докази. Як вам відомо, доказова частина такої відповіді складається з аргументів, прикладів і їх пояснення, самостійне наведення яких указує на свідоме засвоєння вивченого матеріалу. Завжди дбайте про те, щоб мовний приклад відповідав суті теоретичного положення, яке висувається; думайте, коли достатньо навести для прикладу слово, словосполучення чи речення, а коли — порівняльні ряди певних мовних явищ.

Вимоги до висловлювання на лінгвістичну тему

• Висловлювання на лінгвістичну тему має вступ, основну і завершальну частини.

• Вживайте вступні фрази типу: «Між іменником і прикметником є багато спільних і відмінних ознак».

• Для переходу від теоретичного матеріалу до прикладів та їх пояснень використовуйте слова і словосполучення наприклад, прикладом може служити, крім того, таким чином, отже, поряд з тим, по-перше тощо.

• Відповідаючи, дотримуйтеся нешвидкого темпу вимови, чітко діліть матеріал на частини, робіть паузи, правильний логічний наголос.

  ПАМ'ЯТКА

  «Як готувати усну відповідь на лінгвістичну тему»

  1. Продумайте тему й основну думку висловлювання.

  2. Повторіть теоретичний матеріал з мови, необхідний для розкриття теми.

  3. Подумайте про будову усної відповіді (зачин, пояснення, висновок).

  4. Доберіть приклади.

  5. Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте слова-«місточки»: по-перше, по-друге, таким чином, отже тощо.

  6. Пам’ятайте, що відповідь має бути в науковому стилі мовлення.

Прочитайте уважно тексти, подані нижче і в підручнику (§ 11, с.38). Назвіть ознаки, які підтверджують, що висловлювання належить до наукового стилю.

Складений присудок складається з двох компонентів. Розрізняють складений іменний і складений дієслівний присудок.

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.

У ролі допоміжних слів можуть бути:

• дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії — почати, перестати, стати, зостатися, кинутися, продовжувати:

В тіло почало входити м'яке тепло і півсон (М. Стельмах).

• дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання — мусити, хотіти, бажати, уміти, думати, треба, любити:

Тепер така пора, що людина мусить людині помагать (І. Франко).

• дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний:

Ця картина приречена стати шедевром.

• присудкові прислівники слід, треба, можна, шкода, необхідно, жаль, соромно, пора:

Василеві соромно згадувати про свій вчинок.

• прикметники типу повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний  тощо:

За золоту монету він ладен танцювати хоч до ранку.

Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки.

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.

Я залишусь завжди молодим (В. Сосюра).

Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).

ЗВЕРНИ УВАГУ!

У реченнях з нульовою зв’язкою в ролі іменної частини можуть вживатися

• кількісні та порядкові числівники: Я наче сам один на великому світі (Ю. Яновський).

• прислівник, наприклад: Полон — це гірше, ніж смерть (О. Гончар).

• фразеологізми іменного типу: Сон рябої кобили все це (О. Гончар).

Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою: Краса — верховний учитель. (О.Довженко).

• Зіставте теоретичний матеріал поданий вище і розкрийте спільні й відмінні ознаки складеного дієслівного і складеного іменного присудків у формі складного плану і тез.