Укуси отруйних змій

В Україні живуть три види гадюк.

ГАДЮКА ЗВИЧАЙНА: Довжиною до 75 см.Довжина хвоста у 6 - 12 см. Тіло відносно товсте. Самиці зазвичай крупніші за самців. Голова округло-трикутна, чітко відмежована від шиї.На верхній частині вкрита дрібними щитками лусочками. Забарвлення тулуба коливається від сірого до коричневого з оливковими та червоно-бурими відтінками, з характерною темною зигзагоподібною лінією вздовж хребта та іксоподібним малюнком на голові. Від ока до кута рота тягнеться темна смуга. Кінчик хвоста світліше тулуба, жовтуватий або червонуватий.

ГАДЮКА НІКОЛЬСЬКОГО:невелика у розмірах, довжина тіла до 76 см, хвоста - до 8 см. Тіло стрункіше, ніж у звичайної гадюки. Голова велика, широка, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Райдужка очей чорна. Забарвлення тулуба дорослих особин завжди чорне, з помітним ромбічним малюнком на спині. На підхвостових щитках є жовті або рожеві плями. Молоді особини мають сіро-коричневе забарвлення з коричневим малюнком на спині, на 3-му році життя темніють та набувають забарвлення, характерне для дорослих особин.

ГАДЮКА СТЕПОВА: Степова гадюка велика змія з довжиною тіла близько 550 мм і довжиною хвоста 70—90 мм, самки часто більші за самців. Голова злегка витягнута, краї морди підведені. Верхня поверхня голови попереду лобового і надочноямкові щитків покрита дрібними щитками неправильної форми.Зверху забарвлена в буро-сірі тони, з світлішою серединою спини і з чорною або темно-коричневою зигзагоподібної смугою, іноді розбитою на окремі плями. З боків тулуба — ряд темних нерізких плям. На верхній стороні голови розташований темний малюнок. Черево сіре, зі світлими крапками.

Гадюки ніколи не нападають на людину першими. Укус змії ⎯ це вимушена і крайня міра її самозахисту.

Укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті. Водночас укус може мати важкі прояви та серйозні наслідки. Особливо небезпечними вони є для дітей, людей похилого віку та людей зі зниженим імунітетом, якщо укус приходиться на частину тіла, наближену до голови; якщо укус трапився весною.

Отрута гадюки справляє гемолітичну дію (викликає руйнування червоних кров’яних тілець) на людський організм. Після укусу на ураженому місці спостерігається болючий набряк з множинними дрібними крововиливами — геморагіями.Також в отруті є нейротоксин, що діє на серцево-судинну систему.

Зазвичай реакція організму після укусу спостерігається через 15–20 хвилин. Характерні такі симптоми:

1. Біль, що зростає разом із набряком.

2. Впродовж 48 годин можливі ускладнення у вигляді запалення лімфатичних судин і вузлів, геморагічні ексудативні пухирі, тромбофлебіт.

3. Можлива поява локального некрозу в місці укусу.

4. Інколи може піднятися температура, постраждалого може нудити.

5. Падіння тиску та підвищення пульсу.

6. Можливий розвиток серцевої недостатності.

Навесні отрута гадюки токсичніша, ніж улітку. Що ближче місце укусу до голови, то він небезпечніший.

Звісно, в польових умовах дотриматися всіх пунктів майже не реально. Але ось алгоритм, який базується на вимогах клінічного протоколу:

1. Очистити місце укусу (зняти одяг, промити рану), щоб залишки отрути не потрапляли в рану. Якщо це кінцівка, треба зняти всі каблучки, годинник. Бо через алергічну реакцію місце укусу почне набрякати.

2. Необхідно уповільнити розповсюдження отрути по тілу. Для цього допоможуть горизонтальне положення постраждалого та знерухомлення місця укусу, спокій.

3. Зону ураження отрутою слід охолодити. Якщо, звісно, знайдеться лід і холодильник.

4. Мінімізувати кількість отрути в організмі — давати багато пити та по змозі дати сечогінні препарати.

Надалі надавати постраждалому медикаментозну допомогу. Для послаблення дій отрути даємо преднізолон 30-60 мг. Знімаємо алергію за допомогою антигістамінних препаратів: діазолін, димедрол, лоратідін тощо. Даємо протизапальне — дексаметазон або аналоги. Підтримка серцевої діяльності — кордіамін або інше.

Бажано відправити постраждалого до лікарні, щоб лікарі спостерігали за хворим.

Чого не треба робити:

1. Припікати, розрізати рану, робити кровопускання, обмивати марганцівкою — це завдасть додаткового травмування й ніяк не допоможе. У гадюки гострі та довгі зуби, тому зовнішні маніпуляції ніякого впливу не зроблять.

2. Накладання джгута заборонено, бо може спричинити ампутацію кінцівки. Гадюча отрута — некротизуюча й у разі, якщо кровотік буде зупинений, може спричинити гангрену.

3. Алкоголь, їжа, активні рухи будуть пришвидшуватидію отрути.

Чи відсмоктувати з рани отруту — немає єдиного погляду щодо ефективності цієї процедури. Якщо ми говоримо не про спеціальні відсмоктувачі. Але ними ще треба вміти користуватися й мати їх у наявності.

Щоб вберегтися від укусів змій, необхідно дотримувати таких правил безпеки:

• - якщо вирушаєте в місцевість, де потенційно можуть бути плазуни, вдягати одяг, що захистить від укусів. Це мають бути довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити в черевики;

• перевіряти місце привалу;

• перед тим як сісти на траву, камінь чи колоду дерева (власне — будь-куди), пошурхотіти чи постукати палицею. Це відлякає змію. Зазвичай вони втікають від людей, почувши кроки, стукіт чи голоси, та відразу ж ховаються або відповзають подалі. Однак у спеку їхня поведінка може бути іншою, тому убезпечити себе цією простою дією;

• не торкатися неперевірених предметів руками. Змії часто ховаються в старих пнях, копицях сіна, під камінням або стовбурами дерев. Саме тому цих предметів краще не торкатися руками, а користуватися ціпком;

• не робити різких рухів. Якщо все ж таки зустрілися із плазуном, не робити різких рухів, адже, як правило, змія просто не побачить нерухомий об’єкт. Краще завмерти і чекати, доки гадюка відповзе, або без різких рухів відійти вбік.