Українські традиції

Писанка – то неповторне багатство. Бережімо її, як безцінний дар.О. Довженко

Як символ відродження природи писанка відома у культурах різних народів. Історія її сягає глибини віків. Та лише українці зуміли найбільш виразно донести свої уявлення про життя за допомогою символів та знаків, якими її розписують. Писанкою зустрічали весну, захищали себе та дім від нечисті.

ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА

Дуже різноманітні українські традиції писанкарства. Кожна місцевість, та навіть і кожне село мало свої уподобання у виборі кольорів і орнаментальних мотивів. Етнографи схиляються до думки, що писанкарство характерне для західної частини України. На сході яйця фарбували в один колір. Але поряд з цим існувала техніка розпису геометричними узорами рослинної тематики.

Виготовлення великодніх писанок було частиною обрядової сфери життя українців. Вже з другої половини Великого Посту бралися до роботи. Але зазвичай робили це перед Чистим Четвергом. З молитвою в серці і так, щоб ніхто не відволікав. Великодньої ночі писанки освячували в церкві. А потім дарували близьким людям, христуючись. Обмінятись з кимось писанкою означає побажати здоров'я, щастя, доброї вдачі.

РІЗНОВИДИ ВЕЛИКОДНІХ ЯЄЦЬ

Великодні яйця за технікою виготовлення ділять на ті, для яких використовувався (власне писанки) чи не використовувався віск. До другої великої групи відносяться:

• Крашанка – коли яйце на деякий час занурюють в барвник. На Україні традиційно використовували цибулиння, корінь барбарису, сухі ягідки бузини, різноманітні трави.

• Драпанка – на поверхню фарбованого яйця гострим предметом наносять (видряпують) орнамент.

• Сламенка – візерунок по шкаралупі викладається наклеюванням соломи.

• Мальованка – яйця з нанесеним на шкаралупу малюнком.

  Тож, пропоную створити такий оберіг для нашої України.

Прикріпіть фото писанки.