Чи пам’ятаєте ви, що українська культура розвивалася в умовах відсутності власної держави і роз’єднаності українських земель? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/OKgwdX

1. Містобудування

XVI - перша половина XVII століття в українських землях — це час будівництва нових і перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних містян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в кілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими.

Львів у 1618 році. Панорама створена в 1618 році

При будівництві нових міст, або нових кварталів старих міст дотримувалися регулярної забудови: наперед планували розміщення площ та вулиць, дбали, щоб вони були рівними і перетиналися під прямими кутами. Мода будувати ратуші з вежами прийшла до нас із Європи.

У житлових будинках як будівельний матеріал зазвичай використовували дерево. Водночас з’явився новий тип споруд — міська мурована кам’яниця. Знання будівельної справи набували в процесі практичної роботи в цехах, із яких найвідомішим був львівський. Під час вступу до цеху і по закінченню навчання передбачалися спеціальні іспити з виготовлення дерев’яних макетів споруд або креслень архітектурних деталей.

1. Які будівлі розміщувалися на центральній площі міста у XVI - першій половині XVII століття?
2. Назвіть ознаки регулярної забудови міст.
3. Де навчалися будівельної справи?

2. Архітектура

В українській архітектурі переважала традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої був дерев’яний зруб. Особливим колоритом вирізняється архітектура дерев’яного храмового будівництва Карпатського регіону.

У XVI столітті почав поширюватися ренесансний стиль, особливо в західноукраїнських містах. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їхня імітація, помірне скульптурне оздоблення. Найвідоміші архітектурні пам’ятки Ренесансу в Україні — це ансамбль Успенської (Братської) церкви у Львові: дзвіниця, або вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1578 рік), каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Петро Красовський, 1591 рік) і сама церква (архітектор Павло Римлянин, 1629 рік). В архітектурі церкви та каплиці відчуваються як впливи Ренесансу, так і традиційної української дерев’яної архітектури.

Успенська церква з дзвіницею (вежею Корнякта). Світлина

Каплиця Трьох Святителів. Світлина

Мурована вежа Острозького замку. Світлина

Кругла (Нова) вежа Острозького замку. Її верхньому ярусу в XVI столітті надали ренесансного вигляду. Світлина

Будинок-палац Корнякта у Львові (Петро Барбон, 1580 рік) та його внутрішній Італійський дворик. Світлина

Чорна кам’яниця у Львові (Петро Красовський, 1577 рік). Світлина

Замок-палац у Підгірцях, 1640 рік (бокові вежі зведені на бастіонах). Світлина

Оборонна архітектура культових споруд поширилася через постійні війни і мала товсті стіни будівель та вузькі вікна-бійниці. Монастирям, подібно до невеликих міст, властиві були оборонні стіни з бійницями і ровами. Оборонні католицькі монастирі різних орденів поєднувалися з міськими мурами у фортифікаційну систему. Для Києва характерним було будівництво православних монастирів — як комплексів кам’яних споруд (Михайлівський, Софійський). У XVII столітті оборонний характер архітектури був зумовлений розвитком гарматної справи. Високі башти та мури будували нижчими, але з товстішими стінами і висунутими вперед невисокими п’ятикутними вежами — бастіонами. Вони давали можливість вести вогонь вздовж стін і на них. Але магнатам також хотілося розкоші. Через це з’являються багаті і добре укріплені бастіонами замки-палаци (замок-палац у Підгірцях). Окремо від міста знаходилися фортеці правителів — замки (Високий замок (Львів), замок королеви Бони (Крем’янець)).

1. Де набула поширення дерев’яна традиційна архітектура? Які були її особливості?
2. Назвіть ознаки ренесансної архітектури та приклади будівель даного стилю.
3. Яких рис набула в XVII столітті оборонна архітектура?

3. Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво в XVI столітті було під відчутним впливом Ренесансу та народних традицій. Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини.

Надгробок князя К. І. Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. Світлина

Розвиток скульптури був тісно пов’язаний з тогочасним будівництвом. Ренесансні споруди прикрашали рельєфами (опуклими зображеннями на площині), а також скульптурами в повному об’ємі. Їх можна побачити на палаці Корнякта, Чорній кам’яниці та інших. Шедеврами рельєфного скульптурного оздоблення вирізняється львівська каплиця Кампіанів. Набуває поширення посмертний скульптурний портрет, прикладом якого є надгробок князя Костянтина Івановича Острозького. Щедро прикрашали різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.

Живопис. Українські іконописці XVI століття дотримувалися традицій візантійського іконопису та староруських звичаїв, але в той час з’являються й деякі нововведення. Якщо раніше вважали, що майстер є лише засобом для втілення Божого задуму і тому не повинен підписуватися під іконою, то в XVI столітті з’являються ікони з іменами іконописців. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер — Олексій Горошковий. З другої половини XVI століття центром іконопису і малярства став Львів, а знаним майстром — Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису — це ікона «Святий Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного. Світський портрет найактивніше розвивався у Львові і перебував під впливом ідеї про особливе «сарматське» походження шляхти. У портретах значну роль відіграють різні аксесуари, що відображають привілейоване становище героя портрета: шабля, дорогий одяг тощо. На той час світський портрет — це символ знатності, багатства і влади. В замках магнатів інколи створювалися цілі родинні портретні галереї. Яскравим прикладом світського портрета є портрет Криштофа Збаразького у повний зріст.

«Успіння Богородиці» — перша ікона з автографом майстра, Олексій Горошкович, Перемишль. 1547 рік

У XVI столітті сягнула досконалості книжкова мініатюра. Кращі її зразки, самбірського майстра Федуска, можна побачити на сторінках Пересопницького Євангелія. Їх відзначає багатий рослинний орнамент та досконалість виконання. Але щоб отримати зображення в друкованій книзі, його спочатку вирізали на дощечці, змащували чорнилом і тоді робили відбитки (друкували) картинки на папері. Такі зображення в друкованих книгах називають гравюрами. Перші гравюри в Україні були створені в 1574 році на сторінках львівського «Апостола» в друкарні Івана Федоровича (Федорова). Відомим гравером XVII століття був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» Петра Могили та «Печерського патерика».

Портрет Криштофа Збаразького у повний зріст, XVII століття

«Ікона Богородиці з пророками» з церкви у Підгородицях, кінець XV - початок XVI століття. Невідомий автор

Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1561 рік

Гравюра «Євангеліст Лука» з львівського «Апостола», 1574 рік

1. З чого виготовляли скульптури у XVI столітті? Які вам відомі зразки української скульптури?
2. Що в українському іконописі було традиційним, а що — новим?
3. Поясніть, що називають гравюрою, а що — книжковою мініатюрою.