Україна за гетьмана Івана Виговського . Московського Українська війна. Початок Руїни.

Поміркуйте та дайте відповідь.

Чому після смерті Богдана Хмельницького Україна опинилася на межі Руїни?

Пригадайте:

• Які напрями зовнішньої політики проводив Богдан Хмельницький?

• Які наслідки мала Переяславська рада 1654 р.?

Вивчення нового матеріалу

1. Іван Виговський – гетьман України (1657–1659)

• Походження, освіта, кар’єра.

• Політичні пріоритети: орієнтація на союз із Річчю Посполитою та європейськими державами.

2. Гадяцька угода (1658 р.)

• Умови: створення Великого князівства Руського у складі федерації з Польщею та Литвою.

• Гарантії прав православної церкви, козацької старшини.

• Реакція суспільства: підтримка частини старшини, спротив простого козацтва.

3. Московсько-українська війна (1658–1659)

• Причини: прагнення Москви контролювати Україну, невдоволення Гадяцькою угодою.

• Хід війни:

  • Виступи промосковських сил.

  • Конотопська битва (1659 р.) – блискуча перемога Виговського над московським військом.

  Наслідки: політична нестабільність, відхід Виговського від влади.

4. Початок Руїни

• Визначення: період внутрішніх чвар, боротьби за гетьманську булаву, втручання сусідніх держав (Московії, Польщі, Османської імперії).

• Значення: ослаблення української державності, розкол на Правобережну та Лівобережну Україну.

1. Іван Виговський – гетьман України (1657–1659)

Походження та кар’єра

• Народився у шляхетській родині на Київщині.

• Освічений, знав латину, польську, німецьку, татарську мови.

• З 1648 р. – генеральний писар при Богдані Хмельницькому, фактично “міністр закордонних справ” Гетьманщини.

• Після смерті Хмельницького (1657) обраний гетьманом, спираючись на старшину.

Політичні пріоритети

• Зберегти автономію України.

• Не допустити повного підпорядкування Москві.

• Шукати союз із Річчю Посполитою та Кримом, щоб урівноважити московський вплив.

• Орієнтація на європейську модель державності.

2. Гадяцька угода (1658 р.)

Передумови

• Після смерті Богдана Хмельницького (1657) гетьманом став Іван Виговський.

• Москва почала активно втручатися у справи Гетьманщини: вводила воєвод у міста, контролювала вибори гетьмана.

• Виговський шукав союз із Річчю Посполитою, щоб урівноважити московський вплив і закріпити міжнародний статус України.

• Переговори тривали таємно, українську сторону представляли П. Тетеря та Ю. Немирич, польську — С.-К. Беневський.

• Москва почала вводити воєвод у українські міста, контролювати вибори гетьмана, втручатися у внутрішні справи.

• Старшина прагнула гарантій прав і вольностей, а Виговський шукав союз із Польщею, щоб урівноважити московський вплив.

Зміст угоди

• Статус України: створення Великого князівства Руського як третього члена федерації поряд із Польщею та Литвою.

• Територія: Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства.

• Влада: власний сейм, адміністрація, суди, фінанси.

• Військо: окреме козацьке військо чисельністю до 30 тисяч; козаки звільнялися від податків.

• Церква: православні митрополити отримували право брати участь у засіданнях Сенату; обмеження на будівництво греко-католицьких церков.

• Освіта й культура: підтримка шкіл, друкарень, колегіумів.

• Вибори гетьмана: король мав право обирати одного з чотирьох кандидатів, запропонованих українською стороною.

• Соціальні гарантії: підтвердження прав козацтва, шляхти та міщан; повернення приватним власникам маєтків, втрачених під час війни.

Реакція на угоду

• Старшина та міщани: підтримали, бо бачили гарантії прав і можливість європейської інтеграції.

• Запорожці та просте козацтво: виступили проти, побоюючись відновлення панщини та посилення шляхти.

• Москва: оголосила угоду “зрадою” й розпочала військові дії проти Виговського.

• Польський сейм: частково змінив умови, урізавши права, що викликало розчарування української сторони.

Значення та наслідки

• Спроба європейської інтеграції: Україна могла стати рівноправним членом федерації.

• Нереалізованість: через спротив частини суспільства та зміну умов сеймом угода не була втілена.

• Політичний ефект: угода стала приводом до Московсько-української війни 1658–1659 рр.

• Історичне значення: показала прагнення української еліти до самостійності та пошуку власного місця в Європі.

ПОМІРКУЙТЕ

1. На основі інфографіки (на с. 159 підручника) з’ясуйте, якими були основні пункти угоди. Чиї інтереси вона відображала? Чому?

2. Чим умови Гадяцького трактату відрізнялися від Березневих статей? Як ви вважаєте, чи була зацікавлена Річ Посполита в налагодженні співпраці з Іваном Виговським? Чи вплине на вашу думку той факт, що сейм вилучив із неї найсуперечливіші положення, які викликали протести шляхти й католицької церкви?

ГАДЯЦЬКА УГОДА

3.Московсько-українська війна (1658–1659)

Передумови війни

• Після смерті Богдана Хмельницького (1657) гетьманом став Іван Виговський.

• Москва почала активно втручатися у внутрішні справи Гетьманщини:

  • вводила своїх воєвод у українські міста;

  • контролювала вибори гетьмана;

  • намагалася підпорядкувати козацьку адміністрацію.

• Гадяцька угода (1658): Виговський уклав союз із Польщею, прагнучи створити Велике князівство Руське.

• Москва сприйняла це як “зраду” і почала готуватися до війни.

• Усередині України теж виник розкол: частина старшини підтримала Виговського, але запорожці та промосковські полковники виступили проти.

Хід війни

1658 рік

• Восени почалися сутички між військом Виговського та промосковськими силами.

• Москва підтримала опозицію, вислала війська на Лівобережжя.

• Виговський уклав союз із Кримським ханством, щоб урівноважити сили.

1659 рік

• Навесні московське військо під командуванням князя Олексія Трубецького рушило на Україну.

• Виговський зібрав козацькі полки та кримську кінноту.

• Влітку відбулася Конотопська кампанія.

Конотопська битва (липень 1659)

Склад союзників

• Українські полки (Ніжинський, Чернігівський, інші).

• Кримська кіннота під проводом хана Мехмеда IV Ґірея.

• Наймані підрозділи з Польщі та інших країн.

Тактика бою

• Виговський виманив московську кінноту на незручну місцевість біля річки Соснівки.

• Кримська кіннота завдала удару у фланг і тил.

• Московське військо було розсічене й зазнало великих втрат.

Результат

• Розгром значної частини московської кінноти.

• Загибель тисяч московських воїнів, у тому числі багатьох бояр.

• Перемога мала величезний психологічний ефект: показала, що Україна може перемогти Москву.

Чому перемога не стала переломом

• Внутрішній розкол: частина старшини не підтримала Гадяцьку угоду.

• Недовіра низового козацтва: страх перед відновленням панщини.

• Зовнішній тиск: Москва швидко відновила сили, а Польща не поспішала виконувати всі умови угоди.

• Зречення Виговського: під тиском опозиції він залишив булаву восени 1659 р.

• Новий гетьман Юрій Хмельницький підписав Переяславські статті, які значно обмежили автономію України.

Наслідки війни

• Україна втратила шанс стати Великим князівством Руським у складі федерації.

• Московія закріпила свій вплив на Лівобережжі.

• Почався період Руїни — тривалих міжусобиць, розколу на Правобережну і Лівобережну Україну, втручання сусідніх держав.

• Конотопська битва залишилася символом військової доблесті, але не принесла політичної стабільності.

ДОСЛІДІТЬ

Опишіть Конотопську битву, спираючись на текст, схему та ілюстрацію. Прокоментуйте слова козацького літописця: «Від поразки міг утекти до свого обозу під Конотоп хіба що той, хто мав крилаті коні».

У бою загинуло: близько 30 тис. московських вояків (15 тис. потрапило в полон);

4 тис. українських воїнів;

6 тис. воїнів кримського хана.

4. Початок Руїни

Політичні події, що започаткували Руїну

1. Зречення Івана Виговського (1659)

• Після перемоги у Конотопській битві Виговський не зміг утримати владу через внутрішній розкол.

• Старшина та запорожці не підтримали його курс на союз із Польщею.

• Виговський зрікся булави восени 1659 р.

2. Юрій Хмельницький — новий гетьман

• Син Богдана Хмельницького, ще дуже молодий і недосвідчений.

• Під тиском Москви він підписав Переяславські статті (1659), які значно обмежили автономію України.

3. Переяславські статті 1659 р.

• Московські воєводи отримали право розміщувати гарнізони в ключових містах (Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів, Брацлав).

• Гетьман не міг самостійно вести зовнішню політику.

• Вибори гетьмана контролювалися Москвою.

• Судова влада частково переходила до московських чиновників.

• Це означало поступову втрату політичної самостійності.

Розкол України

• Правобережна Україна (з центром у Чигирині) частіше орієнтувалася на Річ Посполиту та Османську імперію.

• Лівобережна Україна (з центром у Батурині) тяжіла до Москви.

• Виникли два гетьмани одночасно — один на Правобережжі, інший на Лівобережжі.

• Це призвело до поділу України та тривалих міжусобиць.

Наслідки Руїни

• Політичні: постійна зміна гетьманів, відсутність єдиної влади, залежність від сусідів.

• Соціальні: зростання невдоволення серед населення, відновлення панщини на Правобережжі.

• Економічні: війни та набіги руйнували господарство, скорочувалося населення.

• Міжнародні: Україна втратила шанс стати самостійною державою, перетворилася на арену боротьби між великими державами.

Поміркуйте та дайте відповідь!

• Чому перемога під Конотопом не врятувала Україну від Руїни?

Рефлексія.

Напиши одним реченням головний урок, який Україна винесла з подій часів Івана Виговського та початку Руїни.

Домашнє завдання.

Опрацювати параграф у підручнику (Пометун, Дудар, Гупан, §19).

Скласти хронологічну таблицю подій 1657–1659 рр. (обрання Виговського, Гадяцька угода, Конотопська битва, Переяславські статті).