УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

23 серпня 1939

Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа»)

1 вересня 1939

Початок Другої світової війни

17 вересня 1939

Вторгнення Червоної армії на територію Західної України

Червень 1940

Вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини

22 червня 1941

Напад Німеччини на СРСР

30 червня 1941

Проголошення Акта відновлення Української Держави

14 жовтня 1942

Створення Української повстанської армії (УПА)

Грудень 1942

Початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України

6 листопада 1943

Вигнання німецьких окупантів з м. Київ

Січень-лютий 1944

Корсунь-Шевченківська наступальна операція

28 жовтня 1944

Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з території України

9 травня 1945

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

2 вересня 1945

Завершення Другої світової війни

Радянізація

Установлення радянської влади й проведення відповідних соціально-економічних перетворень у західноукраїнських землях. Проводилася двічі – у 1939-1941 рр. і в післявоєнний період.

«Нацистський новий порядок»

Терористичний режим нацистів в окупованих країнах.

План «Барбаросса»

Кодова назва плану воєнної операції нацистської Німеччини проти СРСР.

План «Ост»

Довгостроковий стратегічний план гітлерівської Німеччини щодо колонізації слов’янських країн Сходу.

Голокост

Знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики геноциду в 1939-1945 рр.

Остарбайтери

Німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Концтабори

Табори-в'язниці для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.

Колабораціонізм

Добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними держав.

Похідні групи

були створені ОУН («мельниківцями») та ОУН («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни. Організацією Похідних Груп ОУНР та їх керівництвом займався штаб на чолі з В.Куком (псевдо: Коваль, Леміш). Діяльністю ОУН на Наддніпрянщині керував Олег Кандиба (Ольжич).

«Поліська Січ»

Підпільна збройна формація, створена на Поліссі влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині. Отаманом Тарасом Бульбою було видано перший наказ про початок боротьби і створення повстанської армії. Основу організації було закладено ще у 1940 році, а перші збройні формації було утворено із початком німецько-радянської війни у червні 1941 року. Бульбівці воювали як проти нацистів, так і проти радянських військ, періодично співпрацюючи з однією із сторін. Найбільшого розмаху Поліська Січ набула у 1942 році, коли в її рядах було від 3-х до 10-ти тис. вояків. Невеликий проміжок часу повстанці контролювали частину Полісся, в районі штабу Січі — міста Олевська, проголосивши Олевську Республіку.

Випалена земля

Метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником. До цього відносять знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.

Бандерівці

У вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді Радянського Союзу, а пізніше Російської Федерації та її маріонеток – усі прибічники і захисники незалежності України. Цей термін походить від прізвища особи Степана Бандери.

«Чорносвитники»

Умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 1943-1944 роках під час форсування Дніпра.

Депортація

Примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.

Український визвольний рух

Національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.

Багряний Іван Павлович

1906-1963

(справжнє ім'я Іван Лозов'ягін, або Лозов'яга) український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Член ОУН.

Боровець Тарас Дмитрович (псевдоніми: Тарас Бульба, Чуб, Ґонта)

1908 —1981

Діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ», від 16 листопада 1941 року — генерал-хорунжий (наказ № 22 ГК «Поліська Січ»).

Бандера Степан Андрійович

1909 - 1959

Член Української військової організації, один із керівників Організації українських націоналістів. У 1934 році засуджений польським судом до смертної кари, заміненої на довічне ув’язнення. У лютому 1940 року створив Революційний провід Організації Українських Націоналістів (ОУН(б) – бандерівці, на противагу ОУН(м) – мельниківці). У 1941 році на ІІ Великому зборі Проводу ОУН став його головою, ініціював проголошення Акту відновлення Української держави. У роки Другої світової війни ув’язнений у концтаборі Заксенхаузен. Керував боротьбою націоналістичного підпілля проти радянської влади. Вбитий у 1959 році у Мюнхені.

Мельник Андрій Атанасович

1890-1964

Український політичний діяч.

З 1922 р. став одним із керівників Української військової організації. У 1930-х роках був членом ОУН, головою Проводу українських націоналістів. А після розколу ОУН у 1940 році очолював фракцію мельниківців.

Стецько Ярослав Семенович

1912 - 1986

Український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. З 1941 р. - перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942-1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.

Шухевич Роман Осипович (Тарас Чупринка)

1907 - 1950

Член Організації українських націоналістів, політичний в’язень концтабору в Березі-Картузькій. Брав активну участь у створенні революційного проводу ОУН, який очолював Степан Бандера. У серпні 1943 року був обраний головнокомандувачем Української Повстанської Армії (УПА),із липня 1944 року – голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР). Загинув у сутичці зі спецгрупою МДБ (Міністерство Державної Безпеки) в 1950 році біля с. Білогорща, поблизу Львова.

Осьмак Кирило Іванович

1890-1960

Діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.

Кожедуб Іван Микитович

1920 -1991

Радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу. Маршал авіації.

Берест Олексій Прокопович

1921 —1970

Український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.

Амет-Хан Султан

1920-1971

Національний герой кримськотатарського народу.

Порик Василь Васильович

1920-1944

Активний учасник Руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти німецьких окупантів у Північній Франції, член Центрального комітету радянських військовополонених у Франції, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу.

Дерев'янко Кузьма Миколайович  

1904 —1954

  Український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японії.

Теліга Олена Іванівна

(дівоче прізвище Шовгенів)

1907-1942

Видатна українська поетеса, політичний діяч, член ОУН. 21 лютого 1942 року розстріляна у Бабиному Яру у м. Києві.