Урок:

Україна навесні 1920 - у 1921 рр.

12.11.2026
0 0
10 Клас

23

5

21

0

0

0

Залучено ШІ
При створенні цього матеріалу був залучений штучний інтелект.
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Інтерактивний урок з історії України для учнів 10 класу за темою «Україна навесні 1920 — у 1921 рр.» (за підручником Н. М. Сорочинської, О. О. Гісема).

Мета уроку: сформувати в учнів розуміння завершального етапу Української революції 1917–1921 рр.; розкрити причини, зміст і наслідки Варшавської угоди 1920 р.; охарактеризувати перебіг польсько-радянської війни за участю Армії УНР, боротьбу більшовиків проти військ П. Врангеля та повстанського руху Н. Махна, події Другого зимового походу.

Особливу увагу приділено історичним постатям Симона Петлюри, Юзефа Пілсудського, Нестора Махна, Петра Врангеля та Юрія Тютюнника.

Форми роботи: опрацювання теоретичних матеріалів, аналіз історичних документів і карт, робота з портретами історичних діячів, інтерактивні вправи, проблемні запитання та історичні дискусії.

Очікувані результати: учні зможуть пояснювати причини й наслідки історичних подій 1920–1921 рр., встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, характеризувати діяльність історичних особистостей, аргументовано оцінювати історичне значення та уроки Української революції 1917–1921 рр.

Джерела використаної інформації: розкрити закрити
Сорочинська Н. М., Гісем О. О. Історія України (рівень стандарту): підручник для 10 класу. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. § 16 «Україна навесні 1920 — у 1921 рр.».

https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-10-klas-2018/04-istoriya-ukrainy-10-klas/978-966-10-5421-8-istoriau-10kl.pdf

Енциклопедія історії України / Інститут історії України НАН України.

https://www.history.org.ua

Український інститут національної пам'яті. Інформаційні та історичні матеріали про Українську революцію 1917–1921 років.

https://uinp.gov.ua

Національна історична бібліотека України. Електронна бібліотека «Історична спадщина України».

https://nibu.kyiv.ua

Авторська навчально-методична розробка. Теоретичні матеріали, інтерактивні завдання та візуальне оформлення підготовлено з використанням ChatGPT (OpenAI) з подальшим педагогічним опрацюванням.
Вміст уроку:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Україна навесні 1920 — у 1921 рр. Остання боротьба за незалежність

Уявіть Україну 1920 року. Чотири роки революційної боротьби, численні війни, зміни влади, втрачені території… Але українці продовжують боротися за власну державу.

Чому Симон Петлюра вирішив укласти союз із Польщею? Яку ціну довелося заплатити за допомогу Юзефа Пілсудського? Чому Нестор Махно спочатку воював разом із більшовиками, а згодом став їхнім противником? І чому українські військові вирушили в останній похід, навіть коли надія на перемогу майже згасла?

🔎 На вас чекають:

  • історичні таємниці й непрості рішення відомих діячів;

  • карти військових операцій та справжні історичні документи;

  • інтерактивні завдання й історичні розслідування;

  • пошук відповіді на головне запитання: чому Українська революція завершилася втратою незалежності?

Чи стала поразка 1921 року кінцем боротьби українців за власну державу?

Дослідіть історичні факти, зіставте різні рішення та сформулюйте власний висновок.

Історія чекає на ваше дослідження!

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

⚔️ Українська Народна Республіка на межі поразки

На початку 1920 року Українська Народна Республіка опинилася у надзвичайно складному становищі.

Протягом 1919 року українські війська змушені були вести боротьбу одночасно проти кількох противників: більшовицької Червоної армії, білогвардійських військ та інших збройних сил.

Ситуацію погіршували:

  • Втрата територій. Більшість українських земель перебувала під контролем більшовиків.

  • Військове виснаження. Армія УНР зазнала великих втрат у боях і від епідемії тифу.

  • Нестача ресурсів. Українським військам бракувало зброї, боєприпасів, продовольства та медикаментів.

  • Міжнародна ізоляція. Провідні держави Антанти не надали УНР необхідної підтримки.

🐎 Перший зимовий похід: боротьба триває

1100y30q-3f50-940x604.jpg

6 грудня 1919 року частина Армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка вирушила в Перший зимовий похід.

Українські військові діяли в тилу противників, здійснювали рейди та підтримували боротьбу за незалежність.

Похід тривав до 6 травня 1920 року й довів, що навіть за відсутності контролю над значною територією українська армія залишалася боєздатною.

👤 Симон Петлюра перед складним вибором

Головний отаман військ УНР Симон Петлюра розумів: без зовнішньої військової допомоги відновити контроль над українськими землями буде надзвичайно важко.

Польща, очолювана Юзефом Пілсудським, також прагнула послабити більшовицьку Росію та розширити свій вплив на сході Європи.

Однак між українською та польською сторонами існували серйозні суперечності щодо належності західноукраїнських земель.

Перед Петлюрою постала дилема: продовжувати боротьбу власними силами чи погодитися на територіальні поступки заради військової допомоги Польщі?

Саме ці обставини привели до укладення Варшавської угоди у квітні 1920 року.

1100y30r-7bec-940x719.jpg1100y30s-64d2-940x588.jpg

важливо запам'ятати

1100y31p-10a6-886x147.png


2

1 з 12 балів

Чому керівництво УНР було змушене шукати союзників навіть ціною болісних політичних поступок?

Під час відповіді врахуйте військове становище УНР, міжнародну ситуацію та можливості української армії.

3

1100y3hq-c4d9-940x529.png

🤝 Чому Петлюра та Пілсудський вирішили об'єднати сили?

На початку 1920 року Українська Народна Республіка фактично втратила контроль над більшістю своїх територій. Симон Петлюра розумів, що без допомоги союзників продовжувати боротьбу проти більшовиків буде надзвичайно складно.

Юзеф Пілсудський, керівник Польщі, прагнув послабити більшовицьку Росію та створити на східних кордонах Польщі незалежні союзні держави.

Що об'єднувало політиків? Прагнення протидіяти більшовицькій експансії.

Що розділяло? Територіальні суперечності, насамперед щодо Східної Галичини та Західної Волині.

Петлюра сподівався за допомогою польської армії відновити владу УНР. Пілсудський розраховував зміцнити безпеку й міжнародні позиції Польщі.

Отже, союз виник не через повну єдність поглядів, а через збіг важливих політичних і військових інтересів.

4

1 з 12 балів

Чому Петлюра погодився на союз із Польщею, попри територіальні суперечності між двома державами?

5

🤝 Як виникла угода?

Навесні 1920 року керівництво Української Народної Республіки шукало можливості відновити контроль над українськими землями, більшість яких перебувала під владою більшовиків.

21 квітня 1920 року у Варшаві представники УНР і Польщі уклали політичну конвенцію, а 24 квітня — військову.

Ці домовленості увійшли в історію під назвою Варшавська угода, або договір Петлюри — Пілсудського.

📜 Основні умови політичної конвенції

  • Визнання УНР. Польща визнавала право України на незалежне державне існування та Директорію на чолі із Симоном Петлюрою як верховну владу УНР.

  • Територіальні поступки. УНР погоджувалася на кордон, за яким Східна Галичина, західна частина Волині та інші західноукраїнські землі залишалися за Польщею.

  • Права національних меншин. Сторони зобов'язувалися забезпечувати культурно-національні права українців у Польщі та поляків в Україні.

  • Спільна протидія більшовикам. Польща й УНР домовилися про військову співпрацю.

⚔️ Військова конвенція 24 квітня 1920 року

Військова конвенція передбачала спільні бойові дії польських та українських військ проти більшовиків.

Під час спільних операцій українські військові формування підпорядковувалися польському командуванню. Польська сторона брала на себе забезпечення військових операцій, а українська — зобов'язання щодо постачання продовольства на території України.

⚖️ Чому угода викликала суперечки?

Для Симона Петлюри союз із Польщею був можливістю продовжити боротьбу за незалежність УНР.

Проте відмова від претензій на західноукраїнські землі викликала гостре невдоволення серед українських політичних діячів, особливо представників західноукраїнського руху.

Варшавська угода стала вимушеним компромісом: УНР отримувала військового союзника, але погоджувалася на значні територіальні та політичні поступки.

6

1 з 12 балів

Чи можна вважати Варшавську угоду дипломатичним успіхом Симона Петлюри, якщо заради військової допомоги він погодився на територіальні поступки?

Обґрунтуйте свою думку двома історичними аргументами.

7

1100y3s7-7e4e-940x529.png

8

3 з 12 балів
Україна навесні 1920 - у 1921 рр.
12 листопада
0 0
Аватар профіля Нікітіна Віра Андріївна
Аватар профіля Нікітіна Віра Андріївна
0 1 4 2 0 0

9

Від дипломатії до війни

Після укладення Варшавської угоди Польща та Українська Народна Республіка розпочали спільну військову кампанію проти більшовиків.

25 квітня 1920 року польські війська разом із частинами Армії УНР перейшли в наступ на Правобережній Україні.

Головна мета союзників — витіснити більшовицькі війська, відновити владу УНР та створити умови для існування незалежної української держави.

🗺️ Наступ на Київ

На початку операції польсько-українські війська швидко просувалися вперед. Червона армія відступала, уникаючи великих боїв на окремих ділянках фронту.

6-7 травня 1920 року союзні війська зайняли Київ.

9 травня польські частини провели військовий парад у столиці.

Здавалося, що українська державність отримала новий шанс. Однак військовий успіх ще не означав остаточної перемоги.

❓ Чому успіх виявився нетривалим?

Наступ супроводжувався серйозними труднощами:

  • Недостатня підтримка населення. Частина українського селянства насторожено ставилася до присутності польських військ.

  • Обмежені сили Армії УНР. Українське військо потребувало поповнення та озброєння.

  • Складність утвердження влади. Відновлення українських державних установ відбувалося в умовах війни.

  • Збереження сил більшовиків. Червона армія не була розгромлена й готувала контрнаступ.

🔴 Початок більшовицького контрнаступу

Наприкінці травня 1920 року війська більшовиків активізували бойові дії. Особливо важливу роль відіграла Перша кінна армія Семена Будьонного.

5 червня 1920 року більшовицька кіннота прорвала польський фронт поблизу Самгородка.

Польсько-українські війська опинилися під загрозою оточення й почали відступати.

12 червня 1920 року Червона армія знову зайняла Київ.

Таким чином, союзники утримували столицю трохи більше місяця.


📌 Історичний висновок

Київська операція продемонструвала, що польсько-український союз міг забезпечити швидкі військові успіхи, але не гарантував відновлення незалежності УНР.

Для тривалої перемоги були необхідні не лише допомога союзників, а й достатні власні військові сили, підтримка населення та стабільна система державного управління.

10

1 з 12 балів

Чому здобуття Києва 7 травня 1920 року не стало вирішальною перемогою польсько-українських військ?

Назвіть щонайменше дві причини.

11

1100y3s7-7e4e-940x529.png

12

🔴 Більшовицький наступ на Польщу

Після втрати Києва в червні 1920 року польсько-українські війська продовжували відступати.

Червона армія розгорнула масштабний наступ на захід. Більшовицьке керівництво прагнуло не лише перемогти Польщу, а й використати військовий успіх для поширення революції в Європі.

Війська Західного фронту під командуванням Михайла Тухачевського просувалися до Варшави.

У серпні 1920 року столиця Польщі опинилася під загрозою захоплення.

«Диво на Віслі»: битва за Варшаву

13–25 серпня 1920 року відбулася Варшавська битва — одна з вирішальних подій польсько-радянської війни.

Польські війська під керівництвом Юзефа Пілсудського змогли зупинити наступ Червоної армії та перейти в контрнаступ.

Більшовицькі війська зазнали поразки й почали відступати.

Цю перемогу назвали «Дивом на Віслі», адже вона відбулася в момент, коли становище Польщі здавалося надзвичайно небезпечним.

Марко Безручко: український генерал, який обороняв Замостя

Наприкінці серпня 1920 року важливі бої розгорнулися біля польського міста Замостя (Zamość).

Обороною міста керував український генерал-хорунжий Марко Безручко, командир 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

Разом із польськими підрозділами українські військові протистояли наступу Першої кінної армії Семена Будьонного.

29–31 серпня 1920 року захисники Замостя втримали місто.

Оборона Замостя скувала частину більшовицьких сил і стала важливим епізодом спільної боротьби польських та українських військ.

🏅 Чому важливо пам'ятати Марка Безручка?

Історія Марка Безручка нагадує, що українські військові брали активну участь у боротьбі проти більшовицького наступу не лише на території України, а й у Польщі.

Оборона Замостя стала прикладом військової співпраці союзників у складних умовах війни.

📜 Наслідки Варшавської битви

  • Наступ Червоної армії на Варшаву було зупинено.

  • Польські війська перейшли в контрнаступ.

  • Більшовицькі плани швидкої військової перемоги над Польщею зазнали невдачі.

  • Польща отримала можливість вести мирні переговори з вигідніших позицій.

  • Для УНР перемога союзника не означала автоматичного відновлення української державності.

13

1100y46y-4c07-940x529.png

Історичний висновок

Оборона Замостя 29–31 серпня 1920 року засвідчила важливу роль Армії УНР у спільних військових діях із Польщею. Українські воїни під командуванням Марка Безручка разом із польськими підрозділами стримали наступ Першої кінної армії Будьонного.

Ці бої відбулися вже після основної фази Варшавської битви, але стали важливим епізодом подальшої боротьби проти більшовицьких військ.

14

⚔️ Перемога, яка не принесла незалежності

У серпні 1920 року польські війська зупинили наступ Червоної армії під Варшавою. Більшовики зазнали значних втрат і були змушені відступити.

Здавалося, що після цієї перемоги Польща та УНР зможуть продовжити спільну боротьбу й відновити українську державність.

Проте політичні інтереси союзників дедалі більше розходилися.

Для Польщі головним завданням стало забезпечення власних кордонів і припинення виснажливої війни. Для УНР — продовження боротьби за незалежність України.

🤝 Польща домовляється з більшовиками

12 жовтня 1920 року у Ризі представники Польщі, радянської Росії та радянської України підписали попередній мирний договір і угоду про перемир'я.

18 жовтня 1920 року перемир'я набуло чинності.

Це означало, що Польща припиняла бойові дії проти більшовиків.

Представників УНР до переговорів не допустили. Польська сторона фактично відмовилася від подальшої спільної військової боротьби за відновлення незалежної УНР.

Армія УНР продовжує боротьбу

Попри втрату підтримки Польщі, українські військові не припинили боротьбу.

У листопаді 1920 року Армія УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка продовжувала бойові дії проти більшовиків на Поділлі.

Однак сили були нерівними. Українській армії бракувало зброї, боєприпасів і резервів.

21 листопада 1920 року основні сили Армії УНР перейшли річку Збруч на територію Польщі, де їх роззброїли та інтернували.

Інтернування — примусове розміщення та обмеження свободи військовослужбовців іноземної армії, які перейшли на територію нейтральної або іншої держави.

Це стало завершенням регулярної фронтової боротьби Армії УНР за контроль над українською територією.

📜 Ризький мирний договір 1921 року

18 березня 1921 року Польща, радянська Росія та радянська Україна підписали Ризький мирний договір.

За його умовами:

  • Польща визнавала радянську Україну як сторону договору.

  • Західна Волинь і Східна Галичина залишалися під владою Польщі.

  • Основна частина українських земель опинилася під владою більшовиків.

  • Польща зобов'язувалася не підтримувати організації та збройні формування, які боролися проти іншої сторони договору.

УНР не була учасницею підписання Ризького миру.

⚖️ Чому це стало важким ударом для УНР?

Варшавська угода 1920 року давала Симону Петлюрі надію на відновлення української державності за допомогою Польщі.

Однак Ризький мир продемонстрував, що польське керівництво насамперед керувалося державними інтересами Польщі.

УНР залишилася без військового союзника, без контролю над власною територією та без міжнародних гарантій відновлення незалежності.

Водночас боротьба українців не припинилася: частина військових і політичних діячів продовжила діяльність в еміграції, а на українських землях тривали антибільшовицькі повстання.

15

1 з 12 балів

Чому Польща уклала мир із більшовиками, хоча раніше визнала УНР і погодилася підтримувати її боротьбу за незалежність?

Поміркуйте, що в міжнародних відносинах може переважати: союзницькі зобов'язання чи власні державні інтереси.

16

1100y4el-74cd-940x529.png

17

⚔️ Петро Врангель: остання спроба білогвардійців утримати Південь України

👤 Хто такий Петро Врангель?

Навесні 1920 року, після поразки військ Антона Денікіна, залишки білогвардійських сил зосередилися в Криму.

4 квітня 1920 року їх очолив генерал Петро Врангель, який отримав прізвисько «чорний барон».

Його метою було зберегти антибільшовицький військовий осередок у Криму, відновити наступ на материкову частину України та продовжити боротьбу проти радянської влади.

🏛️ Чим політика Врангеля відрізнялася від політики Денікіна?

Врангель розумів, що для перемоги недостатньо лише військової сили. Він намагався залучити на свій бік селянство та політичних противників більшовиків.

Зокрема, він:

  • Розпочав аграрну реформу, яка передбачала передачу землі селянам за викуп.

  • Допускав можливість федеративного устрою майбутньої Росії.

  • Намагався налагодити контакти з різними антибільшовицькими силами, зокрема українськими.

Однак ці кроки не забезпечили його армії достатньої підтримки населення.

🗺️ Наступ із Криму

У червні 1920 року війська Врангеля розпочали наступ із Криму та зайняли значну частину Північної Таврії.

Білогвардійці прагнули закріпитися на материковій частині України, отримати продовольство й поповнити армію.

Для більшовиків це створило нову загрозу на півдні.

🔴 Більшовицький контрнаступ

Для боротьби проти Врангеля радянське командування створило Південний фронт на чолі з Михайлом Фрунзе.

Важливу роль відіграв Каховський плацдарм, який більшовицькі війська утримували на лівому березі Дніпра.

Наприкінці жовтня 1920 року Червона армія перейшла в рішучий наступ.

Війська Врангеля зазнали поразки в Північній Таврії та відступили до Криму.

⚔️ Битва за Крим: Перекоп і Чонгар

8–11 листопада 1920 року відбулися вирішальні бої за Перекопські укріплення. Червона армія наступала через Перекопський перешийок, Сиваш і Чонгарський напрямок.

У боях проти білогвардійців брали участь також махновські загони, які уклали тимчасову угоду з більшовиками.

Після прориву оборони війська Врангеля почали евакуацію з Криму.

До 17 листопада 1920 року Крим опинився під контролем більшовиків.

Залишки білогвардійської армії та тисячі цивільних біженців евакуювалися морем за кордон.

⚫ Червоний терор у Криму

Після встановлення більшовицької влади в Криму розгорнулися масові репресії.

Жертвами червоного терору стали колишні військовослужбовці білогвардійської армії, цивільні особи та люди, яких радянська влада вважала своїми противниками.

Точна кількість загиблих залишається предметом історичних досліджень.


📌 Історичний висновок

Розгром військ Врангеля означав ліквідацію останнього великого організованого білогвардійського фронту на Півдні України.

Після цього більшовики змогли зосередити значні військові сили на боротьбі проти інших противників, зокрема повстанської армії Нестора Махна.

18

1 з 12 балів

Чому Петро Врангель, попри спроби реформ і зміни політики щодо населення, не зміг утримати Крим?

Назвіть дві військові та одну політичну причину його поразки.

19

1100y4lt-425b-940x627.png

👤 Хто такий Нестор Махно?

Нестор Махно (1888–1934) — український військовий і політичний діяч, один із найвідоміших керівників селянського повстанського руху в роки Української революції.

Центром махновського руху стало Гуляйполе (сучасна Запорізька область).

Махно був прихильником анархізму — політичної течії, що виступає проти примусової державної влади та за самоорганізацію суспільства.

Він прагнув створити суспільство, у якому селяни й робітники самостійно вирішували б свої справи через вільні ради та громади.

Його прихильники виступали проти повернення поміщицького землеволодіння, диктатури більшовиків і примусової продовольчої політики.

⚔️ Чому Махно воював проти різних армій?

Протягом 1918–1920 років махновці воювали проти гетьманських, австро-німецьких і білогвардійських військ, а також вступали в конфлікти з більшовиками та іншими українськими збройними силами.

Водночас Махно неодноразово укладав тимчасові військові союзи.

Чому? Він керувався інтересами свого повстанського руху та необхідністю протистояти противникам, які загрожували його існуванню.

Особливо важливу роль махновці відіграли в боротьбі проти армії Антона Денікіна в 1919 році.

🤝 Союз із більшовиками проти Врангеля

Восени 1920 року війська генерала Петра Врангеля становили загрозу і для більшовиків, і для махновців.

У жовтні 1920 року представники махновського руху та радянського командування уклали угоду про спільні дії проти білогвардійців.

За домовленістю махновські загони припиняли боротьбу проти Червоної армії та брали участь у спільних військових операціях.

У листопаді 1920 року махновці взяли участь у наступі на Крим, зокрема в боях на Сиваші та проти укріплень військ Врангеля.

Одним із командирів махновських частин був Семен Каретник.

🔴 Чому більшовики розірвали союз?

Після розгрому Врангеля в листопаді 1920 року спільний противник зник.

Однак політичні суперечності між більшовиками та махновцями залишилися.

Махновці відстоювали самоврядування й незалежність селянських громад, тоді як більшовицьке керівництво прагнуло встановити централізований контроль над усією територією України.

Самостійна повстанська армія не вписувалася в більшовицьку систему влади.

Наприкінці листопада 1920 року радянське командування розпочало військову операцію проти махновців.

Частину командирів повстанської армії було заарештовано та розстріляно. Махновські підрозділи в Криму опинилися під ударом Червоної армії.

🐎 Остання боротьба Махна

Попри значну перевагу більшовицьких військ, Махно продовжував боротьбу.

Його загони використовували партизанську тактику: швидкі рейди, раптові напади та маневрування.

Важливу роль у мобільності повстанців відігравали кіннота й тачанки — кінні вози з установленими кулеметами.

Проте сили махновців поступово виснажувалися.

Упродовж 1921 року Червона армія проводила масштабні операції проти повстанців.

У серпні 1921 року Нестор Махно з невеликим загоном перейшов кордон із Румунією.

Згодом він опинився в еміграції та останні роки життя провів у Франції.

📜 Історичне значення махновського руху

Махновський рух став одним із наймасштабніших проявів селянського повстанства в Україні під час революційних подій 1917–1921 років.

Він відображав прагнення частини селянства захистити землю, місцеве самоврядування та власне розуміння свободи.

Водночас махновці не ставили за мету побудову Української Народної Республіки. Їхні політичні погляди суттєво відрізнялися від державницьких ідей керівництва УНР.

Розгром основних сил махновського руху в 1921 році сприяв зміцненню більшовицького контролю над Україною.

20

⚔️ Чому українські військові знову вирушили в похід?

Наприкінці 1920 року Армія Української Народної Республіки зазнала поразки та була змушена перейти на територію Польщі, де її військовослужбовців інтернували.

Проте український уряд в еміграції на чолі із Симоном Петлюрою не відмовився від боротьби за незалежність.

На українських землях продовжували діяти антибільшовицькі повстанські загони. Селянство було невдоволене продрозкладкою, реквізиціями продовольства та політикою воєнного комунізму.

Керівництво УНР сподівалося, що військовий рейд із-за кордону стане поштовхом до загального антибільшовицького повстання.

1100y4os-205b-539x770.jpg 1100y4oz-d1fc-940x1314.jpg

👤 Юрій Тютюнник — командувач походу

Юрій Тютюнник (1891–1930) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.

У 1921 році він очолив підготовку збройного рейду на територію радянської України.

Для організації повстання було створено Партизансько-повстанський штаб.

Головна мета Другого зимового походу — об'єднати антибільшовицькі повстанські сили, підняти загальноукраїнське повстання та відновити незалежність УНР.

🗺️ Три групи українських повстанців

Похід здійснювали три групи:

  • Волинська група — головна, під командуванням Юрія Тютюнника.

  • Подільська група — під командуванням Михайла Палія-Сидорянського, згодом Сергія Чорного.

  • Бессарабська (Південна) група — під командуванням Андрія Гулого-Гуленка.

План передбачав наступ із різних напрямків, об'єднання повстанських загонів і поширення боротьби проти більшовицької влади.

📅 Початок і перебіг походу

25–26 жовтня 1921 року Подільська група першою перетнула кордон і розпочала рейд територією України.

На початку листопада головна Волинська група також вступила на територію радянської України.

Українські військові здійснювали рейди, вступали в бої з червоноармійськими підрозділами та намагалися встановити зв'язок із місцевими повстанцями.

7 листопада 1921 року Волинська група ненадовго зайняла Коростень.

Однак повстанські сили не змогли об'єднатися. Більшовицькі війська мали значну чисельну перевагу, а українським загонам бракувало зброї, боєприпасів, продовольства й теплого одягу.

⚫ Трагедія під Базаром

17 листопада 1921 року поблизу села Малі Миньки на Житомирщині Волинська група зазнала тяжкої поразки в бою з більшовицькою кіннотою під командуванням Григорія Котовського.

Частина українських військових загинула, частина потрапила в полон.

21 листопада 1921 року біля містечка Базар більшовики розстріляли 359 полонених вояків Армії УНР.

Базарська трагедія стала одним із найтрагічніших епізодів завершального етапу Української революції.

❓ Чому Другий зимовий похід зазнав невдачі?

Основними причинами були:

  1. Значна військова перевага Червоної армії.

  2. Недостатнє озброєння та матеріальне забезпечення повстанців.

  3. Порушення зв'язку між окремими групами.

  4. Недостатня координація з місцевими антибільшовицькими загонами.

  5. Відсутність загального повстання, на яке розраховувало командування УНР.

📜 Історичне значення походу

Другий зимовий похід став останньою великою організованою військовою спробою Армії УНР відновити українську державність у роки революції.

Він не досяг поставленої мети, проте засвідчив продовження боротьби за незалежність навіть після втрати території та регулярного фронту.

Поразка походу стала символічним завершенням Української революції 1917–1921 років, хоча антибільшовицький спротив тривав і надалі.

21

1 з 12 балів

Чому керівництво УНР вирішило організувати Другий зимовий похід, попри значну військову перевагу більшовиків?

Поясніть, на які обставини розраховували організатори походу та чому їхні сподівання не справдилися.

22

⚖️ Чому Українська революція зазнала поразки?

Протягом 1917–1921 років українці здійснили кілька спроб створити й захистити незалежну державу. Виникли Українська Народна Республіка, Українська Держава Павла Скоропадського та Західноукраїнська Народна Республіка.

Однак наприкінці 1921 року українські державні утворення не змогли зберегти незалежність.

Основні причини поразки:

1. Відсутність політичної єдності. Українські політичні сили мали різні погляди на державний устрій, земельне питання та шляхи розвитку країни. Суперечності між ними послаблювали державу.

2. Недостатня військова організація. Українським урядам не вдалося своєчасно створити достатньо чисельну, добре забезпечену й стабільну армію.

3. Війна на кількох фронтах. Українські війська змушені були протистояти більшовикам, білогвардійцям, а в окремі періоди — польським військам та іншим збройним силам.

4. Складні соціально-економічні умови. Земельне питання, господарська розруха, нестача продовольства та постійні зміни влади ускладнювали підтримку державних інституцій населенням.

5. Недостатня міжнародна підтримка. Провідні європейські держави керувалися власними інтересами й не забезпечили українським урядам необхідної дипломатичної та військової підтримки.

6. Перевага зовнішніх противників. Більшовицька Росія мала значні військові й матеріальні ресурси та поступово встановила контроль над більшою частиною українських земель.

🏛️ Що вдалося здобути Українській революції?

Попри втрату незалежності, Українська революція мала величезне історичне значення.

  • Відродження української державності. Українці створили власні органи влади, уряди, законодавство, дипломатичні представництва та військові формування.

  • Проголошення незалежності. 22 січня 1918 року IV Універсал Центральної Ради проголосив незалежність УНР.

  • Утвердження ідеї соборності. 22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.

  • Розвиток національної культури й освіти. Відкривалися українські школи, університети, наукові та культурні установи.

  • Формування політичного досвіду. Українські діячі здобули практичний досвід державного управління, дипломатії та організації війська.

  • Зміцнення національної свідомості. Ідея власної незалежної держави стала важливою складовою українського суспільно-політичного життя.

📜 Які історичні уроки можна винести?

Досвід Української революції дозволяє сформулювати кілька висновків:

Єдність політичних сил. Внутрішні суперечності можуть послаблювати державу в умовах зовнішньої загрози.

Обороноздатність. Для захисту державності необхідні організовані збройні сили та належне забезпечення.

Підтримка суспільства. Стійкість державних інституцій залежить від довіри населення та здатності влади відповідати на його потреби.

Міжнародна дипломатія. Союзники можуть допомагати, однак їхні інтереси не завжди збігаються з інтересами української держави.

Державотворчий досвід. Навіть невдалі спроби здобуття незалежності можуть залишати важливу політичну й культурну спадщину.

Чому революція 1917–1921 років не була марною?

Українська революція завершилася втратою незалежної державності, проте її ідеї, символи та державотворчий досвід продовжували існувати.

Діячі УНР в еміграції зберігали традиції української державності. Пам'ять про революційні події стала важливою частиною подальшої боротьби за незалежність.

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність, а досвід Української революції 1917–1921 років став однією з важливих історичних основ сучасної української державності.

23

2 з 12 балів

Українська революція 1917–1921 років завершилася втратою незалежної державності. Але чи означає це, що вона не залишила важливих здобутків?

Оберіть твердження, яке ви готові обґрунтувати.

Військова та політична поразка була визначальним підсумком революції.

Найважливішим результатом стала державотворча спадщина.

Революція зазнала поразки, але залишила важливі здобутки для майбутнього України.

Ваше завдання:

Сформулюйте історичний висновок із 5–7 речень. Наведіть щонайменше три конкретні історичні факти, поясніть їхнє значення та зробіть висновок.

Рефлексія від 2 учнів

Сподобався:

0

Так: 2

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 2

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 2

Так: 0

Рекомендуємо

Українська революція 1918-1921 рр

Українська революція 1918-1921 рр

102

Аватар профіля Швець Наталія Олександрівна
Історія України
10 клас

60 грн

Державний статус УСРР в 1921-1922 рр. Голод 1921-1923 рр. Упровадження НЕПу в УСРР

Державний  статус УСРР в 1921-1922 рр. Голод 1921-1923 рр. Упровадження НЕПу в УСРР

511

Аватар профіля Пономарьова Наталія Вячеславівна
Історія України
10 клас

35 грн

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр

862

Аватар профіля Пономарьова Наталія Вячеславівна
Історія України
10 клас

20 грн

Урок №37 Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні.

Урок №37 Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні.

729

Аватар профіля Гусак Людмила Вікторівна
Історія України
10 клас, I курс та змішані

60 грн

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

4919

Аватар профіля Кобернік Людмила Василівна
Всесвітня історія
10 клас

33 грн

Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

Реформи 60-70-х рр. в Наддніпрянській Україні

129

Аватар профіля Штагер Тетяна Миколаївна
Історія України
9 клас

100 грн

Схожі уроки

Кримська війна 1853 -1856 рр. та реформи 60 - 70 рр. ХІХ ст.

Кримська війна 1853 -1856 рр. та реформи 60 - 70 рр. ХІХ ст.

857

Аватар профіля Глушко Лариса Іванівна
Історія України
9 клас

Заселення і розвиток Слобідської України

Заселення і розвиток Слобідської України

70

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
8 клас

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921рр)

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921рр)

720

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
5 клас

Утворення Галицько - Волинської держави

Утворення Галицько - Волинської держави

578

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
7 клас

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

1951

Аватар профіля Гурська Вікторія Михайлівна
Історія України
8 клас

ЛІВОБЕРЕЖНА ТА ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У 60-70-Х РОКАХ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ПЕТРО ДОРОШЕНКО

ЛІВОБЕРЕЖНА ТА ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У 60-70-Х РОКАХ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ПЕТРО ДОРОШЕНКО

532

Аватар профіля Буланов Юрій Іванович
Історія України
8 клас
✖
↑