Угорщина та Румунія у міжвоєнний період.

1.Які території увійшли до складу Румунії після Першої світової війни?

2.Які території втратила Угорщина за Тріанонським договором?

3.До складу яких держав потрапили ці території?

4. Проблемне запитання

Як ви вважаєте, який шлях розвитку обрали названі країни після Першої світової війни — авторитарний чи демократичний? Чому?

Робота з історичною інформацією

Ознайомитеся з інформацією й дайте відповідь на запитання.

Угорщина

Угорщина як важлива частина Австро-Угорщини брала активну участь у Першій світовій війні. Але глибока криза, що охопила країну в останній рік війни, призвела... до піднесення антивоєнного руху. Провідну роль у цьому русі відігравав угорський граф М. Карої, який у роки війни створив партію незалежності. За ініціативи Карої було утворено Національну раду. У ніч проти 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині розпочалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ. 13 листопада М. Карої виступив з програмою уряду з цього питання, а 16 листопада Національна рада проголосила Угорщину республікою. Поряд із владними структурами після революції створювали громадсько-політичні органи, які контролювали роботу фабрик, заводів, конфісковували поміщицькі землі або навіть брали владу до своїх рук. Ці органи було названо радами. Основним досягненням національної революції 1918 р. було повалення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Австрії, що започаткувало процес створення незалежної держави.

Запитання

1.Що стало поштовхом для угорців для розгортання боротьби за досягнення незалежності?

2.Яка політична сила очолила угорський народ в антивоєнному русі?

Що було основним досягненням національної революції 1918 р.?

Румунія

Із книги М. Єщенка «Королівська диктатура в Румунії»

23 березня 1939 р. було підписано румунсько-німецький договір. Він зобов’язував Румунію розробити план економічного розвитку на найближчі 10 років відповідно до вимог та інтересів німецького імпорту. Згідно з додатковим протоколом розвиток румунської індустрії обмежувався лише нафтовою, чорною та лісовою промисловістю. Передбачалося також: створити змішані румунсько-німецькі акціонерні товариства в окремих галузях румунської економіки, що становили інтерес для Німеччини (наприклад, спільне розробляння родовищ хрому в Банаті, марганцю в районі Дорней-Броштень, бокситів). Було досягнуто домовленості про створення спільних підприємств з експлуатації нафтопромислів і засобів транспорту, Німеччина перебирала зобов’язаннящодо постачання обладнання, матеріалів і кредитів для розвитку військової промисловості Румунії, для оснащення румунської армії.

Запитання

1.Яка роль відводилася Румунії в економічній співпраці з Німеччиною?

Із книги Федорака В. Ф., Черкач Н. І. «Історія рідного краю»

Питання про визнання міжнародною спільнотою приєднання Буковини до Румунії розглядали на Паризькій мирній конференції. За підтримки Франції було вирішено залишити Буковину за Румунією, зобов’язавши її підписати положення про національні меншини. Однак румунська делегація у відповідь на таку умову спочатку залишила перемовини, а потім керівник делегації Й. К. Бретіану відмовився підписати угоду про національні меншини під тим приводом, що вони зачіпають суверенітет Румунії.

Запитання

2.Про що свідчить небажання румунської делегації підписувати угоду про статус національних меншин?

ОБЕРІТЬ ЩО ВІДНОСИТЬСЯ ДО ХАРАКТЕРНИХ РИС

1) М.ГОРТІ

2) Й.АНТОНЕСКУ

Випишіть цифри під якими ці риси.

1. Репресії щодо учасників революції 1919 р.

2. Став регентом держави, маючи якнайширші повноваження.

3. Збереження парламенту.

4. Відсутність власної політичної партії.

5. Певна стабілізація економічного становища.

6. Проведення аграрної реформи.

7. Зростання впливу фашистських організацій.

8. Підготовка до війни, проголошення «Дьєрської програми».

9. Загарбання Закарпатської України, Північної Трансільванії.

10. Приєднання країни до «Антикомінтернівського» і Троїстого пактів.

11. Установлення військово-легіонерської диктатури;

12. Політика активного зближення з Німеччиною;

13. Проголошення генерала «кондукеторулом» (фюрером);

14. Скасування прав і свобод громадян;

15. Скасування парламентаризму;

16. Мілітаризація економіки;

17. Масовий терор щодо населення;

18. Вступ у Другу світову війну на боці Німеччини (квітень 1941 р.).

    Наприклад:

    1) 2,5,10,17....

    2) 1,3,9,15.....