Цікаві факти про петриківский розпис

В Петриківці ніколи не було кріпацтва — тут розташовувалися зимівники козаків. Свободолюбивістю і позитивом пронизаний розпис – в його основі лежать яскраві, позитивні кольори, а в сюжетах зображаються святкові побутові сцени з життя. Чарівний жар-птах є символом доброту і достатку.

Петриківка зародилася на вибіленій стіні селянської хати мазанки. Господині (або як їх називають в Петриківці — “чепурушки“) прикрашали сакральними орнаментами піч – годувальницю сім’ї, та бігунцями оздоблювали вікна і двері. Згодом розписи перейшли на речі домашнього вжитку та папір.

Сьогодні неможливо встановити точну дату виникнення петриківського розпису. Перші дослідження петриківки датуються початком XX ст, коли відомий дослідник народної культури Дмитро Яворницький зібрав перші зразки мальовк для колекції музею. За усними переказами селян, можна сказати, що петриківським розписом прикрашали будинки ще на початку XVIII ст.

Унікальний інструмент в петриківці – “кошачка”. Це пензлик зроблений власноруч з пучка котячої шерсті, і примотаний до палочки. Шерсть для пензлика береться з під лапки котика (відстригається невеликий пучечок). При цій процедурі жоден котик не постраждав. Котячий пензлик дає унікальний візерунок, який іншими пензликами ніяк не зробиш.

В петриківці досить багато різноманітних прийомів та засобів малювання. Один таких – тикання калинки власним пальцем. Справжньою калинкою вважається та, в якій залишився відбиток пальця майстра.

Перші фарби петриківські майстри виготовляли самостійно з відвару трав, овочів тощо, де були присутні кольорові пігменти. Такі фарби виготовляли на основі яєчного жовтка, який давав потрібні еластичні характеристика фарби.

В петриківці є правило, за яким визначають справжнього майстра – він може малювати мальовку без попередньо наміченого контуру. Такою віртуозністю володіють далеко не всі майстри, але до неї потрібно весь час іти.

Петриківка – це декоративно-прикладне, станкове народне малярство. Петриківські візерунки з легкістю можна перенести на будь-які поверхні та текстури, починаючі від стін інтер’єру та великих декоративних панно і закінчуючи склом, текстилем та платиком.

Для традиційного петриківського розпису характерне біле тло. Чорний колір в петриківці з’явився лише в 1950-х роках, з масовим виробництвом сувенірної продукції на фабриці "Дружба".

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.